Її життя почалося з болю — і саме біль відкрив у ній світло.
Баронська байстрючка, продана церкві за кілька золотих,
тікає в ліс, несучи в собі дар, якого боїться весь Вермер.

Вона вміє лікувати рани — але світ не лікується добром.
Він нищить, калічить і спалює тих, хто відрізняється.

Та колись полум’я, що зцілює, навчиться палити.
І тоді меч зустріне світло.
І ніщо вже не буде, як раніше.