Професор Данило Осадчий — визнаний геній, ідеал і головний тиран нашої кафедри. Для нього немає напівтонів, а студенти — це лише тимчасова перешкода на шляху до великої науки. Наші лекції перетворилися на поле бою: моя мета — довести, що його теорії мають слабкі місця. Його мета — жорстко поставити мене на місце.

Але одного дощового вечора, коли двері аудиторії зачинилися, наша дискусія зайшла надто далеко. Один крок. Один дотик. Одна катастрофічна помилка, яка може коштувати йому посади, а мені — майбутнього. Ми знаємо, що стрімко падаємо у прірву — залишилося лише з'ясувати, хто з нас розіб'ється першим.