Реанімація та спецоперація 18+

Найменше я чекала б викрадення на сільській дорозі, коли прямувала до мами, виплакатися про свого зрадливого чоловіка, їй-богу!
“Агов, небо?! Є розмова… Це що за підстава?!”
А мама ж попереджала мене… ще й не раз!
Ну… про цього гулящого барана — мого чоловіка, тобто. А ніяк не про те, що в нас у селі людей тепер викрадають посеред дороги. Гадаю, цього вона могла й не уявляти.
— Хутко в машину і не думай розкривати пельку! — гарчать мені на вухо, тикаючи зброю в бік.
Кремезний чоловік заштовхує мене в мінівен. І я буквально падаю біля сидінь.
Дідько. Коліно пронизує гострий біль.
— Що відбувається?! — мені страшно, але я не збираюся цього показувати.
— Оно поранений. Якщо лікар — нумо, рятуй! Тепер твоє життя — з його життям на пряму повʼязане!