1 303
Анотація до книги "Novum initium"
Novum Initium (Новий Початок)
У тіні ще не розгорнутого бунту, Люцифер готує ґрунт для повстання, здатного похитнути владу Небес. Викрадення Предводительки Небесного Війська стає ключовим моментом у його великому задумі.
Після запеклих боїв Світла і Темряви, двоє смертних не підозрюють, що саме від них залежатиме подальше процвітання Пекла. Їхні історії переплітаються з фатальними рішеннями істот, чия сила начебто безмежна, та насправді ще більш уразлива перед сумнівом і спокусою.
Це перший крок до правди, за яку доведеться платити. І лише той, хто втримається між тягою до світла і спокусою перед тінню — отримає право на Новий Початок.
У тіні ще не розгорнутого бунту, Люцифер готує ґрунт для повстання, здатного похитнути владу Небес. Викрадення Предводительки Небесного Війська стає ключовим моментом у його великому задумі.
Після запеклих боїв Світла і Темряви, двоє смертних не підозрюють, що саме від них залежатиме подальше процвітання Пекла. Їхні історії переплітаються з фатальними рішеннями істот, чия сила начебто безмежна, та насправді ще більш уразлива перед сумнівом і спокусою.
Це перший крок до правди, за яку доведеться платити. І лише той, хто втримається між тягою до світла і спокусою перед тінню — отримає право на Новий Початок.
Зміст книги: 37 глав
73 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДисклеймер:
Любі читачі, біблійні образи, згадані у книзі є своєрідною адаптацією автора.
Я не маю на меті образити релігійні переконання інших людей і поважаю віру кожного.
Цей цикл є художньою літературою, що не має нічого спільного із теологією і не прагне нав'язати жодних улявлень.
Дякую, приємного читання!
Із буктрейлером можна ознайомитись у інстаграм https://www.instagram.com/reel/DQElKqRiIDA/?igsh=MW1iajExZWp0eHR6bQ==
Доброго часу доби, Кайло!
Я продовжую подорож Вашою чудовою книгою!)
Цього разу було дуже цікаво дізнатися, як Ізуель познайомилася з Кітаелем та Люцифером. Такі цікаві, сильні розділи. Тепер я ще краще розумію Люцифера — серед братів він був найменшим, і він завжди був іншим. З нього знущалися, його вважали диваком, і лише Ізуель підтримала його. Авжеж, він закохався. Ні, навіть не так — він покохав її всією душею. Вона — його перше кохання, і, думаю, єдине. І те, що вона обрала його брата — зламало його.
Я не знала до цього, що в нього була історія з Ліліт... Дуже вдало це все переплітається.
Та й як і чому Ізуель стала Предводителькою — теж надзвичайно цікаво було читати. Розподілення архангелів, а потім те, як вона вказала їм на їхні слабкі місці — все це вельми оригінально й місцями непередбачувано.
А ще мені дуже сподобалися думки Тео про сучасний світ та споживання. Дуже влучно. Прямо захотілося Вам руку потиснути.
А ще в минулий раз забула сказати, що класно було побачити бога в образі Дженсена Еклза) Дуже люблю цього актора) 15 років дивилася Supernatural. Дін, Сем і Кастіель — як рідні))
Лекса Т. Кюро, Дякую дуже! Читаю і всміхаюся)
А щодо Еклза, якраз о цій порі, рік тому передивлювалась Надприродне, хотілось зробити маленьку відсиланку)
Дякую Вам за коментар та враження, завжди читаю із задоволенням❤️
Ну що ж... Який бал без бійки?... Проте дуже шкода Кітаеля ಥ‿ಥ Неочікувано це було для мене. Геть неочікувано. Такий друг — це рідкість, навіть серед янголів, думаю. Який за тобою в пекло піде... Думаю, він щиро любив Ізуель, але, на жаль, її тягнуло до негідних її. Міхаель нарешті показав себе в усій «красі». Навіть Люцифер поряд з ним був пухнастим зайчиком).
Напевно, добре, що відбулося «божественне втручання», бо вони б так повбивали одне одного. Навіть Ізуель трохи дах зірвало. Втім, Тео молодець — зміг достукатися до неї.
