2 363
Talis est Obsessio 18+
Трилер
Кайла Броді-Тернер автор
В процесі ·
379 стор.
· Регулярно оновлюється
“Aeternum confrontation”
Анотація до книги "Talis est Obsessio"
Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?
Книга є спін-оффом до "Tale Fatum". Втім, за бажанням, книгу можна читати окремо.
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?
Книга є спін-оффом до "Tale Fatum". Втім, за бажанням, книгу можна читати окремо.
янголи і демонизолоті_фантазіїпристрасть та протистояння характерів
“Одержимість має різні відтінки. І навіть якщо ви певні, що це не про вас, повірте, ця книга здивує. Вона відкриє нові грані вашої душі й залишить після себе відчуття глибини та несподіваного прозріння. Варто прочитати!”
Зміст книги: 45 глав
Останнє оновлення: сьогодні
109 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, друзі!
Оновлення регулярно: через день опівночі✨
Книга є спін-оффом до другої частини серії "Aeternum Confrontation", втім, її можна читати окремо!
До книги вже є тизер, що має налаштувати вас на атмосферу книги: https://www.instagram.com/reel/DY92FXpo7L7/?igsh=NHR1NzFjODd0MXpr
Кайло, вітаю! Проковтнула одразу два розділи — класні! Оце повільне зближення у Ваших творах між персонажами мені дуже імпонує. І в моїх творах теж часто до героїв доходить все, як до жирафів). Проте хімія потроху відбувається).
Іноді Тайлера дуже шкода, а іноді хочеться взяти за шкибарки й сказати: «Та вже зізнайся їй!»
До речі, я чомусь забула, що Есті в курсі його таємних почуттів до подруги. І насправді добре, що йому хоча б є з ким про це поговорити.
Але я чомусь трохи на зрозуміла щодо мами Тайлера... Поясніть, булочка, якщо я не неправильно зрозуміла.(人 •͈ᴗ•͈) То мати Тая вважає, що Тайлер уже зізнався Вів у почуттях, і вона чекає на оголошення заручин? Чи весілля? А Вів , щоб не засмучувати, жінку, яка їй була як мати, просто підігрує їй? А Таю що — не сподобалася реакція Вів на все це? Типу вона перевела все це на жарт, і після цього він вважає, що в нього немає шансів? Бо саме його висновків щодо цього я не зрозуміла поки...
Лекса Т. Кюро, Навзаєм!)❤️
Кажуть, справжнє почуття не летить у простір безслідно. Воно летить до свого об'єкта, можливо і відбивається, якщо там блокування, але потроху проривається. Здається, ми бачимо це з Вів))
Ромул Шерідан, Все можливо)
Дякую!
Класний, емоційний розділ. Чесно, читаю і все уявляю, як в кіно. Ви майстриня кінематографічних сцен, і оці детальні описи дій, міміки тощо — все як я люблю!) Ну і діалоги просто неперевершені. І що цікаво, що Вів і Тай, кидаючи шпильки одне одному, насправді прислуховуються одне до одного. Це відчутно. Тільки обидва впертюхи, щоб визнати, що інший в чомусь правий).
Щодо похвали. Тут я з Вів не згодна. Похвали не буває багато. Якщо людина справді гарно виглядає, або робить якісь круті речі, то чому б її не хвалити? Звісно, якщо це йде від серця, а не пусті лестощі через якийсь зиск. До того ж коли у людини гідна самооцінка, то вона похвалу сприймає гідно, просто каже «Дякую», а не соромиться, відводячи очі та каже: «Ой, та не треба...» Або, навпаки, вважає себе пупов Землі й каже «Я знаю»)).
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую за такий крутий розгорнутий відгук! Дуже тішуся)
Щодо похвали, Вів просто не сподобалось, що двійника ніби-то не можуть відрізнити від неї, такої єдиної і неповторної, то просто гра її его, бо власне на те і був розрахунок від самої ідеї пошуку двійників)
Щодо Вів Ваша правда, вона тікає від себе самої повсякчас, тож недарма весь біль наздоганяє її все одно)
Тай, як і Вів незрілий, це дійсно так, та причина його мовчання дещо інша, і це стане основою другого акту) Суть не лише у страху відмови, проблема дещо глибша і він трохи вже на це натякав у своїх чисельних монологах і засудженнях)
Дякую, що приділили час, сподіваюсь все у Вас буде добре! Бережіть себе, наснаги та сил! Обіймаю❤️
А це було б цікаве видовище — перегородка з ковдр і подушок на ліжку. З одного боку Тай, а з іншого — Вів.)
