63 488
“Студентське кохання ”
Анотація до книги "Забудь хай все мине – Ще раз пробач мене"
Денис, 2011 рік: «Я повинен відпустити дівчину, якій би без вагань дав своє прізвище та назвав дружиною. Ту, що повинна була подарувати мені блакитнооких дітей, облаштувати наш дім, переконати завести собаку хаскі... А зробивши це – ніколи більше не потрапляти в любовну залежність. Бо уявлення не маю, як витримати це вдруге».
Христина, 2013 рік: «Я зібралася дуже швидко, простеживши, щоб навіть шпильки не залишилося. Мене не було в житті Дениса ніколи. А він не розбивав мені серце вдруге. В такій реальності хоча б можна існувати. Краще, ніж визнавати власну наївність, що штовхнула мене зруйнувати своє життя заради хлопця, який не заслуговував навіть довіри».
Христина, 2013 рік: «Я зібралася дуже швидко, простеживши, щоб навіть шпильки не залишилося. Мене не було в житті Дениса ніколи. А він не розбивав мені серце вдруге. В такій реальності хоча б можна існувати. Краще, ніж визнавати власну наївність, що штовхнула мене зруйнувати своє життя заради хлопця, який не заслуговував навіть довіри».
Зміст книги: 72 глави
454 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМайже рік назад вперше прочитала цю дилогію) Я досі згадую цих персонажів, так наче вони десь живуть, десь стоїть їх скляний будинок. Ніби це реальна історія, реальних людей
Дякую Вам за ці книги))) Перечитувала вже не раз і впевнена ще не раз повернусь
Денис бачиться зовсім не 22-24 річним хлопцем, а дорослим чоловіком. Він перетягнув настала ковдру уваги так, що Христина майже загубилася. Трошки зайвим для мене став епілог. А взагалі чудова дилогія. Читала із захватом! Успіхів вам
Svetlana Zuieva, Епілог спочатку дався мені важко, пропустила через себе, але потім перечитала 2 рази!
От де вона розповідь про левів від Тіни))
Другий раз відкриваєш щось для себе нове))
Татьяна Псевдоним Шпаковская, ))))
Ваша книга «В ритмі року» зникла з бібліотеки…Що трапилось??
Наталія Корякіна, Все почалося з заблокованого останнього блогу
Ностальгія ))) ...ще раз це почитати і поринути в події!
і ще відчути, як Денис забагато вимагав від Тіни та приховував найголовніше про себе, це як дитячий страх не зізнаватися " хто розбив вазу") щоб не покарали...)
https://booknet.ua/blogs/post/365747
в Бонусі і через 20 років мало що в ньому змінилося ...)
Тепер де не зустріну Хаскі - навіює асоціації)) та посмішку))
так і хочеться покликати їх саме ТИМИ прізвиськами
а до Дилогії просто подобалась ця порода!
Доброго дня, мала змогу сьогодні заглянути на сайт з комп'ютера...вирішила поставити оцінки на кожну главу...і мене трохи пермкнуло...35 сторінок це просто епілоги, а скільки разів вони були переписані...Це одна з моїх улюблених книг, і я досі вважаю, що стільки, скільки Уляна вклала в цю книгу неможливо з чимість порівнювати, і 69 гривень за цю книгу це просто смішно...бо тут і час, і безсонні ночі, і інформація актуальна як для підлітків так і для дорослих...книгу прочитала вже давно...а згадую і досі, особливо, читаючи новинку автора, яка є параленьною лінією до цієї історії. Тому, хто читає зараз, не полінуйтеся, і поставте зірочки на книгу та глави щоб якомога більше людей дізналися про цю книгу. Це найменше чим можемо віддячити автору)
Anastasiia Lypovska, Дякую за підтримку! В історії дійсно частина моєї душі й гора праці)
Оцінки глав ніяк не впливають на рейтинг, їх ставити не потрібно. Я чесно кажучи їх взагалі дивлюся дуже рідко, лише коли інших відгуків на новинці немає. А ось один єдиний раз клацнути зірку на сторінці книжки - це важливо. Якщо написати до цього хоча б коротке "дякую" - ще краще)
Доброго дня, я уже питала у Вас, але це було давніше і зараз не можу знайти відповідь
Чи плануєте Ви видавати книгу на папері? Я б придбала і перечитувала
книга дуже сподобалась, обидві частини, хочу ще не дочитала другу до кінця
дуже очікую на Вашу відповідь
Вікторія Концевич, Доброго! Щойно помітила коментар, бо гублюся в горі сповіщень)
Я досліджувала цей момент. Щоб видати історію такого обсягу за власний кошт в двух томах, мені потрібно мінімум 120 000 гривень. Такі гроші мені поки можуть тільки снитися)) Є варіант запуску збору на краундфандинговій платформі, але треба, щоб хоча б 170 людей там зареєструвалися і погодилися заплатити по 800 гривень за дилогію, яка невідомо коли видасться, бо сума може набиратися роками.
