Непокірність самовбивча 18+

Шепіт Місяця

13.03.2026, 11:54:01

#З марафону "Від автора до автора"
Прочитала перші 5 розділів. У Вас дуже гарно прописаний всесвіт твору, відчувається, що Ви туди вклали багато сил. Діалоги чіткі й природні, а описи вжало передають атмосферу твору. З героїв мені найбільше сподобалася маленька Джосі (вона вийшла по-дитячому кумедною) А також дуже сподобався Морган. Бажвю Вам натхнення в написанні цієї книги)

Очерет

12.03.2026, 17:25:47

Вітання з марафону)

Історія має всі шанси стати епічною - а може, вже й стала, просто я ще до того місця не дочитав. Тут і війна, і пошуки зниклих родичів, і любовна лінія доволі цікава намічається, як на мене...

Двоє бідових хлопців, з яких, можливо, війна та інші випробування "зроблять людей" - не новий та відомий сюжетний хід, але тут вони в загальну картину добре вписались.

Світ грунтовно й розлого описаний, з діалогів в четвертому розділі посміявся від душі)) Взагалі діалоги - окрема фішка цієї книги.

Єдиний мінус - русизми є, причому в самому початку (оті всі "грохіт", "вздумав" і т.д.). Воно, буває, й не кидається в око, але коли прямо з перших рядків - то таки чіпляє.

В цілому книга заслуговує на увагу, закинув до бібліотеки. Автору - натхнення побільше, історія варта того, щоб її дописати)

Стейсі Мур

12.03.2026, 00:03:11

Вітаю з новинкою! Нехай ця історія знайде своїх відданих шанувальників!

Тетяна Губоній

09.03.2026, 19:22:53

Вітаю й дякую авторові - прочитала перші розділи і маю що сказати. Початок нагадує сучасність: живі хлопчачі діалоги, природні й органічні. Це дуже правильний прийом - занурювати читача в історію через живу розмову, очікування невідомого, підвал, гуркіт, страх… Але щоб зануритися повн Вітаю й дякую авторовністю, хочеться більше деталей: запахів, кольорів*, відчуття простору - де ми, що навколо. Зрозуміло, що є стражники, отже це не сучасність, але хлопці могли б бути й «потраплянцями». У другому розділі миготить XII століття, і лише в третьому автор нарешті пояснює, що ми в містечку Сорепо. Дуже вдалий авторський хід, доречі, дати уривок із путівника. Це створює відчуття реальності світу. І знову діалоги, діалоги... Автор справді майстер діалогів. Вони живі, швидкі, природні, але водночас трохи підліткові за інтонацією... І тільки на початку четвертого розділу з’являється інформація про імперію, опис світу, історія. Гатанці/гетанели… Зрозуміло, що це вигаданий світ, і XII століття там своє, але сучасна лексика «масштаб споруд викликав “Вау!”» миттєво викидає читача, мене, з епохи, як корок із пляшки. Текст поділений на розділи, але на Букнеті все завантажено в одну величезну главу.

Лексін Маршал

09.03.2026, 18:59:18

Відірвалася від написання своєї книги, щоб ознайомитися з цією. Прочитала всі наявні на цей час 88 сторінок (1 розділ). Гарно та детально описано, без зайвих розжовувань того, хто є ким і чим, бо все стає зрозуміло з діалогів.

Хтось скаже, що читати важко, бо деталей багато, але я не з таких, адже диявол саме в них. Цю книгу треба читати вдумливо, і це змушує мозок працювати. Сюжет зрозумілий, а події динамічні. Бойова складова не змушує себе чекати. Персонажі далекі від поняття «картонності», бо кожен має свій характер і є важливим для сюжету.

Єдине, що можна покращити, — зробити більший поділ на розділи для Букнету.

Ірина Бібік

07.03.2026, 16:39:25

Вітаю з новинкою! Бажаю успіхів книзі! Підписалась на Вас❤️, буду вдячна за взаємну підписку