Кажуть, принцеса Аврора спить у проклятому замку й чекає на героя, достатньо хороброго, щоб пройти крізь терновник і розбудити її поцілунком.

Яка мила казка.

Насправді Аврора давно прокинулася.

Вона просто не розплющує очей.

Її прокляття виявилося не в’язницею, а даром. Сон дозволяє їй проникати в чужу свідомість, паралізувати тіло й забирати волю тих, хто приходить до її ложа, переконаний у власній безкарності. Один за одним чоловіки пробираються крізь терновник за прекрасною беззахисною принцесою — і один за одним залишаються в замку назавжди.
І коли остання сторінка літопису буде написана, залишиться лише одне питання:

хто сказав, що Сплячу Красуню взагалі потрібно було будити?