Земля XXIII століття. Людство навчилося копіювати свідомість і передавати її лазерним променем через мережу ретрансляторів просто у блок керування космічного апарата. Тіло пілота залишається на Землі в стазисі — свідомість летить до зірок.
Кадет Артем Кей, найкращий на випускному курсі орбітальної академії «Поріг», отримує нестандартне завдання — повернути зонд «Веста-7», що зник три місяці тому в поясі астероїдів. Прибувши на борт, він знаходить мертве тіло пілота Найї Селен — і щось інше. Щось що живе в системах корабля, рахує дні в темряві і боїться залишитися на самоті.
Це не програмний збій.
Скільки свідомості потрібно щоб залишатися людиною? І чи має значення — є тіло чи нема?