Розмова Реджини з Всевишній — дуже цікава. Я — агностикиня, тому мені дуже близька Ваша філософія, Кайло. Щодо серафимів — теж дуже цікаво. Багато розписувати не буду, але знайте: я в щирому захваті від Вашої книги! Ви створили щось НЕЙМОВІРНЕ! Я разом з Вашими героями плачу й сміюся, захоплююсь та злюся. Вони такі живі, такі справжні. Просто дякую за Вашу книгу(人 •͈ᴗ•͈)Ви — талантище!)
Лекса Т. Кюро, Дуже Вам дякую за такий відгук!
Тішуся і шаріюся, дуже приємно читати Ваші думки по прочитаному❤️✨
Дякую!❤️
Добрий день, Кайло! Цікаво було дізнатися про долю Моніки й Дастіна. І геть несподівано для мене те, як переплітаються, долі Реджини та Моніки. Проте Ви все так дивовижний сплели. Я в захваті! Ізуель у ролі Кейт була дуже органічною) З цими двома (Монікоб та Дастіном) їй було, звісно, непереливки, втім, вона зі своїм завданням справилася. Хоча героїнь з їхніми зпоплюженими долями, заради вищої мети, дуже шкода. Що ж буде далі?..
Кайло, мабуть, я щось не правильно зрозуміла, або це все ж хибодрук... перевірте, будь ласка (人 •͈ᴗ•͈) У розділі «Чикаго 1993-й рік», там, де Моніка з Дастіном пішли на подвійне побачення з двійнятами. Там є два речення, де склянка перевернулася й облила дівчину. Усюди ім'я цієї дівчини Марісса, в саме там її звуть Кортні. Заздалегідь дякую за відповідь!
Кайла Броді-Тернер, Дякую за відповідь(人 •͈ᴗ•͈) Рада була допомогти. В мене таке теж буває), добре розумію Вас.
Доброго часу доби, Кайло! Поки вчора сиділи без світла, я просто проковтнула великий шматок Вашої книги. Дочитала до Бала Кровавої Повні.
Чесно, мені дуже шкода Реджину й Тео, бачити одне одного та не мати змоги торкнутися одне одного. Проте тут якраз дивовижно показано, що якщо це справжня Любов, то навіть смерть не здатна її зруйнувати. Поки не знаю, що їх чекає попереду, але те як вони борються одне за одного — торкається серця. Може вони стануть прикладом для безсмертних?.. Бо ці розділи, де Ви показуєте паралелі між Раєм та Пеклом — вельми оригінальні й дуже вражають. Та й Тео з Реджиною слушні речі кажуть. Як раз їхніми очима ми бачимо ці потойбічні світи такими якими вони є — геть не досконалими. Те, як Тео запланував зробити ребрендинг Люциферу в Пеклі — класно ж!) Та й штучність Раю теж очима Реджини дуже відчутна.
Ви дуже вразили слова (після розділу про Тео перед самогубством), де закликаєте читачів не здаватися й шукати вихід і допомоги. Повністю підтримую! (人 •͈ᴗ•͈)
Лекса Т. Кюро, Так приємно було побачити дорослого Гарма й його зграю)
Ну а Бал Кривавої Повні — це ЩОСЬ! Вишукані наряди, естетика, їжа... Шикарно все організовано, наче «святі» не перетинаються з занепалими та демонами, а наче й поряд... Проте, як на мене, навіть в цьому є якась штучність... І навіть Люцифер, який нібито бунтар, все ж впихує себе в якісь рамки... Можливо, я поки щось ще не розумію, звісно. Але змусити Міхаеля ревнувати — для Люцифера якось дріб'язково. Втім у кожного свої слабкості, ба більше: у володаря Пекла. Що ж попереду буде щось емоційно-цікавеньке)) Мені вже прямо цікаво, кого врешті-решт обере Ізуель?.. Ціковезна персонажка, для мене — дуже не однозначна.
Ну а далі з пророками все почалося — оце справді геть неочікувано!
Те, як Ізуель та Люцифер поставили на місце Ліліт — вразило. А те, що він послав Ізуель на Землю до смертних і зробив з неї практично сваху) — було трохи підступно. Втім, це Люцифер, і він завжди такий... далекоглядний. Навіщо ж він визволив Метотрона...