Ромул Шерідан, Однозначно)
Дякую)
От, не було б пари з Вів і Тая. Ні, ну була б, але надто гримучою. Травматичною для обох. З Габі — краще, спокійніше. Хоча Тай бореться з собою. Постійно. Але Вівіці байдуже.))
Ромул Шерідан, З Габбі справді спокійніше – Вівіці) Але йому з нею геть ні, згадайте що вона витворяла у “Tale Fatum”. Їх стосунки будувались на брехні і коротка відвертість наприкінці цього, на жаль, не змінила.
А щодо моєї трійці Вів, Тая та Есті – їм усім необхідна глибока психологічна терапія, аби позбутися тригерів і переглянути власне життя) Доки вони не прагнуть змін – нічого і не зміниться, тож доля правди у Ваших словах безперечно є, та наперед не забігаю, попереду ще чимало розділів цього акту)
Дякую за відгук!❤️
Дійсно, найкраще слово, що описує Вів: "я сама". Але Тайлеру роботи вистачає))
Ромул Шерідан, Це точно) Дякую Вам❤️
Бідний Тай) Навіть відпочити нормально не може. Та мені все ж цікаво, на скільки його ще вистачить?..
А ще цікаво побачити думки Вів щодо поведінки Тая). От не повірю, що вона нічого не помічає. Вона напрочуд розумна й надто любить все контролювати. Тож...
Трохи сумно, що вона забула, якою була до всього цього. Чи вона, навпаки, не забула, а просто ніби утворила навколо себе бетону стіну від тієї себе самої. І насправді під всім цим лоском світської левиці, десь всередині ховається маленька дівчинка, що скрутилася калачиком у темряві й гірко плаче.
Що ж врятувати «принцесу» у Тая не вийшло. Проте Вів могла похвалити його хоча б за завзятість. Але ж ні, вона ще й образилася на нього) Шалена жінка)).
Троих моторошно від того, як вони розмовляють про те, що Тай когось там вбив. Сприймається це ними якось досить буденно, і нервують вони не через сам факт скоєного вбивства, а зовсім через інше. Наче розмовляють про не вчасно винесене сміття. Втім, вони одного варті) Наче Бонні й Клайд.
Кайло, дякую за розділ, було цікаво! Наступний прочитаю вже в понеділок.
Мирної ночі! Купу натхнення! Та світлих, затишних вихідних! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую!
Щодо перспективи Вів, я умисно поки тримаю це в тіні, у неї зараз геть інші переживання, та непоміченими всі ці знаки, звісно не залишаться)
Дякую Вам, за активну підтримку, тішуся, що розділ був Вам цікавий!
Бережіть себе, мирної ночі та чудових вихідних!❤️✨
Ну, Вівіка невозмутима в будь-якій ситуації. А от я ж погуглив глянути на того Гайдена Крістенсена в фільмі "Життя, як дім", яка у нього там зачіска, що копіював Тай. Одержимий тут він. А Вів таки любила Торнтона по-справжньому)
Ромул Шерідан, Не робіть передчасних висновків)
Дякую за відгук ❤️✨
Круто про соцмережі!)
Ну що ж... Вів прокинулася й знову стала Вів). Проте ох же як нелегко Тайлеру. Невже вона насправді нічого не помічає, що з ним коїться? Невже не розуміє, що він відчуває? Мабуть, вона настільки звикла до його статусу «друг», що це вже в'їлося в її розум. Проте те, що вона звернула увагу на його запах — це вже якійсь рух в його бік, хоч поки й несвідомий.
Насправді цікаво спостерігати за боротьбою Тая із самим собою. Проте навряд чи розум переможе).
Тож у них є новий переслідувач. І якщо він не дурень, то фотки в соцмережах його не переконають. А отже, у Вів і Тая попереду купа проблем. Ох... Спокій — то не про них.
Сцена в ліфті наразі моя улюблена) Особливо після Вашого візуалу. Бідний Тай...)
Кайло, розділ класний! Дякую, що створили цю парочку — вони неперевершені у своєму тандемі). З нетерпінням чекаю на продовження.
Мирної ночі! Гарних снів! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую!
Рада, що розділ сподобався, мирної ночі та гарних снів, обіймаю❤️
А це крайній розділ досить містичний вийшов. Особливо всміхнули описи й сприйняття Джимом пекла. А прийоми дверей для мешканців пеісподньої — добили))
Ромул Шерідан, Навіть Пекло не позбавлене інклюзивності)
Дякую ❤️
Цікаво дізнатися про глибину почуттів Тайлера до Вів. Ви тут досить детально розкрили. І його, так би мовити, мовчазну ненависть до Джімі)
Ромул Шерідан, Дякую Вам)❤️
Класний розділ! Дуже болючі й дуже теплі емоції викликав. Дякую, Кайло.
Мені подобається цей ланцюжок, як у старій казці: Тай покликав до Азраель, Азраель передала Джиму, а той в свою чергу прийшов на допомогу Вів. Гарна командна робота!)
Момент Джима з Вів і в теперешньому, і в минулому — дуже зворушливий. Без сліз на очах неможливо читати. Проте справді прийшло якесь полегшення за обох. Сподіваюся, і Вів стане краще не лише фізично. І вона зможе жити далі.
А ще сподобалися думки Джима щодо мешканців Пекла). Особливо про Беліал, яка не дає йому простору. Гм. Це інтригує.
Ну і обійми в кінці розділу — це так прекрасно. Вів та Таю треба частіше обійматися — це зближує).
Кайло, з нетерпінням чекаю на новий розділ. Цікаво, як тепер ці двоє будуть співіснувати поруч) І коли Тай нарешті наважиться зізнатися?) І як Вів відреагує?)
Гарного, спокійного вечора! Мирної ночі! І купу натхнення! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую, що були сьогодні зі мною, з Таєм та Вів)
Ці двоє завжди все ускладнюють, тож далі буде) Я поки попереду на два розділи і можу сказати, що їх постійні перепалки смішать навіть мене, тож емоцій ще буде вдосталь)
Дякую Вам, що читаєте та вболіваєте за героїв! Успіхів та натхннення! Мирної ночі, обіймаю Вас✨❤️
А класний хід думок у Тая: спершу молився та благав, потім почав погрожувати розправою самій Янголу Смерті))) О, люди).
Ну що ж... Важкий розділ, сильний, але важкий. Цей стан Вів явно не просто так повторився. Наче всередині неї щось вимкнулося...
Та й до того було важко спостерігати, як їй боляче за Джима. А ці її повідомлення йому на автовідповідач :(((
Тая з його параною можна зрозуміти: бо з Вів невідомо що відбувається. Вона справді часом буває «королевою драми», та зараз було видно, що вона не грає.
А от він її чисто «по-чоловічому» заспокоював), і вистачило його з його емпатією не надовго). Йому треба ще було додати: «Годі вже валятися! Вставай! Зараз суші замовимо, і все налагодиться»))
Тепер зрозуміло, чому вони замешкали в цьому готелі — через лікаря. Лікар, до речі, молодець. Видно, що свій чувак, все розуміє).
Що ж... Азраель почула «погрозомолитви» Тая. Сподіваюся, вона допоможе Вівіці.
Кайло, дякую за розділ (人 •͈ᴗ•͈) Наступний прочитаю вже завтра, бо треба вже відпочивати.
Затишного, чудового вечора! І на добраніч! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую за відгук!
Це точно) Тай у своїй терплячості Вів не поступається, не дуже вірю в гороскопи, але подруга нещодавно зазначала, що там певно обоє "рогаті" хаха))
Смертні у цій частині в цілому уособлюють пиху і безстрашність перед вічними істотами, що нерідко межує із безглуздям. "погрозомолитва", як Ви влучно зауважили, пряме тому підтвердження)
Щиро Вам дякую, мирної ночі та гарного відпочинку, обіймаю Вас✨❤️
Ох, і мороки Таю зробити все правдоподібно. Не тільки їсти треба за двох, а й митися, вибиратися))
Ромул Шерідан, Дякую за відгук)
Я в кінці прямо видихнула) Кайло, Ви так чудово описали всі відчуття Тая, що я хвилювалася разом з ним.
Працівників готелю можна зрозуміти: жінка кілька днів не з'являється, ще й привіз її непритомною. Тому вони й набридали йому, перевіряли. Проте викрутилися Есті з Тайлером круто) Приз в студію за винахідливість та майстерність!) Як же вони обидва добре знають Вів).
Ну і нарешті прозвучала думка про його закоханість). Сподіваюсь, що він врешті-решт їй зізнається.
Приємні його думки були щодо Джима.
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам за відгук!
Відповіді на Ваші питання будуть у наступних розділах, бо їх Тайлеру ставила вже сама Вів, коли прокинулась, тож, не повторюватимусь
Дякую Вам, що читаєте, питаєте та аналізуєте, це дуже важливо ✨❤️
Бажаю і Вам затишку, обіймаю!
Шикарний епіграф до другої частини! Інтригує). Чекаю з нетерпінням!)
Окрема дяка Вам за прекрасні саундтреки до розділів! Деякі поповнили мою скарбничку!)
