54
Анотація до книги "Португальська хвороба"
Із кожним трапляються події, які незворотно змінюють життя. Моє зруйнувалось у 2022 році, коли я вперше почула слово «війна» наживо. Відтоді не було й дня, який б не тримав у страху. Новини, що надходили, ставали дедалі гіршими. Я припинила виходити з дому та вставати з ліжка, поки не зрозуміла, що далі так не можна. Ураз зібрала валізу, взяла пухнасту подругу на повідець та сіла у літак. Ми опинились на півдні Португалії, де океан міг бути єдиною темою для думок. Та найбільше на мене вплинули люди. Саме люди нагадали, що скільки б я не втратила, однаково маю достатньо. Яким б важким не було життя, воно не гірше, ніж життя тих, хто цієї важкості не відчуває, воно інше. А на місці того, що зруйноване, я обовʼязково побудую нове.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкий безцінний досвід, глибокий сенс у творі! Тема актуальна вже який рік підряд... Дякую, що посприяли замислитись і поглянути на життя та людей під цікавим кутом:))) Авторка, мені подобаються ваші твори — вони надзвичайно змістовні))
Марина Тітова, а мені подобається глибина вашого читання ❤️ дякую за теплі слова. буде приємно побачити вас ізнову!
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати