Лєра та Даня обожнюють закинуті місця. Це єдине, де вони можуть бути собою.
Нагорі — світ, який здається проти них. Батьки, які не розуміють і забороняють навіть бачитися. Війна, якій не видно кінця. І поліцейський, який мав би захищати, а натомість бере хабарі й закриває очі.
Тому вони тікають. Вдвох. В катакомби Одеси.
Три тисячі кілометрів темряви. Місце, де можна нарешті побути разом, без криків, сирен і заборон.
Вони думали, внизу — свобода.
Але внизу їх вже чекають.
Спершу — шепіт під ногами. Потім — чужі сліди на пилюці. А потім вони розуміють: в лабіринті вони не самі. Зверху за ними йде той, хто не повинен був їх знайти, а знизу — ті, хто живе тут роками і не хоче відпускати гостей.
Що страшніше — маніяк, який йде по слідах, чи ті, що шепочуть під нами?