Тут ціна в 69 грн за історію в 3-4 рази більшу, ніж інші на сайті, читачів відлякує. Тому я маю сумніви в цій ідеї) Людей 10 набереться, а що далі? Щотижня виправдовуватися, чому книжок немає? Обдумаю ці ризики вже після миру та повернення в Україну.
Суцільний захват!
Янина Кап (Зоя Маг), Я надзвичайно рада такій оцінці, дякую!
Книги просто неймовірні . Велике ДЯКУЮ автору за титанічну працю, цікавий сюжет та передбачення процвітаючого майбутнього нашій Украіні. Успіхів Вам.
Galya, Дякую величезне за коментар! Дуже рада, що сподобалися!
Ці дві книги неперевершені! Те,як любив Саур Кріс ,не всім у житті даються такі почуття. Історія дійсно дуже відкрита, не лише в образі " у всіх все завжди добре". А тут справді те життя, в якому і щастя, і біль; розлука і щирі почуття, відверті розмови, де не лише через постіль відчувалось кохання. Вони змогли все ж розмовляючи і чуючи один одного зберегти свою любов.
Остання частинка про дітей дуже емоційна. Себастьян багато що відкрив після зустрічі у будинку Христини. Але те які почуття вона викликала у нього, це було неочікувано. Рокова жінка ... в яку і він закохався... ,хоч і вона на 20 років старша. Шкода Даню, він справді любив і старшого сина, але ненависть Себи до батька так і лишилась.
Дякую автору за такі гарні вірші у книзі.
irenja, Дякую за розкритий відгук, було дуже цікаво читати! Якби герої не були такими впертими баранами, їм було б простіше, але не факт, що вони б витримали всі випробування долі. А так боролися за своє кохання десятки років) Бо я саме так розумію щасливі стосунки - це щоденний вибір і праця. Тоді і пристрасть не зникне, і тепло)
Себастьян же слухав про Христину все життя, яка вона рокова розлучниця, щось в голові клацнуло)) Та й суперництво з батьком, що кинув - ну як тут встояти?
Ненависть має пройти) Все ж Себ з Денисом дуже схожі. Той теж не особливо пробачати вмів. Що на батька був ображений, що на друга, типу як ті посміли загинути. З часом герої з усім розберуться, це написано між рядками))
Дуже приємно, що відмітили вірші, дякую! Одна з найскладніших частин історії))
Переосмисливши ще деякі нюанси прочитаного і порушених проблем у романі, про різні умови з дитинства тих же Дениса та Сашка. Волею долі вони були антагоністами і суперниками через Тіну та одвічна ж класова нерівність)).А могли б непогано співпрацювати , роблячи корисні справи))
Мені здається, Сашко навіть приклад деякою мірою брав з Дена, от тільки треба було брати за основу все хороше, а не намагатися стати як він) хоча б через одну й ту ж дівчину! Поляков ще й продукт свого ж оточення, в якому він зростав.
Мені дуже запам'ятався момент коли Ден розмовляв з Сидоренком і зміг знайти на нього управу, потім вже й Полякову сказав, що знає, йому подобається Тіна, але той сховав голову в пісок))
Іра Сітковська, А, ну з цим згодна, і не тільки він один заздрив. Майже всі одногрупники, які в рота Денису заглядали, не впустили можливості взяти участь в його з Христиною приниженні. Люди - заздрісні сволоти, нічого не поробиш))
Дякую! Історія сподобалася дуже-дуже! Все так детально прописано...Це ж море праці! Авторе, ви неймовірна! Захоплююся! Натхнення і мирного неба над головою)
Лія Стейс, Дякую, надзвичайно приємно! Над історією дійсно багато працювала, тому завжди гріє читати, що це помітно. Ой, мені б ще часу вільного до натхнення, щоб не випадати з творчості, й було б взагалі чудово)))
Прочитала вашу книгу ще 8 березня, сьогодні 15,але вона й досі в думках. На мою думку, це найкраща книга,яку я читала на Букнеті. Величезне вам дякую,творчого натхнення, успіхів та наснаги. З нетерпінням чекаю на новий твір.Ще раз дякую
Уляна Скіденко, Вже прочитала 5 різних книг, але всіх героїв порівнюю з сім'єю Саурецьких і всі вони програють. Ваша книга зачепила мене дуже. На мою думку, це найкраща нагорода для автора. Творчої наснаги вам
Доброго вечора!
