78
Анотація до книги "Хочу мати тата"
Зимова прогулянка матері й сина раптово перетворюється на розмову, до якої неможливо підготуватися. Хлопчик уважно дивиться на чужу родину — і формулює бажання, що давно живе всередині: мати тата.
Звичайні дні, наповнені сенсорними перевантаженнями, дитячими зривами, маминим виснаженням і тихими спробами втримати любов там, де болить найбільше. Питання про відсутнього батька з’являється знову і знову — в побуті, у грі, у гніві, у надії.
Напередодні Нового року хлопчик вирішує, що диво можна знайти самому. І вони вирушають туди, де, за його логікою, має з’явитися тато.
Звичайні дні, наповнені сенсорними перевантаженнями, дитячими зривами, маминим виснаженням і тихими спробами втримати любов там, де болить найбільше. Питання про відсутнього батька з’являється знову і знову — в побуті, у грі, у гніві, у надії.
Напередодні Нового року хлопчик вирішує, що диво можна знайти самому. І вони вирушають туди, де, за його логікою, має з’явитися тато.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦей розділ зламав дуже тихо. Тепло, сніг, майже щастя — і раптом дорослий сум, який неможливо пояснити дитині.Дуже відгукнулося в грудях. Контраст між дитячим світлом і дорослим болем такий справжній, що не відпускає після прочитання.
Jane Doe, Давайте) На обкладинці книги моє справжнє імʼя)) А ваше?
Мама робить помилки. По-перше під час приступу, краще залишити дитину на самоті, але не за зачиненими дверима. Ніколи не потрібно щільно затуляти двері. Крім випадків, коли дитина це зробить сама. Коли хлопчик сказав, що хоче спати, значить треба відпустити, він, можливо повернеться через кілька хвилин сам.
Також багато прогулянок, людних місць, не потрібно це робити щодня. Це вимотує дитину і спричинює появу панічних атак. Розказувати дитині раз по раз, що тобі боляче, що ти людина, що ти втомилася і заставляти дитину відчувати себе через це винною - це груба помилка. Це посилює тривожність і нікчемність, з'являється бажання вмерти, зникнути, що може призвести до катастрофічних наслідків.
Ваш твір однозначно класний, дуже точний опис дитини з РАС. Це вражає.
Щодо моїх порад - я не психолог, я та сама дитина, а тепер вже доросла людина, яка весь час живе і бореться зі своїми внутрішніми драконами.
Ангеліна Кріхелі, Прогноз - жити і надіятися, що винайдуть якісь ліки або, що у 18 років пухлина перестане рости і шкодити. Після операції ми з чоловіком вирішили, що будемо формувати майбутнє дитини, наче б то над нею не нависла загроза. Він тоді купив найдорожче електронне піаніно в магазині... в кредит. І ми почали реабілітацію з музики. Зараз донька відмінниця, лауреатка конкурсів і мріє про музичну вищу освіту. Без тиску, без агресії з нашого боку. Мозок відновився, замістив втрачені навички. Так, в нас багато ще проблем, але ми не можемо звернути з цього шляху.
Я хочу попросити батьків не здаватися, чим менша дитина тим легше працювати з її мозком. Любов, турбота і пошук нових шляхів. А коли вам хочеться завити, зробіть це, щоб дитина не бачила, зберіть себе до купи і в бій.
Історія дуже відповідає сучасності. Авторка в темі, володіє інформацією.
Я сама працюю з такими дітьми, вони всі різні, до кожного різний підхід. Що у них в голові, невідомо. Хоч вчимося багато, а не завжди знаєш, як правильно. Дуже гарно, що є коментарії. Ми всі помиляємося. Особливо батьки, які теж роблять помилки.
Дякую за те, що ваші історії сучасні, піднімають проблеми, яких багато. Герої шукають шляхи, помиляються, працюючи над собою.
Євгенія Сидоренко, АВА з тим рівнем інтелекту - забавки, які швидко розуміє та просто розважається замість вчитися та коригувати поведінку... Хоча і далеко не геній.
Вітаю з новинкою) Успіху книзі)
Юлія Богута, Дякую!
❤️❤️❤️
Olena I, Дякую!
Вітаю Ангеліно!!! Складна історія.Успіхів у творчості. Бережіть себе
Ангеліна Кріхелі, про ситуацію в житті
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати