Коли вони зустрілися, обоє ще належали іншим шлюбам, які вже давно тріщали по швах. Андрій був військовим — втомленим, небагатослівним, людиною з іншої, страшної та чесної реальності. Вона повірила в нього так, як не вірила нікому: дивилася особливим поглядом, стала його тихою гаванню, вірним тилом і опорою серед нескінченної війни.
Але згодом між ними почав пролягати інший фронт.
Це історія про те, як статус захисника стає щитом від елементарної чуйності, і про те гірке прозріння, коли розумієш: він нічим не відрізнявся від решти. Тільки решта не завдавала тобі болю, бо ти їх просто не впускала.