Після останнього світанку

Світ не згас у вогні — він зломився в тиші.

Пророцтво було лише шепотом серед тисяч голосів, які не хотіли чути правду. Людство відвернуло погляд — і небо впало.
Метеорити принесли не смерть, а отруту. Темну, живу. Вона повільно роз'їдала розум, обертаючи людей на істот, позбавлених волі, пам’яті… і надії.

Серед руїн колишнього світу йде Лаєр — не герой і не пророк, а просто хлопець, який віддав усе заради інших. Його шлях — не порятунок. Його шлях — відповідь.

На уламках загиблої цивілізації зійдуть нові віри, нові чудовиська, нові закони. І поки світ перетворюється на храм безумства, одне питання зостається відкритим:
чи здатна людина залишитися людиною, коли навіть світанок більше не обіцяє світла?