103 701
Анотація до книги "Танець непокори"
Колись три друга, які досить незвично себе величали, закохалися в одну жінку. Одному з них вона стала дружиною, іншому – коханкою, а третьому – печалю. Від цих зв’язків народилася сонцеясна дівчинка Поліна, якій доведеться розплутати сімейні таємниці, ризикнути свободою і наступити на горло цинічному та холодному Марку Яблонському.
Зміст книги: 46 глав
1 030 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПані Інно, щиро дякую за таку чудову історію кохання . В мене емоції просто зашкалювали. І плакала, і сміялась, а найбільше,напевно, лаялась. Бо то влучно ви написали на початку роману, що без доброї лайки то годі прочитати. Щиро радію ,що Марк та Поля, попри всі негаразди, знайшли своє щастя, зберегли своє кохання. Ваші книги, то як ліки для душі. Дай Боже вам сил та натхнення.
Лідія Писаренко, дякую)) Мені завжди хочеться дивувати читача, змінюватися і змінювати свій підхід до книг)
Щиро дякую за таку емоційну та цікаву історію Марка та Поліни! Кохання, яке пройшло випробування і часом, і супротивом але все таки прийшли до розуміння й цінності одне одного❤️❤️❤️❤️
Lyudmyla Kovdrysh, ці двоє унікальні в своєму роді, бо обидвоє зазнали гнітючихжиттєвих перипетій, але вистояли. Як персонажів, я їх просто залюбила)
Як завжди..неперевершено..читаєш..зачитаєшся вашими книгами..забуваєш за час..Дякую..і натхнення вам в написанні нових творів, радуючи читачів
Неонила Адинец, новинка вже на сайті, тому доєднуйтеся)
Дякую ❣️ як завжди неймовірна історія, читала із задоволенням ❣️ ❣️❣️
Леся Вакулінська, рада, що книга зачепила)
Дякую за чудову історію! Натхнення і вдячних читачів!
Тетяна Лавренюк, щиро вам вдячна)
Дякую за черговий шедевр. Книга залишила по собі надзвичайні емоції.
Анна Нікош, я сподівалася, що так і буде)
Експеримент вдався. Книга бомбезна. Дякую!
Оксана Буджаковська, Дякую!!!
Приємний після смак
Вера Зинченко, я хотіла закінчити її на граній ноті)
чудова книга
Виктория Вавроневич Рыбак, дякую) Дуже приємно
Круто. Дякую. Задоволення як завжди на висоті)))
Наталья Мараховская-Белаш, рада, що книга сподобалася)
Дякую !!!!!!!!
Людмила Майдан, і вам, що завжди підтримуєте)
А епілог ?? Коли читаєш закінчення неймовірної історії неможливо отак одразу розстатися з героями !!! Дякуююююю !!! Вже читаю імперіаліста , але ще тут з Поліною і Маркушиком , вони суперові !!!
Olga Mykhailytsia, там хай Жаринка вже відповідає за епілог, тепер то її господарство і її люди)
Таки гандони отримають внуків.
Катерина Позняк, так, бо життя триває, а носити камінь за пазухою таке собі задоволення
Дякую.
Марія Дзік, завжди будь ласка)
Ой що ж творять з чоловіками ці квіточки)))
Lara, квіточки ламають бетонні стіни))
Кінець старому і початок новому життю,з довірою,спокієм і щастям. Нарешті дома! ☀️❤️❤️❤️
Nata Bond, так, вони пройшли своєрідний ритуал очищення і тепер можуть почати все спочатку, не озираючись назад
Дякую за такий неймовірний роман!!! І так не хочеться з ними прощатися… Але нарешті наші герої щасливі! Дякую ❤️❤️❤️❤️❤️
Yana K, вони стільки всього пройшли, що час видихнути)
Історія життя, історія кохання - пречудова, вистраждана нашими героями. Вони мудрі і сильні, попри всі складні ситуацвї, витримали все. Тепер будемо просто радіти за них.
Дякую, шановна пані Інно!
Валенсія, ця книга видалася доволі експериментальною, але мені дуже подобається результат)
Ох, Інно, нема слів, одні емоції. Бажаю щоб таких шедеврів було як найбільше на вашій творчій стезі. Миру нам та пермоги.
Svetlana Kapysta, дякую вам)) Насправді, просто пишу те, що хочу, а потім показую читачам)
Дякую за чудовий вир емоцій, який не полишав від першого рядка до останнього!!!! ДЯКУЮ!!!!!
Svetlana Mischenko, я намагалася, щоб книга била по емоціях, бо герої, хоч і дивакуваті подекути, але круті)
А Яблонський -то геть зовсім не Єбланським виявився, як то припускали деякі читачки на початку роману:) а дуже навіть чудовий, люблячий і вірний почуттю! проніс його через роки, невідомість і розлуку, і ні на краплину не переставав любити Поліну! чудова пара)
Serendipity, Марк проніс свої почуття до Поліни крізь роки, він заслужив бути щасливим)
Довгоочікувана зустріч, нестримна радість і вічне кохання Маркушика)
Наталья Мараховская-Белаш, Маркушик вистраждав те кохання. Хай тішиться)
Нарешті, Поліна визначилась! Нарешті, вони, таки, разом! Можна тільки уявляти, які відчуття в них вирують. Ой, як добре!!!♥️♥️♥️
Тетяна Півторак, їм треба був час нарізно, щоб про все подумати, і це виявилося правильним рішенням
Як гарно! Дякую!
Inna, завжди будь ласка)
Розлука пішла на користь їм обом.Ще раз переконалися ,що вони саме ті люди в житті одне одного.Про кохання могла і не запитувати Поліна Марка ,кохав ,кохає і кохатиме завжди ,як і вона його.Але з іншого боку ще одна клятва вірності не зашкодить ,а закріпить цю істину назавжди .Розділ емоційний ,аж до сліз.Дякую,Інна.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Розлука, як перезапуск усього, що вони пережили, але тепер можуть сміливо починати із чистого аркушу
Завжди стриманий і виважений Марк почав бігти до своєї Поліни. А тоді злякався... Чи дозволить вона йому такий прояв емоцій. Здається, він такий беззахисний перед своїм коханням. Добре, що й Поліна засумнівалася, чи не переборщила вона з випробуванням Маркового терпіння. Думаю, цей час нарізно переконав обох, наскільки вони є важливими одне одному. Дякую, Інно!
Оксана, Марк скучив, та й Поліна також. Все ж у них добре вийшло ладнати, коли жили під одним дахом
ох, просльозилась аж... Дякую...
Інна Камікадз, 100%. я дуже рада )))
Просто до сліз... після всіх емоцій, після всього... те, як Поліна сама все спокійно вважала, обдумала — дійсно круто. Бо емоції емоціями, а їй це було треба... а слова Марка, що більше не відпустить доказ того, що він вже не дозволить піти, і буде поряд. Я рада, що їм не знадобилося ше 5 років. Бо це вже їхнє рішення, за них його ніхто не робив)) Дякую вам за проду, Інно, чекаю на продовження з нетерпінням і сльозами, бо не хочеться їх полишати ♥️
Карина Кльок, отож-бо, на їхнє рішення бути чи не бути разом уже ніхто не впливав. Вони прийшли до нього самі, бо люблять один одного
Терпіння вистачило цього разу на довго , майже до кінця , до такого щемливого моменту... ( в коментарі заглядала постійно, звісно). Вихідні прокайфувала!.. Дякую.
P.S.: Розумію різницю в читанні в процесі і повністю, тому роблю по різному.
Наталія Вишневська, Читайте, як вам краще. Головне, щоб книга справді чіпляла, а все інше деталі)
як гарно!
Irade Kordupel, І це тішить❤️❤️❤️
Ох, і я, накінець, продовжила читання, бо зупинилась на запрошенні Алі у гості... Далі не могла читати по розділах, дуже боліло за них. І ось, нареші, видихнула і дочитала. Дякую, Інно це неперевершено, як завжди!
Vira Perehinets, Книга вийшла доволі емоційна, складна, тому двічі приємно, що читачам подобається
Навіть якби була екранізація Вашої книги- вона не передала б той спектр емоцій, які написані. Навіть повітря дзеленчало, коли вона йшла до Марка, море затихло а вітер огорнув їх. Шедевр
Інна Камікадз, Інно, ви можете навчити читачок муркотіти))) Дякую
Дякую!Вражає!
Людмила Ганзій, дякую! Я старалася)
Я розчулена...така вистраждана зустріч, такі чуттєві слова, які звучали, дійсно, як клятва. Дуже зворушлива продочка, я плАчу.) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую вам, Інно., втішили моє серце.❤️)))
Анна Багирова, рада, що в ці холодні дні вам повіяло теплом від книги)
Дякую! Дуже зворушливо, аж до щему.
Valentina, хотіла, щоб вийшло зворушливо, і таки, судячи з реакції читачів, змогла це.Дякую)
Помоталась Поліна по миру і лише на краю світу зрозуміла,що кохає і кохана Марком. А зустріч і слова,ніби обітниці дані та поєднали їх назавжди і душею, і тілом.
Дякую за неймовірну главу!♥️♥️♥️
Наталья Русанова, вони справді дали обітниці. І, гадаю, ніколи їх не забудуть
йоооой ❤️❤️❤️... і ще раз йой! Це казково!
Sonya, дякую)) Я старалася це передати)
Як же я їх люблю,цих вже дорослих ,але для мене-дітей.
Nata Bond, вони не втратили своєї осяйної вдачі, попри все, що з ними зробили
☀️❤️☀️❤️☀️❤️☀️❤️☀️❤️☀️ Слів немає,тільки дуже тепло на душі.
Nata Bond, бо вони таки класні, от і тепло, попри холод на вулиці)
❤️❤️❤️
Halyna, дякую)
Хух, можна вже видихнути))) дуже рада, що нарешті Марк та Поліна разом і всі негаразди закінчилися. Точно знаю, що ця книга буде перечитана мною ще не один раз)) Інно, вам дякую дуже багато раз і чекаю на нові шедеври!!!
Людмила Майдан, мені справді здається, що ця парочка вартує того, аби до них вертатися безліч разів. Дякую)
Для Поліни цей час був необхідний, щоб прийняти дійсність та зрозуміти себе! Тепер Маркуших вже не відпустить свою Полю! Яка щемлива зустріч!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, та й вона уже нікуди не поїде, вона для себе у всьому визначилася)
То любов ❤️
Halyna Shchyrba, так, вони прекрасні)
♥️♥️♥️♥️♥️
Дякую
Галина Рихлівська, завжди будь ласка)
Безмежно дякую за таку неймовірну історію кохання!!! Коли холодно, темно і морозно буде привід повернутись до Яблонських і набратись віри, терпіння, відданості і чистоти))
Людмила Ковалевская, Яблонські вийшли у мене навіть кращі, ніж я сподівалася. Дуже задоволена результатом) Дякую!
Дякувати Небесам та терпінню Марка, Поліна таки повертається додому назавжди і з ним. Це прозвучало, як клятва, яку вони дали один одному на березі японського озера. Кохання подолало ВСІ негаразди, недомовки і дало їм можливість бути на віки разом! Нарешті польова квітка знайшла спокій поряд з чоловіком, який єдиний, хто її по справжньому кохає, любить, оберігає та готовий ради неї на все! Дякую за розділ))
Любов Трохимчук, Поліна терпіла також, а цей період подорожей допоміг їй розібратися в собі та ситуації. Вона не наробила помилок, а все зважила та зрозуміла, а Марк як людина емпатична чудово її розумів
Але зустріч, невідома, хвилююча. Ось що таке палке кохання...Витримали важку розлуку, роздуми розвіялись, справжнє кохання залишилось і настав час бути разом на чистій стежині, проживати спільно щасливо у будинку, який Маркушик будував для своєї польової квітки!
Велика повага до Вас, пані Інно. Створили шедевр із шедеврів, так відтворити важку історію життя і надзвичайну історію кохання! Дякую, дякую, дякую!
Валенсія, цим двох знадобилися роки, щоб кохати і не озиратися назад
Як же важко дозволити собі довіряти й довіритись, коли батьки ростили в атмосфері нелюбові й обману. Треба бути по-справжньому сильною й витривалою.
Польова квітка Поліна у мене асоціюється з курячою сліпотою (яка "лютик"): блискуча, тендітна, легко ламаєш, а вона знову виростає.
Lara, а я її собі завжди уявляла кульбабкою, у той період, коли подути на неї і полетіло навсібіч)
Да!!!! Нарешті!!! Дякую ❤️❤️❤️❤️❤️
Yana K, бо так повинно бути. І якби не три Г вони б давно були разом
Нарешті! Чудова книга і героі❤️❤️❤️ як завжди ???
Антоненкова Руслана, дякую)) Я дуже за них перживала
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати