Поцілунок під забороною 18+

—Як ти смієш так говорити про мою маму?!Ти не поважаєш мене. Мені байдуже, я змирилася. Але ця жінка тебе ще й захищає.Їй шкода тебе...
Усе тіло напружене, наче тятива. Здається, момент—і я розірвусь.
Роман дивиться на мене, наче бачить вперше. Темні очі широко розплющені, хлопець навіть не кліпає, вловлюючи мої слова.
—Це вас треба шкодувати,-шипить і йде на мене.
Але я не збираюся відступати.Не цього разу.Досить.
—Не смій псувати життя моїй мамі. Вона щаслива,і я хочу, щоб так було і надалі,—кажу досить впевнено, не дивлячись на те, що хлопець стоїть впритул і намагається просвердлити в мені діру очима.
—Отже, тобі псувати життя можна.За себе ти не турбуєшся,—він нависає наді мною.
— Ти…—зривається голос.
Його запах врізається в ніздрі,пухкі губи манять.І наче порив-наші вуста зливаються