Селфі нудного міста
975
Букнет Молодіжна проза Селфі нудного міста

Селфі нудного міста

Комашка
Комашка · автор
Повний текст · 10 стор.
13
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 4
Анотація до книги "Селфі нудного міста"
Буденне життя засмоктує. А що трапиться, якщо засмокче ціле місто? Кому, як не молоді вириватися за повсякденні рамки. Четверо друзів йдуть вночі на кладовище і випадково пробуджують Щось. Чи готові вони до зустрічі? Виявляється, не дуже...
Зміст книги: 1 глава
Селфі нудного міста

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Сумна і світла історія. Рідко таке зустрінеш. Дякую за настрій і цікавих героїв.

avatar
Ірина Ярошенко
11.01.2019, 08:34:01

Цікаве поєднання містики, трагічних подій і оптимізму. Розумію, чому зобразили місто саме таким - бо іноді і сама бачу своє місто сірим, буденним, безрадісним. Думаю, що люди повинні навчитися бути не "нудними дорослими", як каже моя донька, а "веселими дітьми", які бачать усе яскравіше і не піддаються суму і сірості. Тож цей твір, як проголошення перемоги радості над буденністю, не дивлячись ні на що.
Дякую за гарну мову, правильну пунктуацію - це дуже порадувало, адже твір приємно читати. Єдине, що я не зрозуміла, то це, мабуть, що на початку все-таки були не селфі, а просто фото?
Та твір однозначно сподобався, дякую!

avatar
Ірина Пасько
27.07.2018, 14:31:16

У відгуку є спойлери.
Цікаво, наскільки популярний Хмельницький на цьому конкурсі, це вже мінімум четвертий твір про це місто, який мені трапився)
Оптимістичний настрій сподобався, але сам сюжет (та й герої) здався занадто спрощеним. А якщо задуматися, то навіть дуже похмурим і сумним. Це ніби притча про те, як бачити красу й барви в буденності, але вона показана через образ смерті (до того ж смерті молодої людини, мабуть, насильницької загибелі, а зрештою ще й не однієї смерті) - це якось моторошно. Що ми маємо у фіналі? Одні стосунки розпалися, людина пройшла через дурдом (а це в Україні не фунт горішків з'їсти), одна дівчина загинула - щоб у мешканців був затишний куточок "справжньої" реальності? Жесть.
З правдоподібністю питання: не знаю, наскільки взагалі реально викликати бригаду чужій людині, яка не робить нічого поганого. А те, що роблять герої на початку, це не селфі, бо вони фотографують один одного, а не себе, до речі.
Ну, і не знаю, які стосунки в автора з Хмельницьким, але мені він сірим ніколи не здавався. Провінційним, так, але чого лише варті ці металеві почвари в центральному парку - хіба не прикольні)
Зате твір приємно вирізняється хорошою мовою. Це класно.

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше