Анотація до книги "зледеніли її вічнозелені"
Вона ніколи не любила букети, але з того дня, як тюльпани з трояндами зівʼяли на її вікні, вона постійно підкидує у вази лід та ховає квіти від пекучого сонця. І айстри на її столі раптово нагадують її саму.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ дочитав! Гарно вийшло, проте Ви чомусь перестали відповідати. Шкода :(
Відмінна здатність автора передавати внутрішній світ героїв! Це як власне поглиблення у світ магії та великих почуттів.
Ідеальна розкраска емоцій, що робить кожен рядок запам'ятовуваним!
Віслон Веймер, дякую за коментар! Рада, що вам сподобалось!)
Привіт! Я твій новий підписник і мушу визнати мені це дуже сподобалося! Продовжую читати, адже додав до бібліотеки! Вже підписався і лайкнув! Від нині буду слідкувати за твоїм каналом! Уявляю скільки емоцій було вкладено у цей твір. Щиро сподіваюся, що більше людей будуть зачитуватися Вашою творчістю. Будемо друзями?
Rona, Не розчарують! Дякую і Вам!
Ого, дуже красивий варіант переплетіння зі світом і єдності з ним. І цікаво при цьому, що саме зрізані квіти в центрі уваги, а не живі в горщиках. Тобто така собі чиста краса, відокремлена від циклу як такого. Відчувається типу як швидкоплинна творчість, що не може затриматись назавжди --- скоріше танок, а не картина чи книга, --- відокремлена від "живого тіла" автора з цього десь там хворобами, нежитем, плямами на шкірі та іншим.
Фу, важко пояснюю, але як можу.
Дейга, дякую за коментар! Мені приємно, що ви ділитесь своїми враженнями) Це дійсно важливо знати, що бачать читачі, читаючи мої історії)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати