Останній Українець

"Я йшов по центру Києва, безцільно, туди, куди занесуть мене ноги. Дивився на золоті бані церков, на вишукану архітектуру старовинних будівель, на згладжену віками бруківку Узвозу широко розплющеними очима, ніби вперше бачачи цю красу. Я розумів, що це місто сьогодні перестало бути моїм рідним. Та що там говорити – тепер у жодному місті, навіть у найменшому містечку я не знайду собі притулок. Бо я – останній українець."
Написано у 2008 р., на щастя не справдилось