Лекса Т. Кюро, Дуже рада, що саундтреки Вам подобаються)
На другу частину хотілось щось динамічне із сильним хуком, тож тут Флоренс як завжди задала потрібний тон))
Це все пісні та виконавці, яких я дуже люблю і слухаю сама, тож кожна пісня взята з моїх особистих плейлистів)❤️
Кайло, вітаю Вас із завершенням першої частини книги! (人*´∀｀)｡*ﾟ+
Останній розділ дуже сильний, отримала вир емоцій. Поплакала разом із Есті над листом до Асмодея, а потім розгубилася, бо невже він справді його отримав? (@_@) Тепер цікаво побачити його реакцію.
Андерс і Рі — несподівано, але круто! Сподіваюся, вони таки будуть разом.
Те, що ми дізналися про справжнього Себастьяна й його життя — це так сумно :( Та й Рі теж намучилася. Тому, може, тепер вона погорює за Себастьяном і нарешті отримає того брата, на якого заслуговує.
Вів та Тай — невгамовні)) Вже чекаю на їхню другу частину. Ой що то буде!
Серце защемило, коли Вів зізналася Есті, що телефонувала на автовідповідач Джиму ಥ‿ಥ Проте пригадую, який він був у Пеклі спокійний, і розумію, що для них це на краще. Майбутнього у нього із Вів не було. Тож тепер є шанс, що вони, хоч і не разом, але нарешті будуть щасливими. Якщо Вів з Таєм не втоплять одне одного в басейні))
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую, що були зі мною впродовж першої частини цієї книги! Неймовірно тішуся, що вона була не лише цікавою, а й корисною для Вас!)
Всі побажання навзаєм, обіймаю, дякую, що Ви є❤️
Дуже цікаве й емоційне повернення Томмі/Себастіана. Напевно, в деякій мірі це оптимальне рішення. Ну, молодець ж Асмодей. І Рі отримала брата, і Есті Томмі. Ну і вітаю Вас з завершенням частини.✨
Ромул Шерідан, Дякую Вам❤️
Асмодей дивує навіть з безодні! Вмінням домовлятися і вмовляти. Тож, звісно, Есті буде подивована, що до повернення Томмі він причетний. Але мені подобається його"пієтет" перед Абаддон. Значить, і князя безодні є чим дивувати))
Ромул Шерідан, Дякую за коментар!)
Асмодей і справді сповнений сюрпризів, а щодо "пієтету", Абаддон ні в кого не заслуговує на повагу, от і отримала покарання за власні дії, Люцифер прослідкує, щоб у повній мірі)
О, Асмодей нарешті вільний! Як же я цьому радію! Ще й нову силу отримав, замість своїх сукубок. Клас!
Опис проведення ритуалу дуже сильний і такий атмосферний. Я все гарно уявила. Ви молодець!
Цікаво, що Люцифер зробить з Абаддон. Пам'ятаю ще з першої частини, що він напрочуд жорстокий був до своїх неслухняних підлеглих.
Його з Ізуель, авжеж, хвала й шана за те, що звільнили Асмодея! Однак я не розумію,нащо їм було відправляти на Землю в чуже тіло Томмі? Який їм з того зиск? Адже це ж суперечить всім правилам...
Ну а щодо самого Томмі... Сестру Себастьяна він, звісно, ощасливив. Та це дуже схоже на те, як Асмодей захищав Есті — тупо брехав в очі. Тож різниці в цих діях не бачу.
Ну і трішки не зрозуміла, його параноя — то побічна дія від підселення, чи його власне набуте? Втім, це цікаво дослідити. Тим паче що це так не схоже на минулого Томаса.
Наступний розділ прочитаю завтра, бо він великий — не встигаю сьогодні, на жаль.
Спокійного, затишного вечора!
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую!
Не на всі питання наразі можу дати відповідь, аби уникнути спойлерів.
Щодо Томаса і його ситуації погоджуюсь із Вами, та і сам хлопець відчуває постійні сумніви та хвилювання з цього приводу, тож і параноя у нього набута
Дякую Вам, за думки та, що читаєте, мирного вечора!❤️
Ох, яке важке рішення... Проте особисто я би не погодилася. Томмі вже прожив своє життя, його термін на Землі завершено, шлях він свій пройшов. І чомусь мені здається, що таке втручання буде дорого коштувати. Та й таке відчуття наче Томас знову все це робить не заради себе, а щоб іншим було ліпше. Такий собі донор, який підтверджує своєму оточенню, що вони справді живі. Не знаю, може, це я так сприймаю. Однак видно, що він має якесь передчуття. Гаразд, побачимо.
Асмодея можна зрозуміти — він хоче, щоб Есті була щасливою. Проте бачить це якось по-своєму. І рішення, знову ж таки всі за неї прийняли. Роблять заручницею ситуації. Як і сестру Себастьяна. Не заздрю обом дівчатам.
Кайла Броді-Тернер, Я з Вами, попри все.
Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Дуже болісний і сильний розділ. Особливо вразило, як через дитячі спогади поступово відкривається причина внутрішнього болю героїні. Читаєш і щиро співпереживаєш Естефанії. Такі розділи надовго залишаються в пам'яті. ❤️
Natalia Borysova, Щиро Вам дякую за відгуки та враження, це дуже цінно для мене як для автора❤️
Є біль, який не завжди видно зовні, але він змінює людину зсередини. Мені здається, саме це дуже тонко передано в цьому розділі. Дякую за глибину емоцій і за героїню, якій щиро співпереживаєш.
Natalia Borysova, Дякую, що читаєте❤️
Читаючи такі розділи, ще раз розумієш, що найважчі битви часто відбуваються всередині людини. Дуже сподобалося, як Ви показуєте внутрішні переживання героя. І дякую за щире звернення до читачів наприкінці -воно справді торкається серця. ❤️
Natalia Borysova, Згодна із Вами, часом ми навіть не задумуємось яка боротьба відбувається у душі оточення
Дякую Вам❤️
Початок дуже атмосферний... Так гарно переплітаються містика, внутрішній стан героїв і сам опис місця, що ніби сам опиняєшся поруч із ними.
Natalia Borysova, Дуже Вам дякую, приємно, що історія Вам цікава❤️
Оце так поворот! Невже Томмі погодився? Дуже цікаво. Але що скаже Есті?
Ромул Шерідан, Дізнаєтесь у наступних розділах)
Дякую за відгук!❤️
Все ж, важко переживає Есті розрив з Асмодеєм. Ну, така вже одержимість. Але хоч брата зустріла)
Ромул Шерідан, Дякую Вам за відгук❤️
де проходить межа між коханням і одержимістю. Це одна з тих тем, яка змушує замислитися. Бажаю книзі багато вдячних читачів! ❤️ Підписалася на Вас ❤️
Natalia Borysova, Щиро Вам дякую! Навзаєм!
І я Вас підписана)❤️
Тож вони все ж таки зустрілися — це так зворушує. Сподіваюся, вони знайдуть спільну мову після стількох років, і зможуть знову стати сім'єю. Адже пройшло стільки років, а час змінює всіх. Навіть найрідніших.
Про Асмодея без сліз читати неможливо... Мені дуже сумно за нього. А оті слова про дім...ಥ‿ಥ Для мене теж дім — це там, де серце. І це не місто на карті. Тож я його розумію.
Бачу в Есті війна емоцій щодо нього. Проте від ненавість до кохання один крок, а в її випадку — особливо. Те, що він зник — для неї якраз і боляче. Можливо, був би шанс поговорити — щось змінилося б. А так...
Може, все ж таки знайдеться для них вихід бути разом... Бо видно, що без його тіні їй все одно погано. І то вже її власні демони, набуті за життя. І Асмодей тут ні до чого. Він просто тригер.
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую за Ваші враження! Дуже тішуся читати)
Так, Вів дізнається про все, у другому акті буде чимало емоцій, ні на що не натякаю, та Ви й так про все давно здогадались, хаха))
І на Асмодея, і на Есті я маю особливі плани, про них дізнаєтесь у фіналі)
Дуже радію, що історія Вам цікава і вдячна за Ваші думки під час прочитання)
Мирного та затишного вечора❤️
Ну що ж... рано чи пізно це мало статися. На жаль — боляче для Есті. Якби він не старався — він демон. Шкода Есті. Але добре, що у неї є справжні друзі)
Ромул Шерідан, Дякую Вам за відгук❤️
Важкий розділ... Не знаю, що саме зараз відчуваю. І звинувачення Есті, мабуть, логічне. Проте я не можу в усьому з нею погодитися. Певно, через те, що бачу ракурс Асмодея. І знаю, що він справді хотів її захистити, хоч і так, як вважав правильним. Адже у кожного своя правда. Він був поруч, коли всі інші були зайняті своїми справами. Цікавився саме її глибинним, а не як інші — для галочки. Так, у Есті хороші друзі, проте все одно кожен з них, в першу чергу, думає про себе. Він же присвятив себе їй. Чи можно це назвати одержимість? Мабуть. А чи можна назвати це коханням? Так. Бо кожен кохає, як уміє, а не так, як хоче інший. Це з роками ми набуваємо певний стереотип поведінки й знаємо вже, що може порадувати,чи засмутити іншого.А на мою думку, Асмодей справді старався. Він навіть забруднити руки, знаючи чим це завершиться для нього, аби цього не робила Есті сама. Можливо, пройде час, і вона зрозуміє, що він зробив для неї. І ким вона була для нього. Проте наразі в неї лише одні емоції, і образа затьмарює все. Тобто знову Его на першому місці.
