У дитинстві Василина була впевнена: тато щось від неї приховує.

Щосуботи він брав стару синю клітчасту торбу й кудись ішов. Одного осіннього дня дівчинка наважилася піти за ним.

Те, що вона побачила за зеленими дверима старого будинку, назавжди змінило її уявлення про батька.

Іноді одна дитяча таємниця виявляється історією про любов, біль і речі, про які дорослі мовчать роками.