900
“"Порочне коло"”
Анотація до книги "Рецидив. Після точки "
Я не планувала цього.
Але рецидиви не планують.
Це не історія кохання.
Це історія вторгнень.
У себе. У нього. В неможливе.
Не проси пояснень. Не шукай жанрів.
Це не роман і не драма. Це — я. Без фільтрів.
Це фантазія, що вирвалась назовні
і більше не просить дозволу.
Тут усе: страх і шкіра, гнів і ніжність,
глибокі води й гострі кути.
Він з’являється, коли вже пізно.
Я — коли не кликали.
Крапка була.
Тепер — Рецидив.
Але рецидиви не планують.
Це не історія кохання.
Це історія вторгнень.
У себе. У нього. В неможливе.
Не проси пояснень. Не шукай жанрів.
Це не роман і не драма. Це — я. Без фільтрів.
Це фантазія, що вирвалась назовні
і більше не просить дозволу.
Тут усе: страх і шкіра, гнів і ніжність,
глибокі води й гострі кути.
Він з’являється, коли вже пізно.
Я — коли не кликали.
Крапка була.
Тепер — Рецидив.
Зміст книги: 20 глав
Останнє оновлення: 17 дн. тому
108 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з новинкою) Успіху книзі)
Юлія Богута, дякую)))
автор вклала всю душу ,відслідковуються емоції та переживання ,написано по простому ,як воно і є в житті тому читається доволі таки легко .
вже встиг ковтнути кілька розділів та відчути переживання автора ,адже так вміло передати емоції ще вміти треба ,таке враження що це я збираюся на зустріч і звилююся перед нею ,хвилююся про видавництво і купу купу встого...всім рекомендую до прочитання!
Андрій Жмурко, Дякую))))
Зачепила книга ! Легкого пера !❤️
Arin Nova, дякую ) щиро дякую )
Вау. 5-й розділ це щось з чимсь... Крута вийшла атмосфера! Фауст, котрий вирвав собі серце...
Jane Doe, Вам теж вечора чудового!)
Подобається мені цей психологічний надрив на межі. Насправді, наші думки саме так і виглядають. Вони уривчасті. Конкретні, без прикрас. Вони просто виринають у свідомості.
Romul Sheridan, стійте стійте))) це вас легендою тут називають))) а я просто Jane Doe))
цікаво,але на жаль то не мій формат.але ти молодчінка.Натхнення тобі і прихільників.
pavel surovoy, дякую )))
Я прямо відчула її біль, але і його розгубленість.Це сильно.
Jane Doe, Відкрилася дуже сильна сторона. Беру свої слова назад)).
Коментар видалено
Дуже інтимно , але М засранець((.
Jane Doe, Є 7 розділів . Приємного читання)) .
Цікава видалась пісня в четвертій главі. Що ж вони все ніяк не по... не з'єднаються))
Jane Doe, Так, побачити не важко.
Ні! Йолопа треба брати в руки. М такий, що йому треба трохи пєндюля. Ну є такі чоловіки. )))
Jane Doe, ❤️❤️❤️☺️
Забагато коментарів не буває. Правда ж? Я люблю коментарі. А хто ж не любить?
Третя глава. Хах. Кхм... Цікаво. Давненько я не відчував так багато різних емоцій в такий короткий відрізок часу. Було місце і для здивування і для сміху, і для співчуття.
Взагалі спочатку третьої глави в мене крутилося в голові слово "Яндере", хоча воно не зовсім підходить персонажу. Проте "одержимість" якраз))
Це був однозначно цікавий досвід. Незвичний.
Devil, правда ж ))) тим паче я дуже люблю коментарі )))
привіт , твоя книга це краще, що я тут читала!
Олена Мисак, Дякую)))
Я прочитав початок твоєї книги (це дві глави поки що), і мушу сказати, що він справді вражає. Атмосфера відчувається дуже живою: від перших рядків створюється ефект, ніби я слухаю внутрішній голос героїні. Короткі, уривчасті речення передають її емоції напряму. Цікавий і незвичний, як на мене, стиль. Але про це я вже казав)
Мені сподобалося, як ти поєднуєш буденність (офіс, дзвінки, деталі) з відчуттям великої події, яка от-от змінить усе. В першій главі ніби деталей не вистачало, але в другій їх якраз.
Особливо цікаво, як розгортається конфлікт із містером М: він ніби балансує між офіційним діловим підходом і впертістю барашки, а твоя героїня тримає рівень, не дає себе зламати, і це додає напруги.
Мені це виглядає як поєднання сповіді та трилеру.
Devil, О там М такий… що здуріти можна))Складна людина! Дуже дякую за добрі слова))) Сподіваюся, в мене й справді є потенціал :))
привіт , в мене вийшла нова книга . цікава твоя думка , але чесно.
Олена Мисак, привіт)) домовилися)))
Дуже гарно і емоційно. Гаряче. Вмієте;)))
Romul Sheridan, мушу визнати ) якщо ну дуже в це заглибитися)))))але це мабуть занадто для мене )))
Підтримала вас вподобайкою та підпискою ❤️
Буду рада за взаємність!
Наталія Гарден, звісно відповім))) ми же колеги )
почітав.сподобаалося.окремо:манеера писання.але це трохи не моє.мабудь не тоой вік.раніше сподобалоось би..Натххннеення..паавло.
pavel surovoy, так це мабуть більше для жінок. хоча це не класичний жіночий роман. я б назвала це психологічною драмою. складною. те, якою я її бачу,( і сподіваюся вона вийде ) - то це винесе мозок та душу та занесе назад )) але ключове якщо вийде )))
всі кажуть про мою особливу манеру написання, а я все не можу зрозуміти що в ній особливого))) це мій рваний ритм ? чи те що я з собою розмовляю ? чи щось третє?
Прекрасно описані почуття чоловіка. Його ревнощі. Це навіть не тупі ревнощі до того Павла. Це жага мати її в своїх обіймах. Усю. Від подиху, погляду — до дотику й думок. Блін... знаю ці відчуття. Вони дійсно такі. Рвані, не зносні, на межі розпачу, аж до втрати притомності. Але — це класні відчуття..)))
Romul Sheridan, ❤️❤️❤️
Цікаво, додала до бібліотеки)
Діана Козловська, Дякую))
???. Захоплює дух. Ідеальна картинка в голові виникає сама собою без зусиль. Це чудово
Rey Mars, я вважаю що ви не маєте права їх ховати )))
Залишся— він просить для себе, ля неї, для них обох? Чи це обман і гра в яку вони грають, самі цього не усвідомлюючи?)
Нікнейм, іноді кохати - обманюватись )
Ооооуу це супер... Мені подобаються обидва варіанти розвитку подій)))❤️
Нікнейм, дякую ))))
цікава стилістика.Орігінально.
pavel surovoy, дякую))) сподіваюся цікава в хорошому сенсі))
Ні, ну ця психологія має свій особливий шарм. Здебільшого опускають зовнішні переживання. А тут внутрішні. Це — сильно. Бо насправді, я писав раніше, — ми в середині трохи шизофреніки)))
Jane Doe, Здається, його на всіх вистачить)))))
Дуже цікава стилістика.
Денис Возов, цікава в гарному сенсі ?)))
Підтримую вподобайкою і підпискою! Чекаю продовження!
Розмарі Рей, дякую ))
Вітаю!❤️❤️❤️
Емелі Віконт, Вітаю )))
Обожнюю внутрішній голос. Роздуми героїв.
Боротьба не з кимось, а з собою.
Ми часто заганяємо себе в рамки. Чекаємо чогось конкретного. Малюємо в голові сценарії. А потім розчаровуємось. І все це — мовчки, всередині.
Кожна людина, яка з’являється в нашому житті, інша. І наші рамки, вибудовані роками, раптом виявляються тісними. Вони тріскають. Ламаються.
І тоді як герой вашої книги —втрачає контроль.
А разом із ним — і читач.
Бо це затягує. І вже цікаво , а що буде далі?
In Lauren, Ваш коментар – як окрема маленька глава ❤️ Дуже ціную, що ви так глибоко відчуваєте героїв і помічаєте їх внутрішню боротьбу. Ви вхопили саме те, що для мене було головним.
Я читала багато , але ця книга не схожа на жодну іншу, яку я читала раніше. Вона цікава й водночас загадкова — стільки моментів, які змушують уяву малювати власні картини. Бачити написане не просто текстом .
Бували епізоди, коли я поверталася, щоб перечитати — не тому, що щось залишилося незрозумілим, а тому, що без певної деталі важко було відчути продовження історії.
Але цього замало — вже з нетерпінням чекатиму на оновлення.
In Lauren, Тоді я маю впоратися)) вибору немає))
Ммда... Клин клином вибивають. Механікою — навряд)) Але сильно описано. З нервом.
Romul Sheridan, Аааа....ось як це працює)))) чимось пахне таким....лицемірством ?))))))))
Прочитала кілька перших сторінок, досить оригінально і цікаво, кидаю до бібліотеки)))
Ларія Ковальська, дякую )))
Вітаю з новинкою)
Олена Лук'янова, дякую))
залишайтеся)) в мене тут цікаво))
Забрала вас до бібліотеки) Почекаю роботу ближче до фіналу, а лайки під розділами зараз всюди залишу)
Olha Alder, Велике Вам дякую))))
Неймовірно, неначе ковток повітря!Натхнення Вам!Очікую на продовження)
Марія Енріх, дякую Вам велике )) Ваші коментарі і є моїм натхненням)))
Дуже глибокий текст, цікаво звучить! натхнення і успіхів!!))
Lanselina, дякую))
Почав читати. Це ніяке не божевілля. Просто, напевно, Ви пишете про себе. Як і усі тут))
Romul Sheridan, Ну це моя перша видана книга. Тому хто ще я, як не початківець)))) дякую Вам))) схиляю голову в шані))))
Почала читати, цікаво і неочікувано)
Нікнейм, дуже дякую)) кожен коментар для мене - це іскра, що розпалює вогонь))
Моя підтримка автору, та книзі.
❤️❤️❤️
Тая Бровська, вітаю))) дуже дякую)))
Цю книгу читають не для легкого проведення часу. Вона не фонова. У неї особливий стиль і незвична ритміка (я не раз помічала, що моє дихання синхронізується з ритмом книги — різким, уривчастим, і я починаю задихатися). До цієї книги неможливо залишитися байдужим. Але й зайде вона не кожному. Я бажаю автору величезних успіхів. Ви, без сумніву, талановиті, і у Вас свій шлях у літературі. Нехай він буде приємним і успішним!
Jane Doe, Це точно! Успіхів Вам!
Третя частина — це майстерне поєднання внутрішньої боротьби героїні та її зовнішнього протистояння. Це не просто акт сміливості, а й бажання остаточно розібратися з минулим. Текст, що описує її почуття, дуже образний, і це створює глибоку, реалістичну картину її внутрішнього світу. Зрештою, це історія про пошук власного "Я" і про те, як минуле, втілене в книзі, стає каталізатором для прийняття рішень у теперішньому.
Ця частина книги — це розповідь про те, як минуле не відпускає. Авторці вдається поєднати емоційну глибину з інтелектуальною інтригою. Усі персонажі перестають бути статичними і розкриваються з нового боку. Авторська манера, з її короткими, гострими фразами, тут розкривається на повну, змушуючи читача переживати кожен момент разом з героїнею.
Друга глава є логічним продовженням психологічної дуелі, але тепер вона переходить у фазу відвертого протистояння. Авторка тонко розкриває характер героїні, показуючи її здатність маневрувати в ситуації, коли здається, що всі карти у руках противника. Ця глава — це кульмінація емоційної напруги, що завершується на несподіваній, але цілком логічній ноті, залишаючи відкритим питання про майбутнє героїв.
Це захоплюючий початок, що миттєво занурює читача у світ внутрішніх переживань героїні. Авторка майстерно будує напругу, використовуючи прийом внутрішнього монологу. Напруження наростає з кожним абзацом, а несподіваний подарунок у вигляді документів на візу талантів залишає читача в повному невіданні. Це потужний початок, який змушує захотіти прочитати всю книгу одразу.
Єва Сова, я буду дуже вдячна)))
Авторська манера написання цієї книги вирізняється надзвичайною образністю та емоційною насиченістю. Стиль мови можна порівняти з імпресіоністичним живописом, ( саме мені це нагадало живопис Ренуара), де короткі, уривчасті фрази діють як мазки на полотні. Кожне речення, ніби штрих, додає глибини та створює цілісну картину внутрішнього світу героїні.
Слог дуже динамічний і психологічний. Замість довгих описів, авторка використовує короткі, місткі вирази: "Він не повинен був читати. Але прочитав.", "Світ зсузився до цього пакету.", "Контроль повернувся. Реальність повернулась.". Такі "мазки" не просто передають події, а й миттєві емоції, думки та відчуття, що робить текст дуже живим і проникливим. Цей стиль дозволяє читачеві відчувати все так само гостро, як і героїня.
Єва Сова, Дякую)) Це справді важливо для мене)
Вітаю з новинкою! Натхнення та багато читачів ❤️
Мілена Королівська, Вітаю)))дякую. Щіро сподіваюся на це ))
Ця анотація звучить емоційно оголено, майже хворобливо чесно. Вона відразу вибиває з класичних очікувань — і саме це чіпляє. Немає жодних обіцянок про кохання чи щасливий фінал. Натомість — вторгнення, рецидив, внутрішній злам. Звучить, ніби авторка/автор говорить не про сюжет, а про розрив у собі, який став текстом.
Особливо вражає ритм: уривчастий, але дуже точний. Рядки "Це не історія кохання. Це історія вторгнень" викликають відлуння. А фінал — "Я — коли не кликали" — залишає післясмак самотності й виклику. Це не просто анотація, це — маніфест. І він працює.
Вадим Булава, дякую за коментар)) ви все правильно зрозуміли - книга сповідь автора)
Підписка і вподобайка. Взяла книгу в бібліотеку, почитаю(◠‿◕)
Jane Doe, Дякую❤️❤️❤️
Ну це дуже оригінально і нестандартно. Я одразу заплуталась, чи це ліричний герой зі мною розмовляє, чи біографічний автор? Особливо через ім’я чи то псевдонім героїні. Тут прям така метатекстуальність у вас, що треба поднапружитись) А твір ще й візуально так незвично оформлений, наче вірш читаєш) Ох, і потішив так званий пранк над читачами в кінці другого розділу, прям повно сюрпризів у вас) Ви там поставили запитання в кінці, чи можна викладати на Букнеті. Звісно що можна, але ж історія явно не для масового читача. Та це ні в якому разі не погано. Вона своєрідна, самобутня, це вже точно щось нове, рух уперед. Чекатиму продовження)
Анна Лір, Величезне дякую )) сподіваюся зустрінемося між моїх рядків ще багато разів ))
Вітаю! Бажаю Вам багато читачів)
Сергіель Краель, Дякую ))) сподіваюся на це)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати