«Інколи, щоб вижити–я перетворювалась на пташку.»

“Іноді, щоб вижити — я перетворювалась на пташку.»

Це відверта історія дівчини, яка з дитинства вчилась ховати свої почуття, терпіти біль і мовчати тоді, коли душа кричала. У світі, де ніжність сприймається як слабкість, вона навчилася злітати — хоча б у своїй уяві.
Цей текст — про самотність, внутрішню тишу, що ранить, і про силу, яку доводиться знаходити в собі, коли немає кого просити про допомогу.
Про політ, що починається з болю — але веде до свободи.