Тож далі історія розповідається, з нових ракурсів... Реджина, її батьки, яких, попри їхні справжні долі, звела Ізуель... Дружба Анґуса та Джексона мені вайбом нагадала на дружбу Ейдана та Джорджа) Дякую за згадку Нірвани — прям дуже влучно Ви це в сюжет вписали!) Крута ідея!
Ну що ж... Реджина народилася, як і планував Люцифер, але доля її батьків разом таки не склалася. Тож попереду в мене знайомство з Монікоб та її батьками.
Кайло, дуже цікавий сюжет, так закручений, деякі моменти геть несподівані. Описи у Вас — чудові, на початку мені їх трохи не вистачало, але далі — я наче класний серіал дивлюся! Настільки все органічно, продумано, деталізоване. Просто ковтаю розділ за розділом — я так швидко вже давно не читала) Дякую за Вашу фантазію, за Вашу філософію за Ваше світосприйняття. (人 •͈ᴗ•͈) Мені все це дуже близько.
Лекса Т. Кюро, Дуже Вам дякую, що читаєте! Приємно, що Вам відгукується)❤️
Добрий ранок, Кайло! Прочитала про повстання. Чесно, було дуже багато емоцій. Дуже шкода всіх поплічників Ізуель... ಥ‿ಥ Це було геть несподівано. Ізуель дуже сильна, бо після цього зуміла знайти собі нову мету. І Ви добре показали «святих» архангелів та «грішних» демонів і занепалих. Я часто калу, що не всі хороші одягнені в біле, і навпаки. Демони, як і Люцифер, хоча б не прикидаються. А «святий» Міхаель тут показаний у всій красі. Ех.
А те, що зробив для Ізуель Люцифер — напевно, це й є справжнє кохання. Тут якраз чітка паралель проводиться між ним і Міхаелем. Цікаво, що буде коли вона дізнається?)...
А ще мені сподобалися ті слова, що Люцифер сказав їй — вона справді стала собою. Навіть обидва мечі не просто так її відчувають — в ній присутня і сила небес, і сила пекельного вогню. В ній всього порівну.
Гарм — крутезний гончак, ще й портали відкриває!) Обожнюю цього персонажа)).
Лекса Т. Кюро, Дякую за такий класний розгорнутий відгук! Рада, що Вам цікаво)❤️
Доброго часу доби, Кайло! Дочитала до втечі Предводителькі та її поплічників з володінь Люцифера. Хочуть трохи висловити свої враження) Ізуель — крута, те, як вона тримається поряд з занепалими, як тренується битися та літати, як відповідає Люциферу на всі його залицяння, доводить, що вона надзвичайно сильні особистість (не дарма Люцифер й Ліліт захоплюються нею). Утім, весь час відчувається, що вона живе ще в рамках і за якимись законами, які їй привили від часів створення. Це класно, що вона принципова, віддана своїй справі, але вона наче «в каскі» — не бачить, що навколо неї все вже змінилося. Що вона така сама як і всі хто її оточують... Що «нагорі» її вже ніхто не чекає... Щодо Міхаеля... Відчутно, як їй боляче, але вона все одно надається його виправдати, бо розуміє за якими принципами він живе. І, напевно, кохає. Думаю, що саме віра в те, що він її врятує, що її чекають «дома» допомогла їй триматися й пройти через всі катування, а потім — почати тренуватися. Але...
Лекса Т. Кюро, Дуже Вам дякую!)
Вина він не дав випити спершу, бо розумів, що найбільшим її бажанням буде втеча, і може під дією вина їй навіть це вдалося б)
Скільки приємних слів, я розчулена, дуже дякую, Лексо, що читаєте та коментуєте, це дуже приємно ❤️
Кайло, доброго часу доби! Почала читати книгу, і шкодую лише про одне: що не дісталася до неї раніше. Це щось неймовірне! Ваш стиль, сюжет, описи, діалоги, а персонажі ж які!!! Наче фільм дивлюся! Взаємодія Люцифера й Ізуель мені дуже довпадоби!)) А як він тонко шукає до неї підхід)) Гарм — це ЩОСЬ! Взагалі мені близько те, як Ви бачите демонів і янголів. Буду знайомитися з Вашими світом з задоволенням! Ви надзвичайно талановита! Натхнення Вам!
Кайла Броді-Тернер, Я буду періодично писати Вам тут коментарі. Бо читаю не не швидко, але якісно!)
Гарного настрою! Бережіть себе (人 •͈ᴗ•͈)
❤️❤️❤️
Арія Щульц, Дякую!❤️✨
Хочу відмітити дуже динамічний і гарний текст. Діалоги і хімія в них прекрасна, читаються на одному диханні. Диявол подобається. Він як золота середина, вміру всього))
Катерина Винокурова, Дякую дуже!)
Усе забираю свої слова назад) Я дісталась до описів)
Катерина Винокурова, Я чекала на цей коментар))
Дякую Вам)
Хотілося б більше описів оточення. Як виглядаює палац чи що там у Диявола? У що він одягнений? І Ізуель? Атмосфера і так гарно працює, але мені цього трішечки не вистачає
Катерина Винокурова, Дякую)
Кінець першої частини дуже солоденький. Між героями справді відчувалися всі емоції: ненависть, тяжіння і пристрасть.
Катерина Винокурова, Дякую за відгук)
О, я дізнала, хто такий Кітаель. Було дуже емоційно читати його лист. Значить, Сатана дійсно любить героїню і все що він робить напевно через неї. Є щось про шо він знає і грає у якусь гру. Можливо, хоче відштовхнути, змінити хід історії аби вона жила. Але це тільки мої здогадки... поки що
Катерина Винокурова, Люцифер неоднозначний персонаж, розкусити непросто))
Дякую!
Щось цей Луцифер крутить-мутить) Я його поки що не розумію.
Катерина Винокурова, Дякую за відгук)
Динамічий діалог, як дуєль. Мені таке подобається. Розкриваються таємниці, минуле і пророцтва. А ще Луцифер закоханий у героїню?
Цікаво, який там насправді у людей зараз час? Епоха? Чи дійсно Ізуель відправиться до світу людей?
Катерина Винокурова, Спеціально не вказувала часові рамки, янголи мають більше знань і розвинуті значно більше за людей, тож у якому б часі не знаходились янголи чи демони, люди відставатимуть)
Дякую за відгук!)
Ізуель... Я спочатку чомусь подумала, що це хлопець. Ось так я читаю. Хоча ім'я гарне, незвичне. Пише та у якої персонажку звуть Х'ю))
Розумію, що Ізуєль переживає важку втрату друга. Який щось накоїв?
Добре читаю далі)) Вона якраз у обіймах Сатани)
Катерина Винокурова, ахах) Ні, то є жіночий персонаж, та все ж не із Сатаною вона має справу, бо у моїй інтерпретації Люцифер та Сатана це різні персонажі)
Дякую!
Спочатку забагато цікавих імен і емоції.
Я трішки загубилася. Ми що в пеклі?
Катерина Винокурова, О, вітаю! Щось я пропустила Ваші відгуки))
Дякую!
Відносно другого розділу та враження в загальному :)
Досить легко читається, динамічна розповідь, немає коли нудьгувати :) Ізуель потроху піддається на маніпуляції, але подивимося як буде далі :)
В загальному враження досить позитивне, єдине чого мені забракло, так це атмосфери. Якщо не зважати на імена, то якраз з другого розділу важко уявити де відбуваються події (знаємо де, але це десь далеко, покищо не впливає на атмосферу).
Валеріан Надмогильний, Дякую за відгук)
Ви проробили колосальну роботу) Сетинг, персонажі, історія... Це заслуговує похвали) Щодо зауваг, то, в принципі, ті самі) Не вистачає розділень між думками. Спогад, наприклад, можна було курсивом подати, щоб візуально відділити. А ще в діалогах можна ім'я героїні згадувати, а не просто "вона"...) Але це дрібниці, бо текст читається легко)
Кайла Броді-Тернер, (〃^ー^〃)
Був. Видно, що героїня змінюється. Це стосується минулого розділу, а саме зауваги Сатани (вибачте, його ім'я в вашій інтерпретації вилетіло, на Ґ...) про помсту. А коли на вечірці Люцифера Предводителька спрстерігала за веселощами, їй промайнуло: невже це погано? Тобто її мислення поступово змінюється. Хтозна, до чого це призведе?
