4 509
“Aeternum confrontation”
Анотація до книги "Talis est Obsessio"
Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?
Книга є спін-оффом до "Tale Fatum". Втім, за бажанням, її можна читати окремо.
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?
Книга є спін-оффом до "Tale Fatum". Втім, за бажанням, її можна читати окремо.
пристрасть та протистояння характерівянголи і демонизолоті_фантазії
“Одержимість має різні відтінки. І навіть якщо ви певні, що це не про вас, повірте, ця книга здивує. Вона відкриє нові грані вашої душі й залишить після себе відчуття глибини та несподіваного прозріння. Варто прочитати!”
Зміст книги: 84 глави
181 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, друзі!
Книга є спін-оффом до другої частини серії "Aeternum Confrontation", втім, її можна читати окремо!
Тизер, що має налаштувати вас на атмосферу книги: https://www.instagram.com/reel/DY92FXpo7L7/?igsh=NHR1NzFjODd0MXpr
Ого! Оце було несподівано! Спойлерити для інших не буду, але, Кайло, Ви мене заінтригували. Тож чекаємо на наступну книгу, яка, як я розумію буде про серафимів.
Лавину натхнення Вам і втілення всіх задумів! Ще раз вітаю з завершенням шикарної книги! Бережіть себе. Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую!
Так, наступна книга охоплюватиме історію серафимів та Азраель і матиме додаткові сюжетні лінії, що включатимуть Кітаеля, Ґабрієля і камео уже знайомих нам героїв попередніх частин)
Поки книга у розробці, я б'ю себе по пальцях, щоб нічого не писати поки взяла паузу, але все одно вже накидала чотири чернетки абсолютно різних за жанром і сюжетом задумів. Це, вочевидь, не лікується, хаха))
Думаю, добряче перепочину, відволічусь на іншу історію, щоб відійти, а згодом з новими силами повернусь до написання циклу. Дуже хочу втілити свої амбітні плани, та кортить все ж принести в історію щось яскраве і сильне, а для цього за циклом треба дуже скучити)
Дякую Вам ще раз, що були поруч впродовж всього написання, знаю воно було досить довгим, тим цінніше для мене, що Ви завжди знаходили час і вболівали за героїв та історію! Мирного і затишного вечора, обіймаю Вас!♥️
Кайло, вітаю!
Я прочитала одразу два розділи — вони неймовірні. Розчулили мене. Епілог, як Ви і казали, залишу на завтра).
Багато спойлерити не буду, але я щаслива за Джима й Белі. Так приємно було на душі, коли читала про них. Ну і те, що Беллі показала йому на землі... Це так зворушливо!
Щодо Асмодея й Рідлі — теж тішуся, що в них все потроху налагоджується, і що довіра між ними поступово з'являється. Асмодей прям тут такий мудрий був — пишаюся ним!
Безмежно вдячна Вам за цю неймовірну пригоду, всіх персонажів та слушні мудрі сенси! З усієї щирої душі бажаю, щоб Ваше натхнення ніколи не закінчувалося. І щоб ваші книги прочитало якомога більше людей! Я щиро пишаюся тим, що бачила, як народжувалася ця книга!) Дякую за Ваш талант! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）Завтра ще повернуся!)
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо! Дуже тішуся, що Вам сподобалось! І дякую, що відклали епілог на потім, дуже хотілось, щоб Ви затримались у цьому відчутті)
Джиму я винна ще з Tale Fatum)) Він мав отримати свій хеппі-енд) Та, і Белі теж чимало пережила і заслуговує на щастя)
Асмодей мав нарешті усвідомити ким він є, і що відчуває, він певно найдужче від інших персонажів виріс за весь час, що ми його зустрічали у книгах) Від замкненого і непевного, він нарешті здобув щирість і пізнав себе, усвідомив, що саме потребує у житті)
Дякую Вам, що були зі мною ще з першої частини циклу і надихали мене не відкладати реалізацію продовження у довгий ящик) Дякую, що прожили кожну історію, співчували, хвилювались і тішились за все, що випало на долю героям)
Дуже Вам дякую за побажання і бажаю Вам того ж і якомога більше! Дякую, що Ви є, обіймаю Вас♥️
Вітаю, Кайло!
Ну нарешті!) — Тепер це стосується Рідлі і Асмодея)). Радію, що вони таки перетнули межу, яка їх обох стримувала. Хоча спочатку Рідлі все ж трохи загальмувала процес). Довго ж вона носила в собі тут образу. Що ж, виявляється: янголам, щоб відпустити минуле, треба набагато більше часу, ніж людям. Прямо гордість тепер в мене за нас, смертних — через те, що наш час обмежений, ми роздупляємося набагато швидше).
Такий чудовий, чуйний момент був у Беллі з Асмодеєм, клас!
Кайла Броді-Тернер, Кайло, дякую за зворотній зв'язок! (人*´∀｀)｡*ﾟДуже ціную.
Я коли дочитаю, потім всі блоги обов'язково подивлюся.
Гарного, спокійного дня! До понеділка! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Вітаю, Кайло!
Ну нарешті!)) Це було дуже затишно й гарно) Щиро радію за Джима й Белі!) Класно, що нарешті всі крапки над «ї» розставлені, і вони відпустили минуле й знайшли себе). Ну а їхні кухонні посиденьки — це вже як культ). Хочеться до них туди, смачненько поїсти))
А ще цікаво, що ж там добудував Джим на другому поверсі ?)
Щодо Асмодея й Рідлі... Обриси їхньої довіри все більше вимальовуються.
А на прикладі Рідлі можно побачити, яке ж кохання іноді буває «сліпе»... Вже передчуваю її розчарування, коли янгол не оцінить її жертву. А навіть якщо й оцінить, навряд чи відповість взаємністю... Ех.
Як жорстоко було наказувати Люциферу обрізати крила другові :(( Таке й ворогу не побажаєш. Розумію, чому він не зміг.
Хочеться читати й далі, але поки розтягую задоволення) Ще повернуся!)
Кайло, дякую Вам за чудові емоції й мудрі думки! Зичу Вам гарного настрою, затишного вечора й купу натхнення! Нехай все у Вас буде добре. Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо!)
Дякую Вам дуже! Кухня, це дійсно певне сакральне місце для них обох, тут їм завжди вдавалось бути найбільш щирими одне до одного, тож і "прийняття" почуттів мало відбутися саме тут)
Дякую Вам, що завітали, тішить читати Ваші враження! Теж так дочитую книги, хаха) Приємно, що хочеться розтягнути))
Обов'язково зробіть паузу перед епілогом, фінал треба трохи затримати в голові, це мій маленький рекомендасьйон!)
Мирного вечора і тихої ночі! Обіймаю Вас♥️
Вітаю, Кайло!
Класна вечірка вийшла) Люцифер неперевершений)) Його безпосередність дорого вартує, а те, що він не соромиться бути підкаблучником — лише доводить, що він мудрий чоловік!))
Звісно, він не просто так заводив розмови про Асмодея при Рідлі. Проте була слушна фраза, що Асмодей себе не дооцінює :(
Чомусь думала, що наш Князь Безодні буде чемним та стриманішим при дамах, хоча б при королеві, яку він явно поважає. Бо при Есті він таких грубих фраз не кидав. Певно, Люцифер його дуже бісив. Тож тут мені Асмодей нагадав Тая)
Танець Люцифера та Ізуель — це прям насолода для уяви, хоча я ще не забула їхнє танго з іншої книги!)
Цікаво, що Джим вже ж помер, але його все одно називають смертним) Ну й те, що Белі вмовила його на танець — кайф!
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо! Дуже Вам рада, як завжди)
Попри всі чесноти Люцифера, має він одну досить яскраву рису: бісити) Ви слушно зазначили: Ізуель Асмодей і справді поважає, одну з небагатьох, та навіть це не дає змогу стриматись від кпинів)
Мені кортіло зробити легкий реверанс у бік того виступу Ізуель та Люцифера з "Novum Initium", тож вирішила додати цю сцену, хоч мушу зазначити: від початку творення розділу цього не планувала, та щоразу, коли ці двоє з'являються, я не можу перетворювати це у коротке камео, є у них особлива взаємодія, яку хочеться показати)
Ну, а Рідлі й Асмодей потребували цього дружнього пендаля і вже хто як не Люцифер міг його дати))
Дякую, що завітали, тішуся читати Ваші враження, мирного і затишного вечора! Бережіть себе, обіймаю!♥️
Добрий вечір, Кайло! Прийшла читати далі)
Ну що ж Творчиня таки покарала Гадріеля, і, певно, те, що Єва його забула для нього гірше, ніж його вигнання. Проте поки не зрозуміло, чому ж вигнали Рідлі...
Щодо Рідлі та Асмодея — взаємне тяжіння існує, але поки тіні минулого не дають спокою. Особливо Рідлі. Бо Асмодей але такий що не проти наче)
Ну і наостанок Белі й Джим. Перегляд фільму трішки щось зрушив в них, ще й їхній діалог був ніби про них самих)) Жирафи ще ті) Проте у Вас уже була слушна думка: інших завжди аналізувати легше, ніж себе). Певно, тому, що так власне его не страждає))
Обов'язково ще повернуся! Бажаю Вам затишного вечора й гарного настрою! На добраніч! Приємних снів! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо! Рада Вас бачити!)♥️
Дякую Вам за враження, дуже тішуся)
Щодо Рідлі все стане зрозумілим у наступних розділах)
Ну, а щодо Джима й Белі, Ваша правда) Зовні все ясно, а зсередини — чорт ногу зломить)
Дякую, що завітали! Мирного і затишного вечора! Бережіть себе та близьких, обіймаю Вас♥️
Люба, вітаю Вас із завершенням книги!♥️♥️♥️
Щось я взагалі не написала! Тож виправляю незручну ситуацію!
Удачі в написанні наступних книг!♥️♥️♥️
Обіймаю!!!!♥️♥️♥️
Кайла Броді-Тернер, Дякую, люба!♥️♥️♥️
Добрий вечір, Кайло! Повертаюся нарешті до читання.
Таксььь, ну цікаво спостерігати за Джимом) Якесь дивне почуття власності почало прокидатися в нього. Щира й відкрита вона була Джима не цікава, а тепер, коли вона може стати дівчиною іншого, раптом стала йому цікавою)) О, чоловіки! А кажуть, що жінки складні натури)). Однак іноді людині треба отримати чарівний запотоличник, щоби щось для себе зрозуміти. Сподіваюся, лише що Джеймс не буде довго розмірковувати про те, що ж він відчуває до своєї подруги й навіщо це йому).
Та й видно що Белі все ще важко будувати стосунки з іншим. Іскри там немає, а отже ні яскравого полум'я, ні затишного багаття не буде, як не намагайся.
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам дуже, що приділили час! Рада Вас бачити завжди, мирної та затишної ночі, обіймаю Вас✨♥️
Які чудові, зворушливі останні розділи! Гарні пари утворилися. Кумедно було уявити, як це роздягатися безтілесно.)) Зворушливо, що Торнтон побачив і ресторан на волю честь й сина подруги. А головне — він не самотній з Белі. Схоже й у Асмодея. Але тут більше перцю, через особливості характерів обох. Загалом — картина майже райська)) А Епілог — заінтригував. От тепер думаю: Том — шестикрилий серафим, чи поруч з ним серафим?)) Вітаю ще раз з завершенням ✨♥️
Ромул Шерідан, Щиро Вам дякую! Та і Джим сам не дуже зорієнтувався як його безтілесному втілити той хитромудрий задум))
Дякую Вам, що були поруч і пройшли цей шлях із героями✨♥️
Вітаю з завершенням чудової книги!❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Дякую Вам!✨
Схоже все ж вони знайшли свою третю й найбільшу любов. Попри все, як не намагався Джим тішити свої думки тим, що все тут налагоджується — згадка про побачення подруги, його неприємно бентежить. Так само, як і її. Настав час у цьому собі остаточно зізнатися.
Рідлі зробила велику жертву, але вона не виправдалася. Гадрієль зухвало зізнався, що просто грав. Приємно, що Асмодей повівся інакше. Не намагався скористатися ситуацією. Мені сподобалася його відкритість й виваженість.
Ромул Шерідан, Ваша правда) Хай шлях до третьої любові виявився не дуже легким місцями, все ж дістатись пункту призначення вдалося)
Асмодей і сам дуже виріс із першого акту, все ж часом навіть трагічні моменти чогось навчають
Дякую Вам за коментарі та рефлексію❤️✨
Який контраст між Асмодеєм і Фером. Він сміється з кохання, дорікає Белі. Але при цьому згадує Есті. В порівнянні, він таки виглядає неотесаним.)
Ромул Шерідан, Та, звісно ні) Просто цікаво було, що маєте на увазі)
Дякую❤️✨
Успіхів автору та книзі
Ніка Річ, Щиро Вам дякую, навзаєм!❤️
Джим хоч і дав м'якого відкоша Белі, але помітно ревнує. Хоча боїться собі зізнатися. Повсякчас ще й Вів згадують всує. Принаймні, Белі намагаєтся підколкаии промацати глибину привязаності. Однак, бачимо все ж відкритість Джима до поступових змін. Гадрієль думав, що не помітять його підступний план. Але ні. Здається, що Рідлі трохи виливає на Асиодеєя свою образу через дії Гада. Але ж і він досить виглядає неотесаним)
Ромул Шерідан, А кажуть, що чужі почуття – темний ліс, тут часом і власні не ясніші))
Дякую Вам❤️✨
Вітаю, Кайло! Прочитала одразу два розділи.
Кінець другого прямо здивував: то Гадріель, спокушаючи Єву, сам потрапив у пастку? Чи, може, це помста Творчих за непослух?
Моя повага Белі за те, що відкрилася Джиму. І за те, що так гідно його відмову сприйняла. Ну і те, що Джим теж був чесний — тисну руку. Проте в ньому з'являються деякі сумніви, а отже... можливо, ще не все втрачено). Часом люди настільки звикають до не нормальних стосунків, що нормальні сприймають, як щось дивне. А іноді навіть і нудне. Сподіваюся, він віднайде себе справжнього.
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо!
Саме так, граючись з іншими, раптово і сам попався.
Згодна з Вами і щодо нормальних/ненормальних стосунків) Пізнавши те кляте адреналінове кохання, людина у нормальних спокійних стосунках почувається настороженою)
Можливо і Ваша правда щодо цікавості Асмодея, це дійсно його нав'язлива ідея, втім, думаю якби то була одержимість, він би всіма силами домагався відвертості Рідлі, навіть перетинаючи межу, яку наразі дуже чітко для себе окреслив)
Щиро Вам дякую за відгуки, дуже ціную те, що приділили час та поділились враженнями, мирного вечора й тихої ночі, нехай все буде добре, обіймаю Вас✨❤️
Отже ж гад Гадрієль! Спокусник! Совратив Єву і зрадив Рідлі. Я спочатку й не допетрав, що Гадрієль — це "райський гад")).
Все ж мої здогадки виправдалися в обидвох випадках. І щодо багажу Рідлі — травма в коханні, і почуття Белі. Ну Джим подобається всім дівчатам. Готує. Домашній. І навіть ті, хто його недолюблювали — поважали. Тай, Асмодей. Останній навіть зауважив про чисту ауру. Але все ще попереду, чи не так?) Зверніть увагу, в останній главі, де Асмодей дорікає Белі за Кітаеля є слово"симаптичний" — одрук, напевно.
Ромул Шерідан, Дякую Вам за відгук)
Так, щодо "райського гада" натяки були ще у Novum Initium) Дедукція у Вас бездоганна)
Джима не любити неможливо та не лише через вміння готувати чи "домашність", він людина слова і дії, а також вміє бути чесним як із собою, так і з іншими, це рідкісна, проте дуже цінна риса)
Дякую за згадку хибодруку, зараз підправлю✨❤️
От же ж! Виходить досить небезпечна робота дісталася Джиму. Але, здається, варто було цього ризику, побачити Вівіку, яка не забула. І хоч в тексті постійно наголошується, що Белі приймає його як друга — відчувається дещо більше. Можливо там усе може бути інакше, але за земними мірками цілком схоже на зародки кохання)). Зрештою, добре, що він оклигав. А Белі зрозуміла крихкість душі. Рідлі, дуже схоже пережила травму в коханні. Ще не сказано, але є передчуття, що з Гадріелем саме так вийшло. Ні, ну це припущення)
Ромул Шерідан, Небезпечна, то те слово) Та Ваша правда: така загроза дозволяє багато що переосмислити)
Дякую Вам за відгук та думки✨❤️
Оце вже справжні почуття у Белі. Поки вона їх не усвідомлює до кінці, але, думаю, вже скоро її накриє лавиною. Або це навпаки, прийде тихо й спокійно).
Складно читати про Джима біля власної могили та Вів... Сильна сцена, але дуже важка. Та іноді рану треба не мастити мазями та заліплювати лейкопластерем, а дати їй підсохнути на повітрі, покритися скоринкою, а потім — просто зарубцуватися.
Цей напарник Рідлі ще той «чорт з янгольским обличчям та крилами») Чомусь відчуття, що від нього буде лихо. Він наче той Люцифер що спокушав Єву. І, звісно, Рідлі не встоїть, так?
Щодо Тіма... було цікаво й трішки моторошно. Нагалало його бажання потрапити до власного тіла, як то було з Саллі «Бути людиною»... Нічим добрим, це точно не скінчиться. Та й насправді ж моторошне видовище ((
Хвилююся за Джима дуУууууже, хоч і знаю, що він гг, і має вижити. Ну чи як це у душ називається?..
Читаю далі...
Лекса Т. Кюро, Та звісно, з проміжними персонажами так завжди, на те вони й проміжні) До того ж різниця між часом публікації книг, деталі стиратимуться, це абсолютно нормально. То я просто вирішила нагадати, бо історію Гадріеля прописала давно, але не хотіла робити її самостійною, того ще у пору Novum Initium кидала крихітні натяки на це)
А про Вайб Ваша правда, Гадріель нерідко ще той...гад)) Хоча у глибині душі не був поганим янголом, радше заплутався і не був чесним ні з собою, ні з іншими)
Дякую Вам дуже, що Ви поруч❤️✨
Наївна, наївна Рідлі... Мені вже її шкода. Чи не через цього красеня вона стала занепалою? Ще й Асмодей відчув те, що в ній поховано давно. Ех, знову нещасливе перше кохання. До речі, мені теж цікаво, куди цей красень весь час зникає й кидає варту?
Асмодей впертий, але я в нього вірю. Імпонує він мені, хоча інколи хочеться дати запотоличник)
Така ніжно-мила сцена між Джимом і Белі в кінці. Хоча Джим теж тут чомусь розумом не виблискує) Наче ж вже не юний, стільки стосунків за плечима, а не здогадався, що в дівчини до нього почуття). О, чоловіки!)
Лекса Т. Кюро, Всі ми колись були наївними, а надто за перших і трепетних почуттів)
Щодо Асмрдея погоджуюсь, хаха))
Теж вважаю, що дружба це найчистіший вияв любові, найвищий ступінь прийняття людини, бо знаєш про неї і добре, і не дуже)
Щиро Вам дякую, що завітали! Тішуся, що розділи були для Вас цікаві) Обіймаю Вас, мирного вечора!❤️✨
Цікава тема емпатії Асмодея. Я теж осліджую цю тему у своїй книзі: що буде якщо емпатії буде занадто? а якщо за допомогою неї можна керувати емоціями інших? Чи коректно це, чи все ж іноді на благо? А що якщо не зможеш вчасно зупинитися?.. Тож розумію, занепокоєння Рідлі. Асмодею потрібно навчитися контролювати себе. Особливо свій гнів. Бо думаю, десь він та й вилізе. Сподіваюся, Рідлі йому допоможе.
Рада, що Джим свій зовнішній вигляд трохи змінив) І посмішила фраза про розтягнуті тренеки, бо я вчора якраз створювала нові візуали своїх героїв у незвичному для них домашньому одязі)).
Цікава, реакції Белі на дію Джеймса. Тільки поки я не зрозуміла, їй те, що він схопив її не сподобалося? Чи її власна реакція на цю дію? Ну і те що вона не пішла на друге побачення — можна зрозуміти). Нащо витрачати час на те, що тобі не потрібно?¯\_(ツ)_/¯ Хоча, звісно, в них того часу необмежено — може, тому не цінують?
Кайла Броді-Тернер, Так, було таке) Зараз навіть не знаю, чи є реклама, бо в мене телевізора немає вже років так вісім, мабуть).
Дякую за поямнення (人 •͈ᴗ•͈) Щодо емпатії Асмодея я пам'ятаю. Мені ще по те, що сукубки мали власну волю сподобалося. І що він давай їм її.
Все, що відбувається з Белі, — зрозуміло. І насправді я рада, що вони з Джимом зустрілися. Вони однозначно роблять життя одне одного яскравіше)
Рідлі таки та, яка не дасть Асмодею сумувати. І питання про те, чи він емпат — на засипку. Але цікаво все ж про яку таку нищівну силу йдеться?
Ромул Шерідан, Чи не дасть сумувати, ще те питання)
Нараз дратує більше.
Асмодею, щоб опанувати силу, для початку варто прийняти власну суть, яку він щодня відштовхував)
Дякую за відгук ✨❤️
Ні, ну тут якісь не гласні заповіді працюють. Кожній тварі — по парі. Асмодею теж дали, щоб не сумував))
Кайла Броді-Тернер, ♥️♥️♥️☺️
Ох, а ця Рідлі виявляється з перчинкою)) Цікава особистість) Думаю, Асмодей попав туди, куди треба)))
Дякую за цей розділ, Кайло! Як завжди, було цікаво побачити інших бік вже знайомих подій. Добре, що і для Асмодея вже крапка поставлена в стосунках з Есті.
Та й те, як складно було Томасу прийняти важливе рішення — теж треба було побачити. До того ж підтримка Джима й те, як він переживав за приятеля зворушує. Все ж таки вони не погано потоваришували в Пеклі. Здається, навіть стали ближчими, ніж були на Землі.
Ну і Белі) Оті її погляди на руки Торонта, хі-хі-хі))) Звісно, вона не знає, чи хоче йти на наступну зустріч з малознайомим «милим» хлопцем, якшо тут такий «милий» вже знайомий є) Ще й вітальню спеціально для неї добудував).
