Шевченко і Тот України

Name: Шевченко і Тот України
Author: Аля Хризаліда

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 4

Анотація до книги "Шевченко і Тот України"

Чому слова Кобзаря, написані у ХІХ столітті, досі є потужною зброєю та викликають страх у ворога на тимчасово окупованих територіях України? Це есе — щирий роздум про незламність українського духу через призму поезії Тараса Шевченка та про те, чому загарбникам ніколи не вдасться знищити нашу волю.

війна незламність шевченко і світ

Зміст книги: 1 глава

«Чому поезія Шевченка досі викликає страх і заборони на тимчасово окупованих територіях України?»

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Пацюк Червоній

31.10.2026, 07:57:33

Скажу так:багато чого росія викривила у зображенні поета.Та й він сам зображував у своїх творах не себе самого,писав від імені бідного кріпака,а не своє становище описував.Батько його мав затребувану професію.до того ж торгував між Києвом і Кримом.І помітьте,Енгельгардти відпускали Григорія і давали йому заробляти.Та й сам Тарас отримав освіту.Нам не показували письменника живим мужиком,після отримання волі він гарцював на весь Пітер.І мав успіх у жінок.Нам показувалли портрети його вже після заслання,але він був у молодості дуже привабливим.І,до речі,саме цар був головним у справі його викупу з кріпацтва

Аля Хризаліда

31.10.2026, 08:36:13

Пацюк Червоній, Тааак, про Шевченка багато в школі мовчать. В школі дітям не цікаво про нього читати, їм здається що це суха історія. Але я вже давно досліджувала його особисте життя. Наприклад мені подобається одна стаття, в якій присутня дуже цікава пані:
"У Вільно Тарас Шевченко зустрів на 8 років старшу за нього кравчиню польського походження Ядвігу Гусиковську (згодом ніжно називав її "Дунею"). Вона навчала свого нового знайомого не лише польської мови... а й мистецтву кохання."
Шевченко був ще тим шалуном ;:)

Ви ще так багато розповіли, мені було цікаво це прочитати

Пацюк Червоній

31.10.2026, 08:16:09

Вип'ячуючи Кобзаря,росія глушила інших українських письменників.У школі нам малло давали віршів Руданського,хоча школярі могли їх краще засвоїти.ніж вірші Шевченка.ірика Михайла Петренка взагалі була відсутня у шкільній програмі.Нечуй-Левицький був у програмі добре представлений,але частина його творів була під забороною.Ну,про розстріляних у 30ті роки письменників то взагалі окрема тема