Лекса Т. Кюро, Так, мені було важливо передати неоднозначність цих стосунків, почуттів героїв саме завдяки постійній зміні перспективи
Тішуся, що розділ наштовхує на роздуми і дуже ціную Ваші враження)
Як Вів і Тайлер дізнались, буде показано детальніше у другому акті. До завершення першого акту ще всього чотири розділи)
Дякую Вам, що лишаєтесь зі мною, приємного вечора та тихої ночі! Обіймаю Вас✨❤️
Ох, тут вже почалися події вже після подій попередньої книги... Чесно, бідна Вівіка — от так дізнатися... Навіть не знаю. Чому Тай мовчав? Я щось пропустила, чи про це буде в другому акті?
А ще постійне це почуття провини Есті — важко так жити. Наче вона недостатньо хороша, наче весь час комусь щось винна. Асмодей молодець, дуже слушні слова їй каже. Особливо сподобалося порівняння її з серцем).
Дівчину можна зрозуміти, вона мріє про прості, але такі цінні речі. Зістаритися разом з коханою людиною. Що можуть бути краще? Цінувати одне одного, довіряти, любити, поважати до останнього подиху. Та оті сумніви Асмодея стають все тривожнішими. Можливо, він врешті-решт відпустить її, бо дуже сильно кохає. Це ж найвища степінь любові, коли маєш сили відмовитися від неї, щоб вона була щаслива, по-справжньому щаслива, нехай не з тобою. Проте спочатку це, безумовно, розіб'є їй серце.
Читаю далі...
Лекса Т. Кюро, Звісно буде, другий акт якраз починається з моменту, коли Тайлер перевіз Вівіку у інше місце, дочекайтесь)
Всім важко по-своєму) І Тай мучиться, бо знову не може сказати Есті про всі події з Вівікою, і сама Вів оклигала і ні чорта не розуміє, і Есті страждає, бо друзі віддалились, Асмодей постійно у сумнівах...
Я часом морально втомлююсь від того як їм усім тяжко там)) Тож, не складно уявити через що проходять самі герої
Дякую Вам за враження, дуже ціную ✨❤️
Ну що ж, в них наче все зараз гармонійно. Трохи насторожує їх співзалежність одне від одного. Есті ніби замінила один наркотик на інший. Хоча не буду прискіпливою) До того ж перші пів року хімія зашкалює, тож... Як то кажуть, дорвалися)
Те, що він не до кінця щирий з нею... Ну брехня багато енергії забирає й швидко виснажує. Хоча він демон, мабуть, в них все по-іншому. Проте думаю врешті-решт правда відкриється. Сподіватися на те, що Есті відредагує так, як Тай на Азраель... ну не знаю.
Мене все більше мучить питання: чи є в них майбутнє?.. Чи є шанс, що він залишиться на землі?.. Бо на мою думку, вони обидва заслуговують на щастя, та доля часом буває жорстокою. Як приклад можна згадати Джима :(
Тепер чекаю на новий розділ, Кайло. Дякую Вам! Як завжди, отримала задоволення від читання!
Бажаю затишного вечора, мирної ночі й невичерпного натхнення! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Кайла Броді-Тернер, Чекаю з нетерпінням! Заінтригували). Дякую (人 •͈ᴗ•͈) Всі побажання — навзаєм!
Дуже сильний момент між Есті та Асмодеєм відбувся. Хто би міг подумати на початку, що одна його присутність буде так її заспокоювати. Насправді це круто, коли є людина, з якою можна повністю розслабитися. Чомусь зараз пригадався фільм «Проєкт "Аве Марія"». Там якраз було про те, що «я буду охороняти твій сон». Мене тоді це так зворушило, зараз ця Ваша сцена такий же ефект мала.
Ох, яка цікава зустріч Асмодея з Азраель. Яка напруга.
Читаю далі...
Лекса Т. Кюро, Щиро Вам дякую! Дуже тішуся❤️
Скільки важливих розмов тут сталося.
Ох,Томмі... Відчула щем в серці, поки читала про Есті та його відео-промову. Захотілося її обійняти. Проте добре, що друзі поговорили. Тепер ми знаємо, як це було.
Щодо розмови Ґабріеля та Асмодея — вона теж була важливою. Принаймі Асмодей знову поки залишився в «дамках».
