116 737
“Полювання на вбивць”
Анотація до книги "Свята Земля"
Детектива Андрія Стеценка викликають до містечка Гострий Камінь, у якому жорстоко вбили родину Чернецьких. Авторитетний офіцер повинен допомогти колегам зібрати докази у досудовому слідстві, оскільки вбивцю й так впіймали на місці злочину. Ним виявився старший син убитих, який декілька років воював найманцем на Близькому Сході. Андрій без зволікань береться за моторошну справу, очоливши талановиту групу експертів та слідчих, однак чи зможе він порахувати скільки демонів привіз Роберт Чернецький із Святої Землі...
Зміст книги: 103 глави
154 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтия ще ніколи не читав такого класного роману написаного у військовійому форматі дуже дякую за нього ви молодець
щобВлад Кленцов, Дякую! У цього роману непогані перспективи! Далі буде...
знову детектив знахилами потойбіччя дуже цікаво дякую за нього
Цікаво, а де поділася статуетка Ліліт?
Дуже дякую автору за його пророблену роботу. Дивовижна книга.
Маїра Цибуліна, дякую!) із загибеллю Роберта головний детектив втратив всі згадки про неї. можливо, вона стане одним з сюжетів наступних книг!)
дивно, а чому нікого не турбує, що людина скаче по стелі і стінах???
Маряна Політова, Я боялася в туалет в темряві сходити. А ви кажете не турбує! До всирачки було моторошно.
Вау, я в захваті. Дякую Вам!
Марічка Німащук, дякую!)
Дуже сильний твір. Викликає змішані почуття. І страшно і відірватись від сюжету не можливо. Я ще в процесі читання, поки читаю тільки як історію, ще не зїрозуміла, хто ті демони.
Давала собі слово не читать про війну, але затягнуло.
Любов Шутенко, дякую!)
так і є: держава непотрібних переживає і випльовує.
Браво! Неймовірна, захоплююча та цікава історія! Успіху вам, авторе, та натхнення!
Vira Romanivna, дякую Вам!!!
Дякую автору за хорошу правдиву, цікаво викладену історію нашого , такого страшного життя, але вірю що все буде добре. Успіхів Вам.
Оlij, дякую за відгук!)
Щиро дякую автору Тарасу за книгу і емоції! Цей твір сміливий труд! Прочитала на одному диханні, не сміючи відриватись-менше за добу. І хоча автор постійно нагадує, що подіі вигадані, та всеж в це віриться на всі сто відсотків, крім повстання міщан. І обох героїв шкода , що так тупо загинули. Людина- слабке створіння, випробування безкарною владою проходять одиниці.Натхнення автору і міцного здоровʼя!
Наталія, так, я часто зловживаю повстаннями міщан, бо то фантастика точно... у реалі вони навіть через вікно не виглянуть, як когось мордуватимуть
супер дякую дуже за книгу
Дмитрий ПроАвто, Дякую!
мені було важко дочитати до кінця, бо дуже ця історія схожа на справжню, таке враження що засновано на реальних подіях...але!) сюжет цікавий, дякую.
Медведева, дякую!)
Дякую за чудову книгу!Захоплива історія яка пронизана різними емоціями.Бажаю творчого натхнення .
Ксения Пивовар, дякую за відгук!)
Дякую вам за книгу
Natalia Sikora, дякую, що читали!
Дякую за книгу! Слів та емоцій дуже багато. Всього не сказати. Дуже хочеться, щоб цю книгу прочитав кожен українець. Можливо тоді б щось би й змінилося в нашій країні. ДЯКУЮ!!!!
Ирина Кит, дякую, мені приємно, що ви читали її!)
Дякую Вам за книгу) Я читала з великим захопленням хоча жанр далеко від романтичного. Ви настільки гарно описали деякі моменти, що це дало поштовх щоб задуматися і порівняти з реальними ситуаціями. Бажаю Вам легкого пера для написання нових історій)
Яна, щиро дякую за відгук!)
Доброго дня. Я вибачаюся, почала читати вашу книгу Порожні могили, зупинилася на самому цікавому, а вчора вона пропала. Скажіть в чому справа?
Тарас Мельник, Дякую за відповідь. Так і зроблю. Ще хотіла уточнити, якщо ваша книга йде на друк,то її можна буде згодом прочитати онлайн, чи вона буде тільки в надрукованому вигляді?
