Йохан підняв веснянувате обличчя вгору, примружив одне око і глянув на недозріле сонце. Квітень був пізнім, особливого тепла ще не відчувалося, але якщо дивитися на світило крізь прикриті повіки, воно все одно трошки гріло, топаючи спогади про застиглу хату.