А що Есті має сама захотіти віддати тінь? Бо поки не дуже зрозуміло, як це має статися... Тобто Асмодей її просто забрати не може?.. Доведеться Есті розповісти всю правду, щоб вона зробила вибір сама?
І тепер я краще зрозуміла, що через цю тінь до дівчини тягнуться всі ті мерзотники. Жах який.
Що ж... Думаю, вибір у Асмодея потім буде не простий... Подивимося.
Лекса Т. Кюро, Так, тінь уже частина аури Есті, тож віддати її вона зможе лише добровільно
Дякую Вам❤️
Дуже цікаво дивитися на світ очима Асмодея. Те, що він відчував «мешканців» у тілах Вів та Джима — досить логічно, а те, що не втрутився, — добре його характеризує. Те, що він робить свої висновки та змінюється, спостерігаючи за смертними, робить його дуже неоднозначним персонажем — і мені це подобається.
Момент їхньої близькості дуже сильний, саме через всі їхні невпевненості, флеш-беки тощо. Проте, певно, я саме чогось й чекала. Бо було б дивно, якби вони просто накинулися одне на одного, зриваючи одяг, а потім вибухнули кілька разів феєричними організмами. Для кожного з них це новий досвід, і я рада, що вони поважають почуття одне одного — це важливо. Дякую за те, як Ви це передали!
Розуміння щастя Есті — мені близько.
Ну а розмова про щастя за барною стійкою мене насмішила)) Особливо коли Тай спитав «Вона що, вже зранку налигалася?»)) В цьому весь Тай))
Читаю далі)
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам, дуже приємно, що Ви зі мною❤️
Натхненно вони пограли а ножичка)) Але хто платитиме за понівечені меблі? От, якби демони вміли і лагодити все — ціни б не було. Але головне — Есті подобається.)
Ромул Шерідан, Та, це ж готель трійці, що хочуть те й ламають)
Дякую Вам❤️
Ех, знову не склалося... Наче якісь сили постійно заважають зближенню Есті й Асмодея. Хоча все, що не робиться, — робиться справді на краще. Просто це спочатку не зрозуміло, бо картину не видно повною.
Цікаво, було бачити реакції Асмодея на розмову в гардеробі Вів)
А Есті з Асмодеєм, виявляється, мають майже однакові сумніви щодо одне одного. Цікаво).
Есті така гарна в цій сукні, та й поцілунок був пречудовий. Проте доля любить підкидати дивні розклади. ¯\_(ツ)_/¯
Тепер буду чекати на карти Таро Джима і Асмодея)) У вигляді мороженої риби))) Насмішили). Дякую за позитив!)
Лекса Т. Кюро, Хаха))
Дякую Вам дуже❤️
Ох, яка неочікувана кінцівка! Невже він шукав його весь цей час?..
Не дуже вдалу операцію без Вів пам'ятаю з оригіналу, але ракурс Есті та Асмодея все більш цікаво спостерігати.
Обожнюю стриманість демона. На його фоні Вів і Тай якісь геть неврівноважені — кричать одне на одного, лаються наче чоботарі) Дивні вони. Безперечно, вони —друзі, але якось в них геть немає меж. Як на мене, друзів поважати треба, а тут часто є приниження й зневага якась.
Ще й Есті знову через них почувається винною.
Тепер ще цікавіше стало, що ж там буде в другому акті про одержимість. Бо в Тая вона вже зараз проявляється.
Читаю далі)
Лекса Т. Кюро, Дякую! Навзаєм, мирної ночі та сил, обіймаю Вас❤️
Думаю, по-своєму прагне захистити Есті від нового болю. Але також він просто боїться. Тож і займається уникненням. Йому так простіше. Вирішив все за неї, не даючи їй навіть шансу. Ну що ж... поживемо — побачимо, чим це все скінчиться . Може, ще передумає.
А Асмодей молодець, що відшукав його. Він своїми діями доводить свої почуття до Есті. Він розуміє, що їй потрібно — це зворушливо.
Щодо Есті... Добре, що вона нарешті не звинувачує себе, що зраджує Томаса, проте в неї тепер провина, що вона знову зробила щось не так, тепер вже стосовно Асмодея. Дуже шкода її, що саме так працює її психіка.
Лекса Т. Кюро, Так, Есті звинувачує себе ще з моменту викрадення, це неначе зашито у ній, постійно шукає власну провину у всьому, що йде не так у житті, мені самій часом хочеться її просто обійняти)
Дякую Вам!
Тепер деякі сцени з оригінальної книги стають на свої місця — досить круто місцями це показано з боку Асмодея.
Вів, як завжди, неперевершена. Чудова промова прямісінько в лоб Асмодея)). Вона, хоч, як завше, не дуже тактична, проте, безперечно, змусила його замислитися, а це важливо. Може, тому він зупинився в останній сцені?..
Те, що друзі хвилюються за Есті цілком логічно, проте обирати повинна все ж таки вона сама. Вів їй гідні речі сказала. Крута подруга).
Лекса Т. Кюро, О, так) Вів і тактовність, мабуть на різних полюсах планети, хаха) Така вже вона, нетерпляча, складна, та все одно люблю її за цю кусливість)
І хай як Асмодей переконує себе, що ніхто, крім Есті не здатен зі смертних чинити на нього вплив, Ваша правда: слова Вівіки засіли йому у голові)
Вів часто дуже безпардонна особа, та бувають і в неї миті просвітлення, хаха)) Попри все, вона щиро любить друзів, хай не часто і вміє це як слід демонструвати
Дякую Вам!
Ну нарешті стався дуУууууже гарний поцілунок)
Про персики було смішно)) Я наче разом з Асмодеєм їх вперше скуштувала — класно описали!
Ну і сцена з оригінальною версії зараз розширила обрії. Тепло, яке відчули Есті після слів Асмодея, додало своєї особливої родзинки. Бо тоді я чомусь думала, що в них все натягнуто. А тут виявляється відбувся такий милий ранок).
Чудовий розділ, дякую за нього!
Лекса Т. Кюро, Дуже Вам дякую!
Звісно, частина сцен знайома з попередньої частини, але їх було подано з тіншої перспективи, тож тут мені кортіло зробити великий акцент саме на Есті та її почуттях)
Дякую, що читаєте та ділитесь враженнями!
Вітаю, Кайло! Повернулася до читання).
Як же вчасно появилася Ізуель, я прямо видихнула, бо дуже важко таке читати... Сподіваюся, Ізуель вдасться те, що вона задумала, і Асмодей нарешті буде вільний.
Її слова щодо щирості правдиві. На брехні гідних стосунків не вийде. Проте цікаво, що буде, якщо він забере у Есті свою тінь? І чому він не зробив цього досі,якщо це взагалі можливо?
Момент обіймів дуже зворушливий. І такий сильний.
Читаю далі).
Лекса Т. Кюро, Вітаю, Лексо) Приємно Вас тут бачити)
Так, писати це було ще важче, я три дні до тієї сцени підходила, тож прописуючи появу Ізуель і сама полегшено зітхнула)
Якось у цій серії прослідковую тенденцію, що саме обійми мають значно більшу емоційну силу за поцілунки чи інтим, певно тому, що для мене обійми це про довіру перш за все, а коли є довіра, є й почуття спокою та затишку) Тож, передаю це відчуття героям)
Дякую Вам!
Не знаю, але чомусь таке відчуття від цих гойдалок та вагань Есті, що саме вона одержима Асмодеєм. Чомусь на початку здавалося, що він нею. Але назва - метафора "Така вже одержимість" — це про Есті. Принаймні, таке тепер відчуття. може я помиляюсь)
Ромул Шерідан, Ця серія в цілому збудована на ідеї, що не все є тим, чим може здатись на перший погляд)
Тож, Ваша думка цілком слушна) Одержимість є у кожному, та в кожного вона своя)
Дякую за відгук!)✨
Звісно, запис Томмі тригернув Есті. Він був для неї — повною протилежністю усіх тих травм, які вона пережила. Вони усі— Вів, Тай і Есті — мають безліч власних таємниць і травм. Проте, Есті ще й ті, про які не знає. Але знає Асмодей. І він це добре розуміє. А з Габріелем вони дуже люб'язні)))
Ромул Шерідан, Ваша правда)
Дякую Вам!✨
Отже, демони прагнуть теж щастя, попри все. Навіть короткотривалого)
Ромул Шерідан, Дякую за відгук)✨
Асмодей би міг бути таким собі оракулом в команді Вівіки. В боротьбі проти Дюпона можливо міг би допомогти уникнути смертей. Але не взяли)
Ромул Шерідан, Не оракулом, він все ж майбутнього не бачить)
Але додаткове стеження забезпечити може)
Дякую✨
А Кесседі молодець — відшукав Андерса. Але той впертий, наче сам демон)
Ромул Шерідан, Дякую за відгук ✨
Тай інколи нестерпніший за князя безодні))
Ромул Шерідан, Втер носа демону))
Вівіка така, що дасть фору будь-якому демону. Кесседі аж оторопів))
Ромул Шерідан, Їй не звикати))
Дякую Вам✨❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати