Залежність. Занадто особисте 18+

Це могло б бути легкою новелою для тихих осінніх вечорів.
Але все розбилось об «Морфій» — розділ, що не залишить байдужим.

Ця історія не про кохання.
Вона — про виживання.
Про гнів, що гріє краще за ніжність.

Вона — жінка з травмою.
Не просить жалю і не вдає «сильну».
У неї є син, лють і голос гостріший за скальпель.
Вона не хоче надихати — лише говорити правду.

Він — легенда, ікона, символ епохи.
Та за холодним поглядом — чоловік зі шрамами.
Світ поклоняється й боїться його. Але не вона.
Вона єдина бачить його темряву. Бо й сама така.

Він не рятує її — бо й сам не врятований.
Їхній зв’язок — не казка.
Це одержимість.

Дотиком.
Словами.
Мовчанням.