Ну цей Чернов таки дивак, це стало зрозуміло ще з попередньої (прочитаної мною Вашої книги "Порожні могили")...Я так і думала, що він щось приховує..))) Дуже сподобалась книга... Захоплююча до останньої крапки!!!
Ірина Будна, Дуже дякую! Попередня книга про Чернова піде на друк!
До речі, вона писалася вже після цієї. І за мету я брав показати рух Чернова до свого розуміння справедливості...
Після прочитання другої книги остаточно закохалась у автора
Неможливо словами передати всі ті емоції, які відчуваєш після фіналу..
Злість, розчарування, полегшення, надію, біль, здивування і нестримне бажання читати далі і далі...
Артеміда Латона, дякую!))
Дуже сподобалося, як написано! Захоплююча історія. Цікавий фінал. Супер!
Юлій Череп, дякую!)
ЦІкава історія! вітаю! успіхів та легкого пера!)
Лія Серебро, дякую!)
Книга неймовірна. Все настільки гарно описано, що у мене відчуття, ніби я сама побувала в цій історії. Це вже друга ваша прочитана книга і я захваті від них.
Тарас Мельник, Звичайно, з радістю)
Неймовірно сильна книга! Мабуть, поки зачепила найбільше з ваших. Не можливо було відірватись, як від основної сюжетної лінії, так і від "книги в книзі" - щоденника Роберта. Історія так вдало переплела і собі елементи жахів і містики, що було дійсно страшно. І гарно розкрила зміни в Стеценкові, бо дійсно після всього пережитого він не міг лишитись колишнім. Тема ями дуже сильно нагадала один з улюблених історичних романів Юрія Горліса-Горського "Холодний яр". Там теж описувались катування нквдистів, тільки рівно за сто років до подій. Сто років минуло, а виродки так і існують і несуть зло( Боляче за хлопців-воїнів, що після пережитого мусили виживати вже в своїй країні. Ну і лейтмотив, що найгірше зло - людина - теж зачепив. Настільки найгірше, що й демониця Ліліт померкла. Памятаю цей лейтмотив ще з "Порожніх могил", як і Чернова. Дякую за вашу неймовірну книгу, бажаю написати ще багато різних історій вже в мирній країні після Перемоги!
Єва Райн, це буде круто!)
Дякую за цікаву,і життєву книгу!!!
На багато речей і подій,подивилась по іншому.
Кардинально змінила думку,про деякі події.
Вам натхнення і здоров'я!!!
Віталіна Гуцол, дякую, що читали!!
Дякую за книгу. Давно не читала з таким задоволенням. Правжа життя, злегка прикрашена містикою. Дуже цікаво написана.
Таня, дякую!)
Читаю з дитинства (останнім часом інтернет заважає), але ця книга - це ЩОСЬ! Подяка АВТОРУ і бажаю подальших творчих успіхів! Слава Україні!
Тарас Мельник, Удачі.
Не можливо не проводити паралелі з реальністю, хоч розумієш, що герої вигадані. Дякую, за Вашу роботу. Книга читається на одному диханні.
Татьяна Билоус-Харченко, дякую, що читаєте!)
Тішить одне, що історія вигадана, і у житті, можливо, все не настільки жахливо. Хочеться вірити
Nata V, так, історія вигадана! Я не брав за основу реальні життєві випадки...
складно читати, постійно проводжу паралелі. Історія можливо і вигадана, але в ній стільки реальності. Гірко за хлопців, за країну, за людей, адже є свідомі громадяни, їх багато. Дякую Вам , бережіть себе. Ми вистоїми я впевнена, але ж ціна непомірна.
Світлана Герасимчук, дякую, що читаєте!!!
Тарасе, сподіваюся, з Вами все добре. Бережіть себе
Lesia Piatnichuk, так, все добре. Дякую!!!!
Читала на одному диханні,хоч в теперішніх реаліях це було важко. Жаль,що такий трагічний фінал
Levina Liliya, дуже дякую Вам, що приділили час цій книзі.
За останній час це була найбільш цікава книга для мене, інтрига не відпускала до самого закінчення сторінок! В загальному я в захваті, під час читання навіть емоції хвилювання та напруження з'явились, настільки захопливо було дізнаватись про все нові і нові здогадки детектива та записи у щоденнику Роберта.
Розповідь плутає з реальністю. Хотілось би дізнатись чи є справжня, цілком реалістична історія описаних подій, яка дала такий мотив для розгортання сюжету?
Або у Автора явно надприродні здібності до написання))
Дякую Вам за Вашу роботу)
Diana, історія повністю вигадана!
гарна книжка
MeTRoNoM Klass, Дякую!!!!
Неймовірно! Ось так можна сидіти поруч з автором і без автографа залишитись...
Любов Харкалюк, Автор не наважився зізнатися у моторошній таємниці, тому й залишився невпізнаним!
Неймовірний твір!!! Бере велика гордість, що маємо такого видатного та талановитого земляка ;) Спасибі за Вашу працю! Роман вразив своєю проблематикою та захоплюючим сюжетом. Ви ДУЖЕ ТАЛАНОВИТИЙ автор!!! Дякую за Вашу працю!
Любов Харкалюк, Дякую, що підтримуєте. Нині їхав у автобусі, бо щось захотілося поспати у дорозі, а за кермом таке не вдасться (останнім часом сплю по 5-6 годин на добу через дисертацію). Їду і дивлюся, як заходить жінка, сідає і починає читати Букнет. Я ще більше витріщився, а то мій роман. Не сказав і слова, але так чомусь радісно стало. Я не хвалько, однак той момент коли тебе читають з таким інтересом - це найдорожче для автора.
Вітаю із завершенням книги, що правда вона була написана раніше, але читачі Букнету змогли прочитати її лише зараз. Дякую Тарасе за твоє письмо, за твоє бажання писати і піднімати у своїх творах такі актуальні наразі питання. Хочу побажати нових ідей, нових читачів та нових перемог у вибраному тобою шляху. Успіхів тобі.
Nina Tololo, Дуже дякую за постійну підтримку моїх романів!!!
дякую за гарну книгу!!!!
Ирина Брек, Дякую Вам за увагу до неї!!!
Це шедевр!
Наталия Золотоверхая, Дуже дякую Вам за високу оцінку!
Я б і не подумала, що криміналіст такий хоробрий і так швидко відреагував на обставини. Звісно шкода, що підкріплення запізнилося, але я вже й не знаю, що було б краще, щоб хлопців, які пройшли все пекло війни заарештували, чи вже краще хай загинуть у такому протистоянні....Не знаю. Смерть це жахливо і я звісно їм такого не бажаю, але те на що їх чекало, теж не мед. Сталося так як сталося. Дякую Тарасе, ніби все стає на свої місця, але враження не однозначні: на протязі читання книги, мені то шкода було Роберта, то виникали деякі нерозуміння з його діями. То він був в моїх очах герой, то загублений молодий хлопець, який після повернення з полону так і не зміг змиритися з мирним життям, я б сказала з тими правилами мирних жителів, якими вони себе огородили і ті ярлики, які вони чіпляють на людей, котрі повертаються до їхнього життя...
Nina Tololo, Якби ця історія була однолінійною і головний герой за кілька років з таким багажем емоцій продовжував залишатися ідеалістом, я б йому не повірив. Інколи у нашому житті вдається подолати зло тільки крайніми мірами і занадто дорогою ціною. Щоб цього уникнути, його мінімум потрібно змінити та повернути у нього справедливість і закон. Тоді би й цих подій ніколи не виникло.
Оце так поворот, як же так...Вони що всі загинули, ой ні Стеценко повинен залишитися живим. Як шкода хлопців, звісно, що вони вчинили не правильно і їх заповнила помста, але шкода їх, дуже шкода....
Nina Tololo, Жорстокість породжує руйнування - вони себе вбили ще до останньої сутички. А щодо Стеценка, то це не буде спойлером. Дія цього роману відбувається у 2019 році, а Ви вже читали про нього у 2021 - Літератор та Вендиго. Про Чернова та його шлях до темної сторони - Порожні могили - там дія відбувається напередодні у 2018 р. Цього літа планую почати публікувати найстрашніший роман з циклу Про Стеценка - Мертві води. Він зараз на конкурсі, та й інших багато публікують, але то найсильніший з цього циклу.... і найбільший за розмахом та кількістю сторінок.
О, цього я найбільше й боялася, зло породжує ще більше зло, помста ніколи не стане вирішальним кроком у справедливості. На те ми і є цивілізоване суспільство...Суд лише суд може вирішувати міру і ступінь покарання, лише додержання закону можна подолати свавілля та корупцію в системі. Одне погано наш суд і є тією корумпованою системою, верхушка згнила і в книзі теж було наголошено, що Копитка хтось покриває у верхах...Лише зусилля та терпіння, лише законним шляхом можна змінити цю систему...
Nina Tololo, Мені приємно, що Ви розумієте мораль, яку намагається пояснити головний детектив цього роману!
оце так поворот!
Наталия Золотоверхая, до фіналу ще 5 розділів, але сюрпризи не припиняться.
Світлана Салик дякую за нагороду!!!
Та він (Копитко) так про це говорить (ми вбивали й раніше...) ніби це звичні дії в мирному містечку, ніби це так і треба...Невже в них нічого людського не залишилося, за якісь гроші,- стількох людей...То жах...Важка прода, початок був важкий і закінчення твору не легший. Так він зізнався, та навіть якщо й буде покараний, родину не вернеш...Вони посіяли у місцевих злобу, недовіру, страх..Скільки часу треба, щоб містечко оговталося після їхніх господарів. Дякую Тарасе, чекаю на кульмінацію.
Nina Tololo, Залишилися ще більш напружені розділи, які ведуть до фіналу. Буде дуже багато цікавого.
Я б не вірила тому Копитко, він як хамелеон і хоч пішов на уступки, то впевнена, що вони щось таки та задумали. Я оце подумала, що читати твір по мірі його викладання на платформі, ще той квест. Чому? Та тому, що згадала, як у своїх коментах писала, що це добре коли в містечку є такі господарі міста, як Копитко та вірменин. А зараз би такого не сказала. Ці двоє поділи свою владу і тримали всіх містян у такому страху, що люди геть забули про те, що їх більше і що насправді, це вони господарі свого міста. Ну, а те,що ці нелюди робили, то слів не має. Я думала, що війна то є найгірше в світі, але найгірше те, що в мирному житті існує жорстокість, приниження, залякування, зґвалтування, вбивство дітей та стариків заради наживи та влади. Оце найгірше, коли до влади добралися істоти без моралі та цінностей, без гідності та поваги... Дякую Тарасе, цей роман настільки є актуальним і слушним, він торкається всіх наболівших питань нашого життя...
Nina Tololo, я б сказав, що всяке суспільство з відсутністю справедливості та закону породжуватиме таких Копитків і вони приростатимуть до нього, як ракові пухлини...
Було б все добре, якби не наша гнила судова система. Щось я не довіряю, що винні понесуть покарання.
Nina Tololo, Сюжет розгортається таким чином, що до суду ймовірно не дійде!
Нарешті до Копитка дійшла свідомість, що це кінець...
Жахи читати такі події, але на превеликий жаль це наша країна і вся гнила система про яку пишуть та тризвонять, що скрізь проходить реформа. Якщо влада називає це реформою, то ціна її менша ніж копійка. А на рахунок Роберта я в попередніх коментах припускала, що він живий,- чуйка не підвела. Дякую Тарасе, кожен твій твір коли читала, то думала, що цікавішого вже не може бути, але ти находиш у нашому житті ті події та історії, які чіпляють всіх, хто не байдужий до твоєї творчості. Свята Земля залишила глибокі відчуття і купу емоцій.
Nina Tololo, Дякую. Це важкий твір. Я з таких починав. Інколи мені самому їх важко читати!!!
Оце так розбірки, то треба було скільки люду замордувати, щоб містяни нарешті прокинулися від страху....Тепер Копитку нікуди діватися, тепер тільки треба відповідати за все скоєне. Чекаю з нетерпінням про незнайомця..
Nina Tololo, протистояння тільки почалося. Хоч одну таємницю ми відкрили, попереду ще кілька сюрпризів...
Тарасе, сил не має, так цікаво, хто ж то був??? І чому після пострілу він залишився неушкодженим???
Nina Tololo, Бронежилет кулі з пістолета на відстані не мають шансів пробити. А стосовно першого питання, не можу відповісти. Ще тринадцять розділів залишилося - Вам не буде цікаво читати до фіналу!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати