— Єльвіра, ну скільки можна? - гарчу в телефон.
— Любий , я ж сказала не піду, мені твої батьки , зовсім не подобаються ! - скинула трубку.
— Стерво собачье - гаркнув собі під ніс , кинув телефон в стіну , але він попав в дівчину.
— кхм , пробачте будь ласка - сказав я коли підійшов до неї
— Телефони вже літають, мені мариться чи що? придурок - констатував вона пішла до гостей , а я б міг зробити сварку , але ж це моя провина отже...Ідея!
Підійшов до дівчини , та пошепки запитав:
— Ми можемо відійти на відстань? - знаю що кожна с цих дівчат підкориться мені , але..ні.?
— Хіба знову коронавірус вдарив? Дистанцію треба тримати , чи боїтеся заразити мене своїм талантом швиряти телефони куди попало? Я був в шоці , але тримався.