"Професорка бл@тських наук вночі на цвинтарі випікає орхідеї"
Цей текст — свідомий хайп, ментальний тероризм.
Чому виник цей експеримент? Мене нудить від рафінованого суспільного лицемірства. Наші мізки затиснуті в лещата упереджень та клейм: ми панічно боїмося цвинтарів, але спокійно живемо як живі трупи; ми кроїмо собі обличчя пластикою, але боїмося змінити щось в собі; ми допитуємо людей про їхні хобі на співбесідах, знищуючи будь-яку індивідуальність.
Може досить??!