Втеча

Наташа Горецька

02.02.2021, 20:08:50

цікаве та захопливе оповідання

alex step

03.05.2020, 13:23:03

Інтригує, цікаво читати, поступово наближаючись до фіналу. Чекаю з нетерпінням нових історій.

Анна Гершун

25.01.2019, 14:53:57

Обережно, спойлери)
Дуже цікавий образ провідника між світами. Такий собі потяг-чистилище, де скніють душі, а шанс вирватися з кола є лише у машиніста. І головна героїня, звісно, близька кожній і кожному) Хоч і здавалося б, ну що такого, ще одна історія про втрачене кохання. Але автор тут нагадав, що горе кожен переживає так, наче у нього болить найсильніше. А за фразу "час лікує" взагалі варто саджати до в'язниці)
Загалом оповідання дуже сподобалося. Тільки мене особисто трішки "покоробив" епізод з рекламним банером. Якщо навіть відкинути голос внутрішньої феміністки та замислитися лише над психічною складовою - лишається відкритим питання щодо поведінки дівчини. Хіба після того, як вона дізналася про вагітність від коханого, що її покинув, вона мала б передумати? Чи не стало б це, навпаки, поштовхом до самогубства? Хіба що тут свою роль зіграв шок, а у справі "порятунку потопаючих" усі методи мають право на існування)

Ірина Пасько

14.06.2018, 23:03:42

Дуже симпатична концепція в тому плані, що ці перевізники теж нічого не знають про "глибше" потойбіччя і самі не здогадуються, яка на них чекає доля. Це мені сподобалося.
Також сподобався стьоб із "доморощеної" філософії, навіть от ці приколи про "начитався статусів Вконтакті" і "ти шо, Коельйо". Можливо, трохи нав'язливо подано, бо педалюється кілька разів, але загалом вдало. Стан героїні, яка наполягає на тезі "час нічого не лікує" і біситься від пропозицій почекати, теж зрезонував із моїм власним життєвим досвідом. Дійсно, коли горе і якось добродій укотре пропонує "почекати", хочеться йому око виделкою виколоти щонайменше.
Але діалоги тут теж здалися дещо затягнутими. Воно ніби й виправдано сюжетно, але трохи є таке відчуття. Ну, і помилок чимало таки є, різних, хоч це і не найкатастрофічніший варіант.
Ще ніби спочатку Ден постає як "патлатий", а тоді раптом - "товстун", хоч про це ніби нічого раніше не було. Це дещо дезорієнтує, бо зненацька.

Анна Колесова

08.06.2018, 22:50:18

Оповідання сподобалось! Є привід замислитись, цікаво читати. Дякую!

Олесь Друкач

08.06.2018, 17:23:47

Прочитав із задоволенням)
Мені не подобається такий стиль, але віддаю належне : образи, цілісність історії, мораль - на висоті.
На жаль, нема інтриги...

ПерсеФона

27.05.2018, 10:37:45

Складну теми ви обрали! Втілення та задум мені сподобався. Тут кинула оком на коментарі, і хочу додати: ви ще посоромилися передати те, як говорять люди в таких ситуаціях, й особливло ображена дівчина. Знаю, про що кажу. Працювала з такими. Все гуд, лайк.

Lyubov Voznyak

18.04.2018, 14:27:54

Мудра містика. Мова головної героїні і справді бажає кращого.

Анатоль

06.04.2018, 22:55:05

Мова в дівчини якась вульгарна.
Мені б така теж не сподобалась.

Віктор Полянко

28.03.2018, 14:48:50

Гарне оповідання! Змушує замислитися над важливими речами. А ще сподобався той фрагмент з банером.