Він відсидів за неї. Вона навіть не пам’ятає його імені.

Лія живе між терапією і пігулками, намагаючись тримати під контролем те, чого не розуміє. Провали в пам’яті. Страх. Відчуття, що за нею спостерігають.

Дан повертається в її життя випадково. Але він знає: випадковостей тут немає.

Він пам’ятає все. Вона — нічого.

І коли він вирішує почати з нею заново, стає очевидно: правда небезпечніша за брехню.

Бо коли пам’ять повернеться — їм обом доведеться зробити вибір, після якого дороги назад вже не буде.