1 856
Анотація до книги "Викуп"
Засновано на реальних подіях, що трапилися пiд час Другої свiтовоï війни. Якщо ви, любий читачу, досi не вірите в кохання з першого погляду і до останнього подиху, то ця iсторія, яку я розповім, докорінно змінить вашу думку...
Зміст книги: 14 глав
22 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за інтересну історію. Прочитала з великим задоволенням. Натхнення та успіхів вам.
Ольга Скоба, Вдячна вам за коментар!❤️
Дуже гарна,хвилююча історія кохання.
Такі глибокі почуття,відданість,характер героїв..Принесено через час,через життя. Історія варта уваги...
Дякую Таню.
Оксана Морус, Щиро вдячна вам за підтримку!❤️
Можливо я потворюся, бо перший коментар не з'явився під цим твором.
Тоді потворюся: і букви на місці, й речення склалися у гарний текст.
Але ця тема вимагає гівна, крові та відчуття смерті.
У цьому ж тексті усе прилизане і спекуляції на темі геноциду та війни є безсовісним...
Olexandr Yevtushok, Видно, що ви цей твір взагалі не читали. Але аж двічі намагалися коментувати незнайому книгу. Де ви там геноцид взагалі побачили? Ваші недобрі коментарі зʼявилися сьогодні на декілька моїх творів, тож не вiрю, що ви з ними встигли ознайомитися за один день.
Добра мова.
І складені речення про історію кохання.
Але немає ні гівна, ні крові, ні запаху смерті.
Це лише спроба знову проїхатися на темі геноциду, біди, війни.
Якщо у них не буде у фіналі 10 дітей чи казкового багатства як у Петра Яцика - не повірю. А якщо надрукують сію історію, то що ж - копійка авторині згодиться. Не засуджую(((
Дивовижна історія кохання))) Вони й там, за тим далеким горизонтом будуть разом, бо вінчані))
Ніка Цвітан, Дякую вам! Я в це теж вірю!
Що ж, спробую почитати цю історію, яка мені дуже пасує, бо я захоплююсь історією!
Читач Букнету, Буду вдячна за відгук!
Дякую за історію! Дуже емоціно, тепло, сумно і красиво. Сподіваюсь, що у героїв щаслива вічність попереду. Думаю, Микола теж чекав на зустріч (і Ганна).
І - ура, силу хрестика я певною мірою в попередній главі розпізнала. Сподіваюсь також, що він дійсно принесе щастям майбутнім поколінням цієї родини.
Та, і що в нас наступне?
Грайворона, Дуже дякую за коментар і такий детальний розбір героїв та ситуацій! Для мене важливо, як читач сприймає те, що я хотіла висловити у книзі. Наступне пропоную «Агент 2601».
Що ж... все хороше (і не тільки) рано чи пізно закінчується. Ех. Вперте небажання чоловіків йти до лікаря - це реально щось, ага.
З хрестиком дуже красиво замкнулось коло. Знову згадала єдинорога. Красивий задум, що первні речі ніби як розчиняються в історії, а потім знов "ущільнюються", при цьому ця історія зберігається в них. Думаю, це хороша енергетика, на відміну від всяких там кривавих діамантів.
Грайворона, Любі речі зі своєю історією мають шалену енергетику. Питання тільки яку саме.
Тут важка ситуація, в принципі розумію обох. З одного боку уявляю, наскільки важко Анні, бо я так зрозуміла, її сенс життя на Миколі майже повністю зав'язаний. З іншого - ну таке, так, вже прямо агресивні пішли маніпуляції.
І от до речі, з урахуванням того, що вони на цьому "ти моя власність" все ж завершили: в певному сенсі, як інверсія, мені це подобається :) Мене загалом прям дуже бісить, е-е-е, якщо брати цензурне слово, ідея деяких дамських так би мовити книжок, що "бути власністю чоловіка" - це дуже круто і добре, і що якщо оці "власні герої" регулярно грюкають на тебе кулаком по столу = рай на землі. Тому з точки зору противаги оцю рису Анни люблю )
Грайворона, Жінка як раба - це жах! Наша сила в нашій слабкості, цим і управляєм чоловіками.)) Тільки так! Інше - то нездорово. Ви праві.
Ой, бідолашні обоє --- і обоє молодці, кожен робить, що може. Навіть важко уявити, яка термоядерна суміш почуттів у Анни.
І знову-таки, з урахуванням поточної ситуації дуже гостро все це відчувається.
Грайворона, Власний характер Анни домінує, але ж і тягне все на собі.
Дуже рада, що герої відносно благополучно дісталися до перемоги. Анна я бачу така, навіть смерті своє не віддасть )
Грайворона, Так, вона справжній боєць!))
Ого ! Дуже незвичайний час для ваших творів, але тим цікаіше.
Анна прям сходу подобається, сміла дівчина. Вчинок дуже незвичайний і якийсь, важко підібрати слово... символічний? Від цього наче легендою якоюсь віє - миттєве рішення, велика ціна (мало того, що коштована річ сама по собі, але ж ще і хрест), само по собі вкрай різіковане рішення. Тим цікавіше, що це, як я зрозуміла, має реальну основу.
Дякую!
Грайворона, Кохання існує в любі часи, для нього це не перешкода.
О, ще одне кохання )
Рада за дівчат, що помирилася після тієї недо-сварки. Подруги роблять життя кращім на 100 пунктів, це точно )
Грайворона, Там кохання коротке…
Ойой, вагінтність в лісу - то навіть важко уявити яке випробування. Цікаво, що хрестик повернувся - теж ніби артефакт з власним наміром, як той єдиноріг.
І так мило, що Миколі прям подобається бути власністю дружини )
Грайворона, Микола «віддав їй» лидерство виключно завдяки коханню.
Що ж, принаймні, життя триває.
А невідомість - це дісно страшна річ, і зараз це дуже гостро відчувається. У мене на фронті нікого немає, але звісно ж є у багатьох знаймомих і співробітників є; за цих невідомих людей все рівно хвилюєшься, і навіть не уявляю, як важко їх рідним.
Рада, що пані Стефанія хоча б в онучці знайшла розраду.
Грайворона, Ви праві на всі 100%! Невідомість дуже тяжко переносити. Дякую за відгук!
О, з партизанами цікава тема. Мда, війна то таке - і з партизанами небезпечно, і, як вірно на мій погляд зауважив тато, вдома теж небезпечно.
Про перешивання лицарских обладунків прям сподобалося, така мальовнича картина перед очима )
Грайворона, Дякую! Принц - він принц і є, навіть в обладунках не по розміру.)))
Ой, рано я рассиропилась :( Втім, слід було очікувати, що коли війна, все може бути.
Рада принаймні, що навчики Миколи їх врятували.
Букетик з польових квітів - це такий красивий і доречний вчинок.
Розгублення батьків я розумію: з їх точки зору дійсно все якось прям дуже швидко відбулося.
Цікаво було дізнатися його передісторію і подивитися на Анну тепер його очима ) З точки зору інженери-горожанина воно дійсно дещо по-іншому виглядає, хоча й не гірше.
І стосовно першої шлюбної ночі, і стосовно ласкавих імен - таке тепле порозуміння.
Грайворона, Дякую за відгук! Передісторію не придумала якось. Акцент на Анну був.
"Початок був вражаючим" - та не те слово :)
Дуже добре вони дійсно підійшли одне одному в плані, що він так спокійно і навіть охоче сприйняв її ініціативу. Хочеш принца - купи собі сама :) І щось вона мені такі трохи більше Ліліт нагадує, ніж Єву :D Хоча можливо, в усіх жінках є та і та, і тут просто питання пропорцій )
До речі, стосовно церковного браку, який інши влади вже не сприймали - згадала недавно прочитану "Я -не- згодна" Ґілберт - там цікаві були роздуми про те, що можна вважати "справжнім" весіллям. Думаю, для цієї пари такий брак став найбльш реальним з можливих.
Грайворона, Анекдот припомнила:
- Мамо, а чим фея відрізняється від відьми?
- Настроєм, доню. Виключно настроєм!
Хе, судячи з кількості побитого посуду, життя у пари буде щасливим :)
(принаймні, хочеться в це вірити)
Грайворона, Точно буде!
Дякую!)
Браво автору!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати