Щука та Карасі.

У затишному ставку жило велике і щасливе сімейство карасів, яке насолоджувалося спокоєм, чистою водою й тінню верб. Але одного дня з’явилася Щука — спочатку непомітна, згодом — хижачка, яка почала полювати на беззахисних карасиків. Спочатку рятувала втеча, потім переселення, але з кожним разом Щук ставало більше, а шансів на мирне життя — менше. Ця алегорична історія про страх, єдність, втечу і боротьбу показує, що тікати вічно не можна — треба вміти себе захистити. Іноді вижити може лише той, хто перестає боятись.