Я хотіла б придбати книгу, але на сайті весь час вибиває помилку. У тех. підтримку я писала, але відповідь не отримала. Можливо є якийсь інший спосіб придбати книгу?
Аліна Романчук, Доброго) Зазвичай техпідтримка оперативно реагує, протягом доби відповідь точно має бути. Я викладаюся тільки тут, тому інших варіантів немає.
"...Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину."
Сьогодні прийшла асоціація з відомим віршем та цією історією, яка не відпускає...
Іра Сітковська, Звучить правдоподібно)) Я думала спочатку зробити Дубова героем через 30 років, але це і погано вписувалося, і в принципі цей персонаж не настільки цікавий, щоб за ним слідкувати)
Риторичне запитання виникло - Чи було коли головним героям відпочивати та наприклад подорожувати? :)
Та подорож до Моря їхньої юності пригадується.
Уляна Скіденко, :)
оце так завершення, я фанатію))) клас, дуже круто) мене особисто повеселила пара Ярослава та Елі, дякую за згадку про них! ну а Саурецькі навіть через роки шалені і закохані, що може бути краще) чекаю на нові історії! ще раз вітаю з завершенням)
Лоре Лея, Люди часто не знають, чого хочуть))
Дякую,дуже сподобалися Ваша книга,разом здолати і перемогти як в героїв книги.Творчих успіхів,і буду чекати наступну Вашу роботу
AnnaS, Спасибі велике, надзвичайно рада!
Найкращий подарунок до 8 Березня. Дякую
Таня Кравцова, Рада, що книжка сподобалася! Підготувала до свята ще один подарунок)
"Ми все подолаємо"!
Саме на таких людях і тримається наше Небо і Країна.
А ця Пісня у бонусі - просто на розрив...
Татьяна Псевдоним Шпаковская, Обручка Денису точно стала в нагоді)) Рада, що вірш сподобався, сама наплакалася поки писала...
Ну все,кінець :(
Щодо бонусу,то доволі цікаве вийшло би продовження(я б точно почитала).Говорити про ненависть Себа не буду,бо це швидше дитяча обіда,закладена ідіоткою бабою…тай я і не уявляю,яке токсичне життя,він провів з Астрід.Шкода його!
І впевнена,що Себ,з часом зрозумів би Дениса,та його родину,і та обіда переросла би в любов. Звісно,автор перед тим,добре би потріпала нам нерви,і Себ начудив би справ..) але,вся ця історія,ніби з реального життя,а в житті,не все ванільно добре.
Шкода звісно Поліну і Злату :(
Цікаво,що сталось з Діаною,як вона?(чи може,я десь пропустила,згадку про неї?)Чи просто Ви залишили її персонажа,вже для окремої книги?
О,і дякую що з Деном та Тіною все добре!Ще приємно було,що вони досі товаришують,зі своїми друзями!
І прошу Вас,ніколи не переписуйте те,що Ви вже написали,тільки через те,що комусь щось не сподобалось! Скільки людей,стільки й думок.Всім не вгодиш! І це Ваша праця,Ваш погляд,Ваша фантазія,Ваші думки,і все це дуже цінно!
Ви це Ви,не зраджуйте собі! Ви велика молодець,як автор,і як людина,бо з повагою відноситесь,до своїх читачів!І я дуже тішусь,що надибала Вас,і Ваші книги тут! Дякую Вам сотий раз!❤️
Уляна Скіденко, О,дуже навіть доречно! Вийшло круто! Щире дякую!❤️
Чорт, мені більше всього стало жаль Дениса, лише осягнувши всю історію його життя та бонус.
Тіну я жаліла від початку і виявляла жіночу солідарність))
і от навіть погоджуюсь тепер - за що його Ви його мучили так?)
Нічого в житті не давалось йому легко...
Хоча уявити страшніше, якби з такою привабливістю та гроші Полякова змалечку...))
ото б Мажор аля Сидоренко вийшов чи Дубов?)
Іра Сітковська, :)
Ех, з таким відкритим фіналом ...
Уляна Скіденко, :) І чому Ви вирішили, що моє "відкритий фінал" - то погано, а не "хочу ще"(тобто - дуже добре)? І взагалі: Ви постійно викликаєте посмішку, розчулюєте, інтригуєте... Ви - суперовий автор. І як там кажуть: "Я художник, і я так бачу". Ваш твір, ваше бачення - цього більше ніж достатньо. А що кожен із читачів хоче... То у кожного ж різні бажання, під кожного ж інший фінал не напишеш. І ще: під ніяким твором ніхто і писати нічого не буде. Яка різниця, як він там закінчиться (домучиш через три сторінки - радієш, що дочитав)?
Просто неймовірне закінчення історії, весь БОНУС проридала в голос, оплакувала "Коте" так ніби все життя з ним знайома, як в вірші писалося: "... ми разом в школу, універ і на роботу...." - просто неймовірно. Ще не скоро відійду від цієї історії. Дуже сподіваюся колись почути ваші вірші покладені на музику, (пнете якщо щось з'явиться). І кінець історії саме такий який я шукала в усіх книжках, без ванілі типу "жили всі довго і щасливо" З нетерпінням чекатиму від вас нових творінь
Уляна Скіденко, Від книги лишилися лише теплі та позитивні емоції, хочеться вірити, що ваші "передбачення" збудуться як найшвидше, Також зловила себе на думці, що хотілося б знати історію Себастіана і його помсти. я Ще не читала більш завершених історій, враження ніби все так як має бути і надає сили вірити в чудове майбутнє. Безмежно дякую за вашу творчість і з нетерпінням чекаю інших книг.
БОНУС. Читання не обійшлось без сивих волосин )) і неспання вночі. Без перебільшення: історія героїв як наркотик завдяки майстерності Автора.Прочитала і Блог )) тому думка. Ультиматум Христини Денису однозначно я ЗА. В першу чергу за брехню ( ну нічому не вчиться)). Вона могла б і раніше його поставити, витримка у 10 - 20 років?)) Була фраза, що синів Вона виховала майже сама, тут не можу поставити плюсик батькові, який пропустив зростання своїх синів, а тепер дивується поведінці Зара )). Все - таки один місяць у році бачити родину - перебір, враховуючи як героям добре разом. І загиблу доньку і прийомну Саурецький наче і любить більше? Жаль, що не народили ще одну свою)) Адже у майбутньому вік матері - не така велика проблема для народження? Нові технології, замороження "матеріалу" і зараз доступне)).
Спасибі за всі пережиті емоції у цій Сазі ))
100 відсотків від Долі не втечеш і героям по Кармі написано переживати розлуку ...
Уляна Скіденко, Талановиті нащадки у Саурецьких ))
Підказки як не з першого разу то потім стають помітні
Щиро дякую за вашу працю!Неймовірно захоплююче!
Mariya Livchanyn, Спасибі! Такі коментарі гріють серце та надихають!
Книга просто надзвичайна! Про кохання, але не типове "книжкове" а справжня людське!)
Дякую Вам!
p.s: останній Ваш вірш просто в саме сердце!
Дарья Денисенко, Дякую, довго його писала і він дуже для мене важливий, тому рада, що сподобався!
На мою думку, звичайне людське кохання набагато емоційніше, ніж неправдоподібно прикрашене. Тому писати буду тільки такі історії, якщо звісно не вирішу поесперементувати з фентезі))
Через деякий час,перечитаю знову,і повернусь коментувати))
Доречі,давно хотіла написати,але завжди забуваю) обкладинки цих книг,так мені подобаються! Такі якісь ніжні,не знаю…
Коли будете пускати в друк ці книги,не змінюйте обкладинки,прошу!))) Дякую❤️
Уляна Скіденко, Так там і є пара,просто загадково все піднесено,так як і в історії,заховано глибоко,і щоб зрозуміти потрібно поринути в світ героїв…)
Стандарти? Та ну! Робіть,як Вам подобається!
У мене так багато емоцій викликав фінал...У вас кожен розділ книги як ціла історія...Ви така молодець!!! Щиро вітаю із завершенням цієї неймовірно цікавої історії!!! Зичу вам натхнення, творчих успіхів, вдячних читачів та максимальної насолоди, задоволення від вашої творчості!!! Дякую за кожне слово, за кожну подію, за гумор, за майбутнє України, за життя героїв без прикрас!!! ДЯКУЮ!!!
Anastasiia Lypovska, Дякую, це дуже важливо почути!
Себ...це звісно ж окрема історія...Звичайно, що і його зрозуміти можна...всю ту біль, яку він проніс через все життя, всю ненависть яку заклала йому в голову Астрід...І, от тепер, коли світ його знову зруйнувався...гени Дениса даються в знаки...та й саме Денис, як виявилося, вплинув на нього на етапі формування Себа як спеціаліста, як професіонала...
Розбита фоторамка та розірване фото як знак, що його місце тут...а сестру дійсно уже не повернути...і цього ніяк не зміниш...
Уляна Скіденко, Це дійсно так, і з усіх синів на Дениса схожі найбільше саме Себ та Зар...( недарма ж була висвітлена сцена з побиттям та ссилкою в Гарвард...)
Я по хорошому вражена вашою фантазією...судячи з відкритого фіналу, по цій книзі дійсно можна знімати Сантабарбару...і я була б одна з перших за цю безкінечну історію...
Життя героїв простим точно назвати важко...Воно таке ж реальне як наші з вами...без прикрас...
Вірші...ваші вірші то щось неймовірне, до сліз пробирають...
Кохання Дениса та Тіни...мені нагадали відомі рядки..."Такі ніхто не кохав. Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання..."
Уляна Скіденко, Ви стільки сил, енергії та часу вклали в цю історію, тому розумію вас, і з задоволенням буду читати ваші наступні твори) Так, я про дітей)
ми таки тут активні, тому що я колись писала, що кожен абзац іноді обговорити хочеться чи коментувати!і суспільний резонанс. ФІНАЛ!)
окреме ще раз дякую за Діалог з читачами в коментарях))
це неабияка втрата сил, часу та енергії!
і просто кожен дає думку крізь призму свого сприйняття
Іра Сітковська, Я дуже рада кожному коментарю і всі читаю, а якщо позиція читача не відповідає авторській - значить герої неоднозначні і це чудово. Бо світ не біло-чорний і кожен трактує з висоти свого життєвого досвіду.
Стараюся відписувати всім швидко, але не завжди виходить) Коли занурююся в написання, вимикаю все і можу сидіти до ранку, щоб нічого не відволікало. Потім короткий сон, робота і знову))
Епілог, звісно... Ще той... Не очікувала стільки ненависті... Мда...
Уляна Скіденко, довго і шасливо то тільки у казках...) і то хто ж знає,
що там було у Попелюшки з Принцем у стосунках в шлюбі?)
Де знайти цілу книгу? Є лише фрагмент для ознайомлення
Галя Гев, Спасибі, дуже приємно!
По епілогу Дениса :). Побоювання, що Христина кине його будь - якої миті і з якихось причин. Можливо, це дійсно де жа вю. тому що вже так бувало. Романтикою все проникнуто і дійсно боїться втратити кохану та її тепло :). "Вона мені потрібна як повітря " то мабуть про Саурецького і Тіну!
Коли згадати, що саме герой задумав спокусити :) та кинути дівчину, вийшло навпаки. Не рий яму іншому) . Чоловіки часто бояться і зізнатися в коханні і бути покинутими :)
Татьяна Псевдоним Шпаковская, Ще й його спадок розбазарила, так, що Денису втрутитися довелося))
Це найкраще, що я тут прочитала, дякую Вам за ці книжки, вони чудові
Kristina Diak, Надзвичайно приємно, дякую!
І щодо самого розповідача.Себа. На жаль, дуже розповсюджене явище, колиі дітей налаштовують проти батьків після розлучень А тут ще й особливі обставини. ..
Хлопчина у приїзд до України пережив купу різноманітних емоцій!
Навіть потяг до ем Мачухи (які найбільш адекватні персонажі в казках, за словами Тіни)))
Ох гени гени )) моя уява на останніх фразах намалювала вже й любовний трикутник
Себ - Міра -Святозар . Мало того ще й суперники = брати)
ну і як писала вище - можливо, завдяки почуттям втілити свій план Беккеру не вдалося.Ну повинні ж його плани провалюватися, як колись плани Дена щодо Тіни)
Спокусити та кинути - як це знайомо))
Уляна Скіденко, )))
Із Завершенням" Дякую за творчість!
Відпочивайте!
Але можливо пізніше знайдеться час для Блогу і розмов, що колись виникали .Наприклад
"Уляна Скіденко АВТОР
04.03.2023, 12:00:57
Іра Сітковська, Розповім про це в наступному блозі. Скажу, як розвивався сюжет протягом написання та як мала закінчитися історія)"
Іра Сітковська, Відісплюся і обов'язково підготую!
А вірш неможливо без сліз читати (( Дуже зворушливо....
Дякую!!!
Нещодавно в розмові згадався фільм "P.S.Я люблю тебе"
Звісно обставини трохи різні , але асоціації виникли!
Іра Сітковська, Дякую, що відмітили, сиділа довго над ним і сама обревілася))
Герой України. Похорон.Книга.Бонус.
І вся стрічка сьогодні в новині про розстріл полоненого військового ЗСУ за
слова Слава Україні ...(
Ремарочка. хм..когось мені той Святозар так нагадує)) чи то здається)
І згадала Полякова. А що якби Тіна за нього таки вийшла? Навчилась ним крутити. Переїзд в москву у 2014. і де були б вони у 2044 році? Питаннячко ) Чогось думаю, що розлучилися б , повернулася б в Україну Христина рано чи пізно.
Епілог на перечитання ще не раз)
а потім засяду усю дилогію перечитувати!
Іра Сітковська, Денис колись думав, що було б, якби в нього батько залишився живим і був би з таким самим характером. Ось ми отримали відповідь)) Хитрощі заради отримання бажаного, не думаючи про наслідки - що може бути більш Денисове?))
Ух, я пам'ятаю, що фінал міг би бути набагато трагічнішим, але дуже жаль дівчинку((
І сім'ю Поліни!
Але ж у нас роман про реальне життя! Особливо тема ракет та бомбосховищ, це стане нашою реальністю і після Перемоги...
Окреме Дякую за цікаві футуристичні вставки )) Люблю гарну фантастику!)
Хотілося б ще щось Ваше у цьому жанрі прочитати !
Іра Сітковська, Так, було дуже складно це писати...
Я однією з наступних книжок фантастику дам, зараз думаю, як туди вписати романтику))
Вітаю з завершенням!
Анні Ксандр, Дякую!
Невже це кінець?))
У кожному жарті...як кажуть!
Нещодавно думала. Не дарма Дену випадала Німеччина за долею? Але кохання до Тіни все перевернуло)
Але повернувся у 2013 в Україну, залишився і грянув 2014 рік, хоча теоретично якби через десять років від Беккерів повернувся у 2021, то не за горами й лютий 2022...
Іра Сітковська, Думаю, його б ця доля не оминула в будь-якому випадку...
Уявити Альтернативну версію розвитку подій : Головні герої не дійшли згоди, минув час, Христина прийшла на стажування і тут Денис з планами спокушання в кабінеті чи з`явився б у спортзалі ))
Цікаво, вона б його на початку послала ?))
Фата Моргана, Думаю, послала б, але довго не змогла б пробути на відстані. Це була б Санта-Барбара, в яку я боялася скоритися))
Одружений Денис та його слова Христині
"Перш ніж заявляти на мене права,"
"Твої ревнощі гріють мені серце"
"Я не буду у любовному трикутнику"
" Чому ти не кидаєш Олександра?"
Це все подвійні стандарти ))
Фата Моргана, Отож бо й воно)) Він вимагав від неї того, чого сам зробити не міг. Сволота, що скажеш))
Це однозначно найкраща книга, яку я читала! Дякую Вам! Натхнення та успіхів!
Дина, Дякую, надзвичайно приємно!
ох сподіваюсь на твій оптимізм) твоя робота неймовірна, це точно одна з найкращих книг, які мені довелось прочитати))) завершення чудове, вони з усім впорались, дякую за таку чудову пригоду і чекаю на бонус)
Уляна Скіденко, Обіймаю, цьомкаю і чекаю на нові твори)
О, і ще на рахунок ідеї книги, наскільки вона автобіографічна?) можна таке питання задати? Ви писали і раніше, що деякі ситуації були у вашій родині...цікавить мене саме прототип Дені та Тіночки) чи, можливо, хтось, чи чиясь історія надихнула на написання книги) впринципі це питання можна винести в блог, коли прийшла ідея книги, як наважилися на написання))
Уляна Скіденко, Ой, класно, щиро дякую за щирість) просто дуже відчувається, що історія максимально наближена до реальності, і вам ну дуже близька, тому і виникло таке питання)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати