Укус Любови 18+

Очі її — повні страху й недовіри. Хм. «Пташко». Якось аж занадто пасує.

— Або другий варіант, — нахиляюся ще ближче, — відробляєш.

— Що саме? — шепоче, мов у передсмертному вироку.

Усміхаюсь. Повільно. Задоволено.

— У моєму розпорядженні. Повністю. На рік.

Очі її знову розширюються. Боже, яке видовищне обличчя. То злякана, то червона, то блискавки сипле. Тільки зітхнути — і знову інша.

— Якщо сильно переживаєш, можу йти назустріч — пів року. Але тоді з повним пакетом. У тому числі секс.

Вибух.

— Що? Ви що, з глузду з’їхали?! Та за кого ви мене маєте? Ви збоченець! Ви… — задихається. — Та я…

— Тихо, — кажу спокійно. — Бо зараз ще на штуку наговориш за образи.