Тепер буду вже в понеділок читати нові розділи: може, Джим до того ще щось добудує?)
Дякую Вам за чудовий розділ і чудовий настрій! Обіймаю(ʃƪ＾3＾）
Кайла Броді-Тернер, Дякую за зворотній зв'язок, Кайло! Завжди з цікавістю читаю Ваші відповіді! Гарних, спокійних вихідних! Нехай все у Вас добре буде (ʃƪ＾3＾）
Мені Клое нагадала ту дівчину (на жаль, не пам'ятаю її ім'я) з якою Джим колись ходив у тир. В нього якісь такі самі думки були про неї: вона хороша, але не на часі.
Добре, що він одразу зізнався Клео, чому він пішов на те побачення з нею й не дав дівчині марної надії. Та щось мені підказує, що Джим геть не вміє брехати — в нього ж все на лобі написано))
Цікаво, що Джеймса трохи здивували роги та ратиці Клео, а от те, що Белі з крилами — видно, для нього норм). Чи вже звик?)
Не дуже розумію, нащо в їхньому випадку взагалі ходити на ті побачення, але чомусь згадується діалог зі старого мультика: «— Вам що робити нічого? — Геть нічого.»:))
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам, що приділили час та поділились враженнями)
Мирного і затишного вечора! Нехай щастить, обіймаю❤️
Ну що ж життя Джима у Пеклі поступово налагоджується. Добре, що в нього тепер є Белі, а в неї — він). Ну і робота також.
Щодо того що він знову й знову повертається думками до Вів та того болю. Ну, може, хоча б так він відчуває себе живим? Його життя було просякнуто болем, але для нього це було справжнє відчуття. Поки він зосереджений на ньому. Можливо, колись він пригадає, як це бути щасливим, і саме це почуття витісне все інше. Побачимо. Просто за статистикою люди подумки проводять приблизно 70 відсотків у минулому, 20 — у майбутньому, і лише 10 — тут і зараз. Тож Джим — не виняток. ¯\_(ツ)_/¯Це прекрасне видно, коли він готував і наче був розслаблений, але весь час щось пригадував з минулого, або дізнавався про минуле Белі.
А гра як в серіалі Lost мені у них сподобалася, але без алкоголю вона трохи дивно у них виглядає). Хоча цим двом і без алкоголю не нудно)).
Намагаюся уявити, як виглядає дім Джина з однією лише кухне, і мій мозок трішки зламався))
Лекса Т. Кюро, Хаха)) Не лише у Вас)
Я це уявила як недобудову у якомусь симуляторі з будівництва: зовні прямокутник з вікнами, всередині обставлений інтер'єр)
Щодо почуттів, згодна, відпускати минуле, навіть болісне дуже непросто, для всього потрібен час, тим паче із цією новою роботою та потенційною можливістю зустріти близьких, що про ту зустріч і не здогадуються)
Дякую Вам❤️
Клео — зовсім нічого, якщо незважати на копитця)) А Торнтон має хороші відгуки у пеклі. А це ок для такої неординарної структури?)) Аивилазки — взагалі круто))
Ромул Шерідан, А нащо зважати на ті копитця? Всі різні, демони й поготів))
Дякую Вам❤️
Здається, у детектива з Беліал зв'язується щось більше ніж співпраця. Їм легко йде спілкування, вони невимушено регочуть, готують. Філософствують про все і всіх))
Ромул Шерідан, Дякую Вам)❤️
Таке відчуття, що зараз Белі для Джима наче суміш Морін та Вів. Чи була його колишня дружина такою ж...відвертою та розкутою — вже не пам'ятаю, на жаль, чи було про це в книзі. Та все ж таке відчуття, що йому подобається такий типаж жінок. Вони наче повна його протилежність. Тому й приваблюють своїм полум'ям.
Добре, що вони домовилися, що стосунки обом не потрібні, бо не готові. Може, тобі це буде справжня дружба?) Легкість у їхньому спілкуванні мені імпонує. Наче нарешті вона можуть бути собою. Подивимося, що з того вийде.
Взагалі класно, що вони можуть посидіти в пабі, попліткувати й попити пива).
Цікаво було дізнатися про світ демонів. Що та як все було. Джим ставив ті самі питання, що й я б, певно, поставила). Бо деякі речі в християнстві мені не логічні. І не лише в християнстві. Втім, це як завжди ІМХО.
Невже у Джима буде власний дім у Пеклі?!!) Клас! Тепер буду чекати з нетерпінням, що ж ж то за дім буде)
Лекса Т. Кюро, Мел у книзі була лише короткими камео, та в цілому щось у Вашій думці є) І сам Джим до трагічної історії з колишньою дружиною був іншим, тож Белі неначе повертає йому ту легкість, яку він давно втратив)
Дім буде, хай і не одразу, все ж це, як і його одяг — певний маркер прийняття нового "статусу", не все одразу)
Щиро дякую, що завітали! Мирного вечора, тихої ночі, натхнення та затишку! Обіймаю Вас❤️
Отже Джим працевлаштований в пеклі. Робота, як то кажуть, з людьми, робота — на повітрі. Напевно, йому, як душі емпатичній — важко. Але й цікаво. Олдскульний раб, що пропах пивом і мордобоєм — це так по земному))) Дуже цікава бесіда з Белі вийшла. Про походження демонів, людей.
Ромул Шерідан, Дякую Вам❤️
Які у Джима цікаві стереотипи, бо не лише ж Мотріша Адамс так одягалася). Втім, цікава між ними виявилися бесіда. Я б теж Джима спитала, чому він в костюмі — бо не зручно ж як))
Отже, Емілі... Засуджувати я її не буду. Кожна людина має свій вибір. Проте, як на мене, здатися набагато легше, ніж боротися. Вона своє рішення прийняла. Щоб її врятували — вона не хотіла. Проте кожна дія породжує протидію. А кожна протидія породжує нову дію.
Відповідальність Джима щодо цієї душі вже відчутна. Може, тому що вона перша, кого він провів? Та чи треба її рятувати? Джим наче плащ «рятівника» вдягає. Може, колись він таки зрозуміє, те що йому Беліал каже: не можно врятувати всіх, особливо тих, хто рятуватися не хоче.
Рада була побачити Ізуель та Люцифера).
Кайло, дякую за обидва розділи. Як завше, ж про що подумати. Будемо тепеииращом з Джимом духовно й психологічно зростати!)
Лекса Т. Кюро, Джим не дуже цікавиться попкультурою та модою) Тож, і не дивно, що перша асоціація була такою очевидною)
Згодна із Вами, засуджувати сенсу немає, ми не знаємо й не уявляємо навіть, що відчувають інші люди. Королі Пекла ще матимуть кілька камео далі по тексту)) Мені їх бракує, хаха)
Ваша правда, власне, таким і був план) Пізніше до Джима додасться й Асмодей, тож зростання можна буде побачити у першому ряді))
Дякую дуже, що завітали, дуже тішуся Вам, мирного і затишного вечора, спокою Вам і безпеки, нехай все вдається❤️
Щиро радію новій частині і розділу! Вайб Джима — це ЩОСЬ!
Пам'ятаю той момент, коли він прийшов до Вів. Тож він витратив єдину можливість на неї. Чомусь я в цьому й не сумнівалася.
Ну і те, як він заспокоїв нову душу — душевно так. Це неодмінно має бути його покликанням. Часом людям просто доброго слова не вистачає. Либонь, душам теж.
Цікавість Беліал до Джима... гм, гм, гм) Пам'ятаючи її попередній досвід і прив'язаності... а це має бути дуже цікаво. Що там у Вас говорилося про три кохання?) Поживемо — побачимо, так?)
Я якось скучила за вайбов Вашого сюреалістичного Пекла)) Там все так цікаво-атмосфено). Такі мешканці колоритні. Добре, що події цієї частини відбуваються саме тут.
Таки осилю ще один розділ сьогодні. Я прямо в захваті! (・∀・)
Кайла Броді-Тернер, Чекаю на новий розділ!)
Спокійного вечора! Мирної ночі! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Ні, ну непогано в них тут все влаштовано. Пам'ятаю про двері інклюзивні для видів ріг)) І всі свої туть. Джму не вистачає жуйки в черевику, а насправді не цього)) Схоже у нього тут подруга намалювалася — Емілі. Але й Белі досить дивно окалачується. Я радий за нього))
Ромул Шерідан, Дякую Вам❤️
Прекрасне завершення!) Чи це лише початок?)
Дуже багато емоцій було під час читання — дякую Кайло, чудовий розділ, дуже сильний! (人 •͈ᴗ•͈)
Тішить те, що Вів з Таєм врешті-решт звернулися до спеціаліста — моя їй повага. Прямо змінюються на очах. Хочеться їх і обійняти, й руку потиснути).
Ну і проєкт Вів дуже зворушив, така прекрасна пам'ять.
Багато писати не буду, щоб не спойлерити останній розділ іншим. Хочу просто, щоб всі відчули те, що Ви вклали, і що відчула я.
З усього серця дякую Вам за цей складний, цікавий шлях Вів та Тая, який Ви нам подарували. (人*´∀｀)｡*ﾟЯ отримала масу задоволення!
Продовжуйте творити, й дарувати цьому світу свої мудрі чудові книги. Дякую, що Ви є! (ʃƪ＾3＾）
Кайла Броді-Тернер, Дуже чекаю(人 •͈ᴗ•͈)
Дуже чекаю на наступну частину! (・∀・) Епіграф вражає! /на жаль, немає в мене тут емодзі вогника, але ми з Вами його уявляємо, добре?)/
Гарних, спокійних вихідних, Кайло! Бережіть себе. Обіймаю міцно (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Хаха))
Я намагалась підібрати пісні, що підійдуть за настроєм, атмосферою та сенсом до того, про що кожен із актів, тішуся, що вони відчуваються, дякую Вам за коментарі!
Мирних і затишних вихідних! А уже в понеділок на Вас чекатиме перший розділ третього акту! Обіймаю Вас❤️
Ох, я пам'ятаю це з попередньої частини... Далі будуть важкі події з Есті.ಥ‿ಥ
Знову цікаво спостерігати за подіями, які вже були з іншого ракурсу. Дякую за ці моменти, Кайло (人 •͈ᴗ•͈) Наче пазл збираєш по шматочках.
Ну що ж... Наче у стосунках все налагоджується. Сміх повернувся, легкість, наче теж. Навіть довіра потроху проростає — що не може не радувати!)
Класний розділ, Кайло! Дякую за нього (人*´∀｀)｡*ﾟ
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую!)
Тішуся, що структура книги Вам цікава, люблю такі моменти читати і дивитись, кортіло всім приділити час і при ньому не переказувати сюжет, а показувати)❤️
Прекрасне завершення цього акту. Звісно, проблеми, напевно, усі далеко не вирішені. Але данина втратам певною мірою потрібна якраз для того, щоб відпустити болісне минуле й будувати спільне майбутнє.
Ромул Шерідан, Погоджуюсь із Вами)
Дякую!❤️
Ну що ж все цікавіше й цікавіше) Падіння у воду було досить епічно-нагоядним)) Вони якраз про те й говорили, що просто намочити ноги не вийде. Якщо пірнати, то з головою). На практиці показали як треба)) Насправді класний момент, і я прям уявила потім ту мокру Вів, яка пересувається як равлик)).
Отже, слів було сказано багато, тепер подивимося, що з того вийде. Вів такий серйозний ультиматум поставила... Сподіваюся, Тай дотримується власної обіцянки. Все ще тримаю за них кулачки!
Рушаю далі).
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам дуже❤️
Ну, вочевидь, буквально сприйняли хахах)) Остудились зате трохи)
Вів досить гідно тримається на цій вечірці. Відповіді прямо дуже точні й влучні. Я разом з нею все час на Тая відволікалася). Класно Ви цей стан передали.
Щодо того що вона сказала, що хоче поїхати. Ну тут знову побіг. Спроба захистити себе від тиші, яку, як я зрозуміла, вона дуже боїться. Та й у Тая, бачу, теж свої страхи наздоганяють. У замкнутому просторі, певно, легше все контролювати. А от повернутися туди, де Вів почувається, як риба у воді...)
Ну що ж, я все ще вірю в них. У них є багато спільного, інтереси, робота тощо. Є шикарна дружба, про яку час од часу вони забувають, але оті моменти, коли вони дуркують разом, а не лише кохаються (що звісно, теж цінно) — це і є справжнє. Багато хто цього не має. До того ж почуття теж є. Гадаю, що вони все ще надолужать, просто рухаються вони як равлики одне до одного)
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам дуже, що приділили час!)
Тішуся, що Вам було цікаво провести час із моїми героями, дуже цьому рада❤️
Мирного вечора, приємної ночі, затишку та миру! Обіймаю Вас❤️
Сильний розділ. Лист теж сильний.
Коментувати важко, бо знаю, що так сильно навряд чи можна написати без важкого досвіду. Тож просто знайте, що я Вас розумію і щиро співчуваю.
Щодо образи й раку — тут я згодна, і можу на пальцях перелічити всіх людей, яких він «з'їв» і чому. Вірю в психосоматику, і те, що люди багато чого можуть змінити в своєму житті і в своєму здоров'ї, якщо налагодять свій внутрішній стан і думки. Втім, це лише ІМХО.
Щодо того що Тай вирішив не лізти з коментарями та порадами — молодець. Іноді коли людина просто сидить поруч — це і є саме та підтримка при втраті. Не всім допомогають слова. І не всі їх взагалі хочуть їз чути. Та й іноді трішки дивно, ба навіть безглуздо, звучить просте «тримайся», особливо коли людині дуже боляче.
Дякую за цей розділ. Він і мені ь був потрібен.
Рушаю далі, бо не хочеться завершать вечір на сумній ноті.
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам дуже❤️
Так, цей розділ і мені давався непросто, коли його планувала, дякую, що прочитали і прониклися, для мене це дуже важливо❤️
Вітаю, Кайло!
Повертаюся знову до читання нарешті, бо аж сумно стало — скільки вже розділів пропустила.
Треба й собі з чоловіком ось такий спосіб розваг з біноклями взяти)) Посміятися точно буде з чого). Дякую за цю сцену — насміялася) Як і з розмови щодо караоке).
Дуже мудрі слова Джаклін сказала Вів про них з Таєм. І я от я чомусь впевнена, що Вів прислухається.
Що ж... Знову Джаклін вигадує щось, щоб Вів не приходила... І отой неспокій всередині Вів — я її розумію. Добре розумію.
Те, що Вів сіла біля Тая й що Тай відпустив її гуляти — ну прям захотілося їх розцілувати)
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо!)
Щиро Вам дякую!
Так, Кітаеля планую у третій частині, але не обіцяю, бо чернетка ще дуже сира)) Але хочу додати, бо теж цей персонаж імпонує і хочу його розкрити з часом)
Я так само цей фільм пам'ятаю ще на носіях)) Але нещодавно вирішила передивитись із поваги до акторів та згадати у розділі)
Дуже дякую за відгук❤️
Гострі питання ставить Вів. Але чому так відбувається? Емоційний гойдалки й непорозуміння на рівному місці. Здається причини криються в постійній відсутності глибокого прийняття партнера в коханні. Вони довгий час закидували це механікою.
Ромул Шерідан, Питання вона ставить цілком слушні, враховуючи все, що було до того)
Їм доведеться ще чимало працювати над взаєморозумінням)
Дякую❤️
І все ж важко Вів перенесла втрату тітки. Як-не-як своя кров. І варто все ж від неї повчитися. Принаймні, як не треба робити)
Ромул Шерідан, Дякую Вам❤️
Так, про ангелів і демонів вони знають набагато більше ніж будь-хто. Особливо Вів. А от, що бачив Тай — цікаво. Здається, згадок раніше не було. Чи було? Не пам'ятаю))
Ромул Шерідан, Були у Tale Fatum)
Дякую Вам❤️
Ревнощі теж треба вміти витримувати. Хоча, спів Гарта — не спів Габбі. А я пам'ятаю, як той співав. Тож Таю нічого переживати, щодо Гарта))
Ромул Шерідан, Хаха)) Ваша правда, Габбі мав значно більше чеснот, що могли і причарували свого часу Вівіку)
Дякую Вам❤️
О, ну прямо новий прорив у відношеннях, і сприйнятті себе. Моє Таю браво!) Добре, що він зрозумів, щоб щось змінилося навколо, треба з себе почати.
Вів була неперевершена! Дякую Вам за візуал та пісню, я прямо це уявляла, коли читала. Дуже гарно, й дуже болюче вона її виконала.
Ну, а Гарт — мій фаворит в цьому розділі)) Крутий чувак насправді. Молодець, так підбадьорливо Вів. У нас з Вами прямо думки зійшлися, щодо стану героїнь та співу — видно, що ми на одній хвилі. Бо в мене теж у сьогоднішньому розділі був жахливий спів, і всі реготали)) Це напрочуд класних хід, він добре розряджає атмосферу.
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую, що зазирнули до оновлень!)
Дуже тішуся, що вдалося передати всі емоції та розвиток героїв)
З діагнозом Джаклін все так, на жаль(
Мирних та затишних вихідних, нехай щастить! Обіймаю Вас❤️
Вітаю, Кайло!
Класний розділ, як завжди!
Мені дуже сподобалася ця легкість між ними в кінці, після тієї напруги, що була після вечері.
Під час читання про вечері виникло таке відчуття, ніби вони ходять по колу і наче бояться наблизитись до того, що їм обом дороге. Втім, вони вже щиріші стали у своїх відчуттях і почуттях. А у бідної Вів немов нарешті дамбу всередині прорвало, і те, що вона стримувала роками, врешті-решт виходить потроху. Але важливо, що на заміну приходить усвідомлення себе, своїх вчинків тощо. Тож дорослішання відбувається).
Чесно, я вважаю, що в них все ще попереду, бо крига точно скресла)
Ну як то кажуть fides fatic fidem. Бо, як на мене, довіра не з'являється не звідки. Вона доводиться вчинками. Тож якщо продовжать рухатися в тому ж дусі — будуть чути іншого, відкидаючи власний егоцентризм — то думаю, все можливо). Чомусь зараз згадався Асмодей, який просто був дуже уважний до Есті.
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо! Щиро Вам дякую за цей відгук, дуже тішуся!
Так, Ваша правда, це фундамент, зрушення безперечно є, та процес це не миттєвий, обом ще доведеться добряче попрацювати над саморозвитком.
Теж завжди цікавило чому друга ми сприймаємо з усім "багажем", а партнерів часто підлаштовуємо, дивно це, та чомусь, так і працює.
Ви дуже часто втрапляєте саме у ціль, бо читаєте, як я і пишу — серцем, пропускаючи все через себе та власні емоції, саме тому Ваші відгуки такі цінні для мене.
Дякую Вам, мирного дня, чудових вихідних, дякую, що Ви поруч і вдячна, що Ви є, обіймаю!❤️
Хороші традиції впровадила Синтія. Вона була справжньою матір'ю для Вів. Звісно, можна зрозуміти Вів через відчуття провини. Проте, картати себе — не допоможе.
Ромул Шерідан, Згодна з Вами, дякую за відгук!❤️
Добрий вечір, Кайло!
Бачу, складно їм, проте видно, що маленькими кроками вони вже йдуть на зустріч. Тож будемо вважати це прогресом, ну чи хоча б зсувом)
Приємно, що Тай спік їй цей кіш, чи що воно таке /геть не дружу з тістом/. Одна страва — а стільки задоволення у двох)).
Уявила Вів у образі Северуса Снейпа)) Рікман крутий актор, світла йому пам'ять. Дякую за його згадку, Кайло.
Щодо тітки... Можливо, їй погано, і вона не хоче, щоб Вів бачила її в такому стані. Може, хімія?.. Чи для неї вже надії геть немає?.. Бо хвороба так і не була озвучена. Тому це, звісно, лише мої здогади.
А ще цікаво було дізнатися нові факти про Вів та інших, про їхню освіту. Напевно, я теж здивована, як Джаклін, бо не знала, що вона взагалі в них є.
А те, що тітонька з першого разу запам'ятала друзів Вів — багато говорить. Можливо, їй не так байдуже на небогу, як час од часу вона намагається показати).
Чудово сцена з Вів і Есті. Я скучила за нею)
Знову чекаю на новий розділ) Зичу Вам світлого настрою, спокійної ночі та гарних снів! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо!
Так, непросто, вже точно)
Дуже поважаю пана Рікмана і дуже прикро, що він не мав змоги подарувати світу ще кількох незабутніх героїв.
Щодо тітки Ваша версія дуже близька до правди, про це дізнаєтесь у наступних розділах. Хімія там, на жаль, вже не спрацює, тож від цього виду терапії Джаклін завбачливо відмовилась.
Скажу щиро, під час написання Tale Fatum я не планувала прописувати Джаклін взагалі, але освіту кожного персонажа планувала від початку. От тільки куди приткнути згадку про це, щоб вона була органічна і не нагадувала пустопорожнє вихваляння, довгий час не знала, так вона і лежала у чернетці, до появи нашої незабутньої тітоньки))
Дякую Вам, що були поруч, та за Ваші враження, мирного вечора та затишної ночі, обіймаю Вас!❤️
Ні, ну їхні стосунки цілком типові для подружньої пари, що 20 років разом. Комусь треба лише те, комусь — се. Але об'єднує побут і кухня. І ще трохи звички й прив'язаність. А у них ще й спільна справа. Помиляюсь?)
Ромул Шерідан, Забагто в них емоцій, як для пари з таким стажем, хаха)
А в глобалі, щось приблизно) Та якщо такі стосунки у парі впродовж двадцяти років, це було б дуже сумно, у цих хоч на початку буксування)
Тай тут перевершує себе. Він так прагнув близькості. Але отримавши її розуміє, що не тілом єдиним. І це реально важливо. І, як бачимо, далеко не кожен це може зрозуміти.
Ромул Шерідан, Ваша правда, стосунки мають і тілесність, і духовність, важливі обидва фактори. Та як і кожну здорову думку, її треба вміти донести) А з цим у нашої парочки неабиякі проблеми)
Дякую Вам!❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати