1 413
Анотація до книги "Щось під моїм ліжком"
Через брак грошей у старий будинок в одному з тихих районів Полтави заїжджає мати з трьома дітьми. Вони одразу знайомляться з доброзичливими сусідами, які з острахом дивляться на нових мешканців моторошної оселі. У перші ж ночі майже усі чують тихе лунання дитячої мелодії, яку списують на скрип старих дерев`яних половиць, але найменша донька - Оля, знає правду, і ця правда їй наснилась.
За декілька днів відбулась перша смерть. Родина налякана, вони у паніці - адже на будинок були витрачені усі кошти і йти нема куди.
Що за таємничий свист? Чому померлих знаходять на горищі і чому усі, хто помер у цьому бцдинку, посміхались?
Питань багато, але чи вистачить у вас сил дізнатись правду?
За декілька днів відбулась перша смерть. Родина налякана, вони у паніці - адже на будинок були витрачені усі кошти і йти нема куди.
Що за таємничий свист? Чому померлих знаходять на горищі і чому усі, хто помер у цьому бцдинку, посміхались?
Питань багато, але чи вистачить у вас сил дізнатись правду?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКрута історія!
Мені сподобалась ця історія. Дуже атмосферна і сумна. Шкода дітей, та й усіх інших теж. Але коли чиниться зло і несправедливість, то це потім довго має страшне відлуння. Й у творі ця ідея добре передана.
Дуже сподобалась історія. Дякую. Чекаю нові твори. Успіхів вам.
Загалом сподобалося: дуже жанровий твір, відпрацьовує сюжетний патерн "проклятий будинок". Початок мені здався трохи затягнутим, до того ж у ньому герой Олег виглядає невідповно до заявленого віку: складно уявити собі міського 15-річного пацана, для якого риболовля удвох із дідом досі така велика подія. Навіть Матвій з основної історії поводиться дещо доросліше. Але, можливо, це просто моє суб'єктивне враження.
Місцями читати було стрьомненько, а це саме те, чого прагне від читача твір жахів. Уболівала за родину Олени, вони дійсно були командою.
Перегибом мені здався момент зі спробою згвалтування: робити таке в будинку дівчини, при її браті й сестрі (малолітніх, а все-таки свідках), коли є сусіди... е-е, ну, хлопець, мабуть, геть на голову забитий. Дуже вже Маріїна любов сліпа. Ну, і те, що привид забрав обох менших дітей, як на мене, теж перегиб. Це якби Оля виміняла брата на себе, було б одне, а так вона просто примусила свою родину подвійно мучитися. Це не тягне на самопожерту - це якийсь страшний дитячий егоїзм і дурість, страждання заради страждання.
Але, повторюся, загалом сподобалося. Історія розповідається досить розмірено, виважено, грамотно - підходить жанру.)
Ірина Пасько, Дуже дякую за такий розгорнутий коментар та грунтовну критику! Врахую, виправлю, вдосконалю )
Ну що ж, дійсно, доволі непогана історія. Мені не вистачило, хіба, оприявнення тієї пісеньки - якоїсь реальної мелодії, яка б зачіпала якірцем відчуття страху. Ну, і забрати б кілька росіянізмів, як от "збереження" - заощадження. І все. Було б ідеально ;)
Олесь Друкач, Дуже дякую! )
Читала і потроху плакала, наче дивилася фільм - так трагічно і одночасно сентиментально. Вдалося передати хорошу, але сумну історію, зробити відповідну кількість описів та діалогів, все було влучно і в тему. Саме таким Авторам менше пишуть коментарі, бо все чудово :-) ;-) В основному хочу відмітити русизми - все інше, то до редактора ;-) Наприклад, в записах у щоденнику Олександра - не "убіжал", "не міг убігти", а "втік","не міг утекти"; не "кушать" (це не тільки в тих записах), а "їсти"; не "наказує", а "карає","покарання"; не "подзвонити", а "зателефонувати" і т. п. Автор - ви молодчина!!!! Дякую за таку історію і плюсую ;-) :-) :-* ;-)
Жаркий Подсолнух, Дуже Вам дякую за такий теплий вілгук! Надзвичайно приємно отримувати як компліменти, але й поради, обов`язково врахую у наступній роботі!
Захоплююча iсторiя
Алиса Костина, Дуже дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати