Мені часто здавалося,що ще трохи - і я зламаюся.
Коли вдогма були сварки,сльози,і страх.Коли доводишлося дорослішати раніше за інших.Коли працювала на кухні,до болю в ногах,доводяче собі і всьому світу,що чогось варта.Коли кохала не тих людей і збирала себе по шматочках після зрад.
Але щоразу життя ставило переді мною нові випробування,а я вперто йшла далі.
Це історія не про ідеальну дівчину.Це історія про звичайну дівчину з маленького села,яка вчилася жити,любити,прощати,падати і підійматися знову.
Бо інколи єдине,що залишається людині,-витримати.
І я вмію витримати.