Нудьгуюча темрява

Ірина Пасько

26.07.2018, 12:28:05

Перше речення мене поставило в глухий кут. Узагалі неясно, про що воно. Друге трохи зрозуміліше, але наприкінці виникає "за підвіконням горілих уламків" - ?..Як нам мене, у тексті майже кожне речення - зразок штучного перевантаження стилістичними засобами "для враження". В один компот канцеляризми, поетизми, іронію, самоіронію - все на світі, праведне з грішним. До того ж чимало граматичних помилок (які спотворюють зміст висловлювання) і лексичних росіянізмів (які роблять те саме). Це було би навіть класно, якби метою було показати, що фокальний персонаж страждає на психічний розлад з мовленнєвою афазією, але ж ніби ні. Уже говорили про граматичні кальки з російської, на кшталт "мазохіст чи я", але є моменти, де вони просто сягають епічної концентрації, аж складно второпати, про що воно.
Але якби цей текст був послідовніший, читабельніший і коротший, сама ідея заграла би чорною веселкою, бо вона прикольна. Духовидець не біжить нікому допомагати, не проводить розслідування, не намагається позбутися дара. Він просто використовує його як джерело емоційного підживлення для творчості. Як багато хто з творчих людей використовує багато що. Аморально? Мабуть. Але принаймні свіженько.

Жаркий Подсолнух

20.06.2018, 22:41:22

Чогось згадала Е. А. По і Ф. Достоєвського - хоч це на них і не особливо схоже. І коротенькі описи є, але відчуттів - безліч, аж надлом, адже коли читала, здавалося, що їла оті старі іриски, що до зубів прилипають - але це особисто моє враження. Все стилізовано і відповідає заголовку, своєрідний виклад матеріалу, трішки складнуватий, але це на любителя скоріше, проте цілісного сюжету не помітила. А почуття героя передано вдало і безкомпромісно, що аж скули зводить - так чітко через думки передано характер - Автор, це нереально круто ;-) :-) Як на мене, то це однозначно варте плюса.

Анелія Ворон

06.06.2018, 11:58:58

Не моє... і потребує виправлень...

ПерсеФона

27.05.2018, 16:16:58

Добре, що тільки чотири сторінки. І не тому що погано, а геть складно. Коли читаєш, слова ніби самі йдуть, а от відкугу - нуль. Мертві фрази, закручені в складні спіралі, і знов - таки... Я, короче, не зрозуміла. Зміст відображає назву: нудьгує головний герой, нудьгують всі навколо нього, слова й ті нудьгують.

Віктор Полянко

11.05.2018, 10:44:01

Веселенький текст! Тобто, автор, мабуть, хотів написати щось готичне, але скориставшись гугл-транслейтом, мимоволі перенасичив оповідання різними кумедними зворотами. Якщо читач володіє російською мовою, то він здогадається, що автор мав на увазі в тому чи іншому дивному місці. А інакше буде довго міркуватиме над перлами на кшталт: "Мазохіст чи я?"

Анатоль

04.05.2018, 08:28:04

Дуже дивна мова. Як такі звороти можна придумати?
Навіть не можу зрозуміти, чи то рандомні набори слів, чи за ними є щось філософське.
Ніякої і деї, ніякого сюжету я не побачив. Ну бачить чоловік якісь примари за спинами людей, ну і що?
А от мова... Якась парадоксальна.
Читати таке я б не хотів, не моє. Я люблю, щоб все було просто і зрозуміло.
Але плюсану на всяк випадок, а раптом в людини й справді якийсь талант, не зрозумілий мені.
Адже я б так писати нізащо не зміг би..