7 856
“Скрипаль”
Анотація до книги "Викрадення"
Анотація: Якось після грандіозної сварки вдома, Тадеуш відправляється за дорученням батька передати пакунок... Та він не знає, що передає не конверт, а себе. Злочинець його придбав а не викрав . А сім'я, якою він дорожив - спекалася як непотрібного сміття
Попередження читачам : є сцени сексуального насилля
Жанр: Драма, елементи триллера,
Слово своїй музі: Айварсе, не грузись
Попередження читачам : є сцени сексуального насилля
Жанр: Драма, елементи триллера,
Слово своїй музі: Айварсе, не грузись
Зміст книги: 36 глав
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за цікаву книгу. )
Anna-Maria, дякую
Сильна робота, сподобалась рифма останніх абзаців,дякую автору!
Надежда Красуля, щиро дякую за відгук!
22:50 , 15-21.03.2024 , кінець
Ніколи не думала , що так швидко прочитаю книгу. Український контент який я справді шукала , в тут більше про психологію та відображення бачення світу і ситуації зразу з двох сторін. Не очікуваний кінець , ніби за жанром це новела , але більшість змісту книги й справді була б запросто якщо б читачі перегортали "пікантні" сторіночки.
Хочу подякувати автору за роботу , чудово видно наскільки щиро писалася робота і за яких відчуттів , особливо в кульмінації і розв'язці . Дочитуєш ніби вірші чи той же самий монолог Генріха "Бути чи не бути"
переходжу до другої книги :')
Успіхів!
Def, Щиро дякую за відгук!
Доволі неоднозначна історія. Я навіть не знаю що відчувати. Дуже гарно все описано. Дякую за роботу.
Психотроп, Ви її проковтнули, схоже... Історія важка, насправді.
зрештою, тут нема що говорити, описані в ній злочини- є злочинами, страждання-стражданнями, а мрії-мріями.
Дякую за коментар
Одна помилка тягне за собою другу. І ту першу помилку скоїла мати Тада, коли нагуляла дитину. Якого біса? Про що вона думала? Поплатилася за те згаслим життям, але не подумала, що сину ще жити. Чи можна звинувачувати батька Тада за те, що не любив байстрюка? Більше ні, ніж так. Чи можна пробачити те, що зробив з Тадом? Не можна. Пішов він!
Тадеуш вірно говорить, що треба йти далі. Чи зустрінуться вони з Максом знову? Чи буде у них загальна доля? Не впевнена, що це потрібно. Бо як сказав Макс: "Те кохання не потрібно ні йому, ні Тадові". Найбільша адекватна промова.
Була б рада, прочитати і другу книгу, але не хочу братися, коли вона навіть не оновлюється активно. Сподіваюся ви це виправите.
Дякую вам авторе, за цей твір. Ви прописали психологічне, перемішуючи сексуальне насилля з моральним. Ви талановитий автор.
Наталія Ковган, Наталія Ковган, Дякую за такий емоційний відгук!
буду пробувати виправитися з другою книгою))) Звичайно.
щодо матері Тада... про це буде в другій книзі )))
Прочитала. Багато бажається сказати. Твір глибокий і змусив кілька разів задуматися. Задуматися над життям, над власними діями і наслідками. Над діями рідних людей, коли наслідки відчувають нащадки.
Тадеуш і Максиміліан - хворі душі. Тад який все життя жив з насиллям, вважає, що бути битим та приниженим - то нормально. Спочатку, няня Олівія, потім батько... Хлопець не відповідав на побиття, хоча ставши дорослим парубком, міг так таткові відповісти, що тому б мало не здалося. Одного разу відповів коханому синочку Владзьо і що? Чим це завершилося для нього. Не дивно, що потрапивши до рук Макса, витримав там, де б інша людина збожеволіла. Бо не набагато страшнішими були події, ніж у родині, де його терпіти не могли.
З Максом складніше. Ми не знаємо його минулого. Все, що відомо: вродливий, багатий, домінант. Я так зрозуміла, що Тадеуш не перший, хто опинявся під його владою, але перший, до кого пан Вульф відчув щось. Проте, б вже мовчав про кохання, бо то пиздець, а не кохання.
Я так розумію, що Макса врятували? Чи не за гратами цей добродій? Чи відкупився? У тюрму приятелю дорога за скоєне.
Наталія Ковган, Наталія Ковган, Так, Макса врятували. Але тут так багато нюансів насправді. Стільки але. Якби Тада не зупинили на дорозі, не факт що він би поїхав би у відділок. Стан зміненої свідомості, завченої безпорадності, з яким йому доводилося боротися, без відчуття що він справді звільнився Я навмисне опускаю інформацію про досудове слідство і суд, бо довелося би описувати спогади, переживання і все те, що насправді не має відношення до фіналу. А фінал це квінтесенція всього того божевілля, що відбулося з головним героєм. Там на фоні наче звичайна і успішна сім'я . Тад біля них як кістяк у шафі. Поведінка його батька жорстока і неоднозначна і я сподіваюся що я не доведу задумку до абсурду своєю другою книгою. Бо до відносин із сім'єю доведеться ще повернутися.
Плюс, я хочу показати що не все є гарне, що блищить. У цій історії все ще є підводні камені, які я не розкривала в першій книзі.
Ваш твір дійсно неоднозначний і оригінальний. Я досі не можу зрозуміти, що саме відчуваю, читаючи. Найбільше викликає розгубленість це те, що Макс покрив бранця татуюванням. Я так розумію, повністю, тільки обличчя не зачепив. Подібне, далеко не може захоче собі...
Стиль твору подобається, не залишає байдужим. Дякую вам.
Наталія Ковган, Твір провокативний і говорить про злочин та страждання. Не думаю що там можна насолоджуватися самими подіями. Щодо тату, то покрито спину, сідниці і ті частини тіла, які Тад не може бачити, там потім буде детальніше.
Тату на тілі Тада це як підписаний зошит. Він хотів прикрасити свою річ. Захоплювався білизною шкіри, на якій його малюнки найяскравіші. Якось так.
Дякую що читаєте)
Дочитала до глави "Мрії". То виходить Тад приймає антидепресанти? Чи я може до цього неуважно читала? В принципі, з його постійними напруженнями, образом життя, концертами, то дійсно скоришся до такого.
Щодо Максиміліана, то він сказав, що зажадав, як тільки побачив. Буде сказано, коли це сталося? І як вийшов на батька Тада? Як той відреагував... хоча тут, як раз, все зрозуміло.
Дякую вам за цей твір. Продовжую читати.
Наталія Ковган, Буде глава від Макса і описано як вперше зустрів, заяких обставин. Дякую, що читаєте. ))
Почала читати. З самого початку зрозуміла, що це не мелодрама, де хлопчик нагинає хлопчика. Бо такого не любила. Це серйозна психологічна робота, яка змушує задуматися.
З самого початку, читаючи про сім'ю Тада, у черговий раз подумала: нащо деякі люди створюють родини? Чи не будуть вони щасливіші якщо залишаються вільними?
Тадеуш потрапив в обстави, коли нікому не потрібен. Тільки чужій людини, яка зробила з нього іграшку для власного задоволення. І це можна прирівняти у реальності до того, як людина змушена починати життєвий шлях не так як розраховувала.
Поки до кінця не знаю, що відчуваю, але знаю, що буду читати далі. Дуже подобається ваш стиль написання, суворий та витриманий.
П.С. Тадеуш дуже красиве ім'я. Ви вдало вибрали його для героя.
Наталія Ковган, Щиро дякую за відгук! приємно за таку високу оцінку роботи.
Читала до п’ятої ранку, не могла відірватись. Твір звичайно не для кожного але я вражена. Дякую. Дуже сподобалось.
Ната, Вам дякую за коментар!
Тад, як завжди, порадував. Дуже задоволена ❤️
Amara, Приємно чути. І як враження загалом, в порівняні з першоваріантом?
Важко було читати, дозовано, по кілька глав, але захоплююче. Сподіваюсь у Тада все буде добре. Дякую, авторе!!!
Елена Демчук, ООО, тепер я усміхаюся тут що дурне і розплилась калюжкою, дякую !
Я реально вже не витримую))
Amara, доообре
Я в очікуванні)
Міло Севіч, Тільки так ;)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати