"Пустота"

​Цей віршик не тільки про факт розпаду лише стосунків, а й самої реальності двох людей, які колись були єдиним цілим. Коли я писав текст я ніби досліджув крихкість людського «ми» перед обличчям невблаганного часу, що перетирає навіть найміцніші почуття на сірий пил забуття. Це історія про ілюзію пізнання іншого, про раптову тишу після гучного кохання та про найстрашніший виклик - знайти шлях далі, та відпустити, коли всередині вже оселилася пустота. Чи зможе герой врятуватися від задушливого кошмару самотності, та чи зможе він повністю відпустити той роман, певно ні.