Кайла Броді-Тернер, Ви говорите, що він перший брехло, який Єву обманув, Змій — ваші титули) А Диявол з грецької наклепник, так шо... Але я вже зрозуміла, що у вас це різні особи.
Другом Предводительки виявився сам Сатана Диявол. Між ними відбулася цікава розмова, душевна можна навіть сказати, й поміч він свою запропонував, і сам Люцифер з повагою до нього ставиться, знітився аж. Загалом, персонажі яскраві, добре малюються, й діалоги живенькі.
П.с. А чи знали ви, що в Біблії не говоритьсч ні про яке яблуко?) Там просто сказано "плід"))
Кайла Броді-Тернер, Ясно)
І. Бачимо, що шанси Предводительки втекти наближаються до нуля. Вона отримала список ангелів, в якому містилися цікаві деталі щодо того, що вони щось подарували людству. Тобто за вашою версією, саме ангели допомогли людству опанувати тогочасну науку та інші навички. А ще ми дізналися, що події відбуваються в далекому минулому, після Потопу, позаяк люди ще з вогнем не навчилися вправно справлятися.
Ханна Трунова, Дякую за коментар)
Вітання з марафону! Прочитала я минулого разу два розділи, тепер прочитала ще два.)) Буду зараз коментувати)
Ханна Трунова, Вітаю) З поверненням)
Вітаю :)
Початок досить інтригуючий, як на мене, досить швидкий :)
Чудові описи та діалоги. Все написано досить кінематографічно, для мене не було проблеми уявити, те що відбувається.
У Предводительки по трохи починається Стокгольмський синдром :) Побачимо як буде далі :)
Валеріан Надмогильний, Дякую за відгук!)
Зі Стокгольмським 50/50, вони мають спільну історію в минулому)
Прочитав другий розділ.
Ідея зібрати спільників була непоганою - але, схоже, не спрацювала (ну або спрацює в майбутньому). Жарти про "мило, заточку" і т.д. додають колориту, і взагалі, діалоги на рівні))
Зацінив багатоходовочку з псом, яка в результаті таки змусила Ізуель проявити себе з темного боку.
Зберіг, згодом читатиму далі)
Очерет, Дякую за відгук!)
Мої вітання! Прочитав перший розділ.
Ну що... Досить темненько. Люцифер такий, як має бути - інтелігентний, саркастичний і в міру підступний. Оосбливо гарно це передано на контрасті з його слугами - надміру жорстокими і, як мені здалося, в деяких моментах тупуватими.
Протистояння між героями теж гарно подане.
Маленьке зауваження: на самому початку в діалогах постійне повторення "він, вона, йому" трохи збиває з пантелику ;)
Очерет, Дякую!)
+ :))
книга чудова!!! респект автору!!! читаю з насолодою.
Інга Вальмор, Дуже тішуся, дякую Вам за коментар! Буду рада дізнатись Ваші враження, коли матимете змогу дочитати ♥️
Починаю тільки читати . Впевнена що ця книга просто неймовірна.
Єва Рей, Дякую дуже! ♥️
Дисклеймер:
Любі читачі, біблійні образи, згадані у книзі є своєрідною адаптацією автора.
Я не маю на меті образити релігійні переконання інших людей і поважаю віру кожного.
Цей цикл є художньою літературою, що не має нічого спільного із теологією і не прагне нав'язати жодних улявлень.
Дякую, приємного читання!
Із буктрейлером можна ознайомитись у інстаграм https://www.instagram.com/reel/DQElKqRiIDA/?igsh=MW1iajExZWp0eHR6bQ==
Круте продовження! Мені видався дуже атмосферним момент, коли в Ізуель починають відростати крила. У короткому описі, як на мене дуже добре передані відчуття. Також гарно уявився момент, Коли Предволительку тягнуть коридором, ламають обладунки. Гарм викликає добру усмішку, коли розмовляє з Ізуель. Особливо, як кличе її “Мам”. Окремо хотів відмітити атмосферу вечірки. Описи дійсно чудово відтворилася в уяві. А ще сподобався момент, що все це вдало переплітається з нашою сучасність. Тобто, володіння Люцифера передають ту саму потрібну атмосферу, водночас вона не видається застиглою у часі, й проглядається багато чого притаманного нашим дням. Ну і те, що мені особливо запам'яталося - образ чорного демона, що виготовляє ключ. Це дійсно у доброму сенсі бомба зважаючи на загальну атмосферу історії! Дуже колоритно вийшло, на мій погляд! Як сам персонаж, так і його справа.
Микола Давидкін, Дякую дуже!
Як висновок, історія вимальовується цікава. Описи, діалоги, роздуми — все на своєму місці. Видно, що попереду захоплива книга, яка змусить переживати за персонажів та думати, що дуже важливо.
Натхнення вам мішок та успіхів книзі!)))
Ханна Трунова, Дуже Вам дякую! Навзаєм)
1. Додам маленьку заувагу. Хоч я й зацінила хід зі змістом, та все ж вступні розділи... занадто великі. Їх можна сміливо розділити (так зручніше читати, бо багато думок в них та сцен, різних за смислом), або ж додати зірочки, щоб візуально розділити сцени — для зручності. А ще так і проситься якийсь Пролог: наприклад, коли Люцифер ще був на небі, про його стосунки з Предводителькою. Або про війну на небі. Коротше, якийсь бекграунд проситься...
Кайла Броді-Тернер, Так, розумію)
2. Зібрати прибічників — непогана ідея. Відразу видно, що Ізуель по праву була Предводителькою. Але чи багато колишніх янголів зголосяться?
Із псом Ізуель тепер не буде так самотньо в цій золотій в'язниці.
Отже, колись вона була закохана в Люцифера, але вибрала Михаїла... Думаю, Люцифер щось до неї відчуває ще. А чи Михаїл справді кохає? Питаннячко. Бо за стільки років не врятував. Хоча що для них десяток років? А може, й були спроби, а нам не повідомили. Все-таки ми прки бачимо один бік...
Ханна Трунова, Так, стосунки між янголами зовсім не простіші за людські)
1. Сцена катування Предводительки передана атмосферно. Хоч ми ще й не знайомі з нею, але мимовіль переживаєш за неї. Без крил їй буде непросто. Відчувається об'ємний бекграунд, в якому хочеться копатися й дістатися до суті. Люцифер в своєму репертуарі *закочую очі*. Віддав полонянку катам, а потім невдоволення включив, мов, як ви посміли їй зашкодити? Відчутно, що вона для нього більше, ніж просто пішак.
Ханна Трунова, Вдячна за коментар!
Привітики з марафону! =))) Відразу ставлю вподобайку за гру з назвами в змісті. Подобається мені таке. Незважаючи на довгі розділи, вони прочиталися легко. У вас дуже приємний стиль, діалоги та описи вдало поєднуються, все на місці, живі персонажі, об'ємний світ. І відредагований текст, що безумовно плюсик.
Так, я вже прочитала, потроху коментуватиму)
Ханна Трунова, Дякую!
Дуже цікаве і атмосферно продовження! Момент, коли Гарм тримає у зубах список, й те як він спілкується зі своєю господинею.Перелік гріхів занепалих янголів. Мені дуже сподобався опис саду, й напрочуд крутий момент, коли Люцифер підхоплює стрічку на тлі вітряної негоди. Також розмова з Ґадріелем. Те, як він розставляє все по місцях на рахунок ходу думок та задумів Повелителя. Нагадування, що Гарм пекельний гончий. Після запитання Ізуель про інший бік брами, одразу занурило до майбутніх подій. Уявився небезпечний, загадковий світ, який існує за межами замку, й осяяла думка, що Ізуель планує зважитися на цей крок. Круто! А також, ще раніше відмітив для себе манеру спілкування героїв. Усе тримається у заданій атмосфері, при цьому є місце вільному спілкування, жартам, й це створює власний колорит, а головне історія зберігає закладені сенси та настрій. Насправді дуже-дуже атмосферно, й книга тримає!
Микола Давидкін, Дякую дуже!)
Підсумовуючи, що можу сказати. Начебто усього два розділи прочитано, нехай й чималі за обсягом, але склалося виключно приємне враження. Як на мене якісно написаний текст. Цікавий, із власною атмосферою, ідеєю. З харизматичними персонажами, живими діалогами, динамікою. Не затягнуто, й не перевантажено і при цьому насичено подіями. Я би хотів залишити книгу у бібліотеці. Із часом трохи біда, але можливо колись буде нагода й зазирну на продовження поза марафоном. Дякую за цікаву, гарно написану історію!
Микола Давидкін, Дякую Вам, що ознайомились і дякую за коментарі, це дуже цінно!
Динаміка не спадає! Попри те, що розділ не маленький читалося дуже легко, й атмосферно. Ідея з Гармом чудова, як на мене! Дуже гарно передано їх знайомство, та зародження дружби. Образ охоронця також сподобався. Загалом усе насичено подіями, але не перевантажено, й історія чудово уявляється. Принаймні мені вдалося цілковито поринути до сюжету. Також відмітив для себе характеристика щодо темних. Маю на увазі, що вони не мають своїх та чужих, не люблять нікого, навіть себе. Люцифер допоки не виглядає суцільним злом, відчувається нехай і стримане, але відлунням людяності, яке можливо колись було у ньому. Напрочуд вдало прописаний образ, як на мене.
Микола Давидкін, Дякую!
Гарне продовження! Мені добре відчулася боротьба характерів Ізуель та Люцифера. Як власне й їх тренувальний двобій на арені. Динаміка оповіді не спадає. Невимушене спілкування героїв додає власної родзинки сюжету. У момент коли Ізуель ще перебувала в кімнаті та мова не йшла про тренування, здалося, що історія трохи збавила планку. Почав хвилюватися, що вона може несподівано перейти у щось занадто легковажне, й слабше у порівнянні з першими сторінками. Але ні. Скоріш за все потроху розкривається стиль, манера книги і наразі читати не менш цікаво. Історія тримає, тож за можливості переходитиму до другого розділу та поділюся враженнями.
Микола Давидкін, Дякую!
я завжди за динаміку! плавне розкриття сюжету, то не про мене) Рада, що вдається тримати Вас зацікавленим)
Чекаю на Ваше враження від наступного розділу)
Другий розділ закінчено. Стосунки між героями розвиваються повільно, але впевнено, і це додає історії особливої напруги. Дуже подобаються діалоги — у них відчувається підтекст і приховані натяки. Сцена з цуциком болить по-справжньому: написано так, що відчуваєш цей біль на собі. Виникла думка, що Люцифер подарував його не випадково — аби героїня прив’язалася до нього й через прив’язаність зламати. Бо поки в тебе нічого нема — і втрачати нічого.
Шкода лише, що поки немає змоги зазирнути в голову Люцифера й зрозуміти, які цілі він насправді переслідує.
Загалом мені сподобалося. Лишаю в бібліотеці й обов’язково повернусь після марафону.
Дякую автору!
Кайла Броді-Тернер, Тоді повернусь і дізнаюсь чи здогадка була вірною, але пізніше) Дякую за чудову історію)
Відразу зібрати прибічників — розумний хід. Та дійсно цікаво, що вона зможе їм запропонувати?
Маю відчуття, що ці збори нічим хорошим не закінчаться.
А жест із песиком — неймовірно милий! Дуже класно розбавляє її рутину.
Єдине, що трохи збило: в описі, коли Люцифер тільки приніс щеня, воно підходить і тулиться носом до коліна. Це створює враження досить рослого песика. Як для пекельної гончої — нормально, навіть якщо ще щеня. Але ж на початку сцени він описаний як зовсім маленький, пухнастий і милий на руках у Люцифера.
Ірина Мельник, О, дякую!
схоже пропустила, що воно піднялось на задні лапки)
Ох, ця гра слів — неймовірно!
Буду чесною: уся ця тема з ангелами й демонами трохи перенесла мене спогадами до «Надприродного», особливо через Азазеля. Взаємодія головних героїв — просто на висоті.
Метаморфози у поведінці Люцифера вже створюють вайб чи то Різенда з ДШіТ, чи то Ксейдона з «Четвертого крила». Дуже класно!
Логіка головної героїні змушує замислитися: чи не приховує вона сама від себе власні «хочу»?Сцени тренувань прописані зрозуміло й відчутно. Усе лаконічно складається в цілісну картинку, не залишаючи питань чи нерозуміння.
Кайла Броді-Тернер, Це точно)
Повертаюсь до прочитання)
Живе продовження.
Але катувати й водночас бажати? Ну, скажімо так — хто ми такі, щоб його засуджувати. Впевнена, йому це ще відгукнеться.
Обожнюю троп "від ненависті до кохання", і, як я розумію, саме він тут і буде, тож окреме сердечко за це ♥️
Вже відчуваю біль зради, яка, ймовірно, чекатиме на наступних сторінках — і, здається, з боку захисника.
Описи чудові: передають повне розуміння емоцій та стану героїв.
"Гачки", які змушують читати далі, працюють відмінно. Подобається поступове введення у світ та живі діалоги.
Рухаюсь далі!
Кайла Броді-Тернер, Обов'язково завітаю )
Марафонець вже з вами!
Починаю цю історію з величезними очікуваннями.
Перші сторінки справляють враження: діалог на самому початку одразу дає зрозуміти, що попереду складна сцена, і ти внутрішньо готуєшся до неї. Описи дозволяють зануритися в атмосферу та проживати кожен момент. Вражає розсудливість героїні, навіть попри десятиліття катувань.
У цілому початок мені подобається як стилем, так і ідеєю — історія змушує хотіти більшого та перегортати сторінку за сторінкою.
Ірина Мельник, Дуже вдячна за Ваш коментар! Дякую!
Чудове продовження!
Бувають історії, які одразу занурюють, й забуваєш, що читаєш книгу. У Вашу випадку це занурення ще глибше, коли поринаєш і живеш у сюжеті поруч з героями. Усі історії, які коли небудь викликали у мене відчути глибше ніж просто занурення, як правило досягалися завдяки колосальній праці авторів, котра залишалася за лаштунками. Це й неодноразово робота над корегування тексту, й щира віри у сюжет та самовіданість автора щодо власної історії. Одним словом - за рахунок серйозної праці над книгою. У продовженні мені дуже сподобався опис вежі. Й власне образи героїв. Відчуваються їх характери, манера спілкування. Також відмітив зустріч та діалог з сестрою. Відчувається у сюжеті власна глибина, продуманість. І до слова обкладинка атмосферна, також є в ній згадана глибина, коли більше ніж просто якісна книга. Подивимося, що буде далі. Поки все на дуже високому рівні, як на мене.
Микола Давидкін, Дякую дуже!
Вітання з марафону, пані Кайла!
Потроху розпочинаю мандрівку Вашої історією. Перше враження - це однозначно сильний текст. Не знаю, що буде далі, але на перших сторінках мені відчувається рука майстра. Нічого зайвого, я б сказав абсолютно нічого. З перших рядків одразу занурило до локації, підсвідомість змалювала описаних персонажів. Як на мене, гачок щодо цікавості до сюжету спрацював від самого початку. Гадаю, хто цікавиться подібною тематикою обов'язково оцінить. Діалоги дуже живі! Описи підвалу-катівні також. Їх начебто не сильно багато, але відповідна атмосфера одразу занурила. Образи поплічників, на мій погляд дуже колоритні, як власне і їх господаря. Момент із зрізанням крил, увага до деталей. Також роздуми в голос, як я розумію Люцифера. Одним словом круто! У Вас стоїть рівень критики три, але за перші сторінки навіть не можу покритикувати, щось поради. Поки все напрочуд гарно подано.
Микола Давидкін, Вітаю! Дякую дуже за Ваш коментар, це дуже цінно для мене!
Перше враженя неймовірне.
BuilderKolin, Дякую, дуже тішить)
Схоже Люцифер рішуче налаштований і ця війна триватиме або надто довго, або феєрично)
Гарна обкладинка та анотація.❤️
Тая Бровська, Дякую! ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати