10
Анотація до книги "Непокірність самовбивча"
Опинившись у пастці на ворожій землі, доводиться відкинути всі принципи, аби просто вижити серед зради та фанатизму.
Кожен крок додому вимагає плати, яку неможливо виміряти золотом — лише власною людяністю.
Це похмура хроніка перетворення звичайної людини на звіра, де перемога на смак нічим не відрізняється від попелу. Це історія втрати особистості та спроби віднайти її.
Кожен крок додому вимагає плати, яку неможливо виміряти золотом — лише власною людяністю.
Це похмура хроніка перетворення звичайної людини на звіра, де перемога на смак нічим не відрізняється від попелу. Це історія втрати особистості та спроби віднайти її.
Зміст книги: 11 глав
Останнє оновлення: сьогодні
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую всім за поради! Відтепер кожна частина великих розділів завантажена як окремий розділ, а текст поділений на абзаци для зручності читання.
p.s. якщо раптом хтось читав у цей момент, вибачте))
Дякую всім за поради! Відтепер кожна частина великих розділів завантажена як окремий розділ, а текст поділений на абзаци для зручності читання.
p.s. якщо раптом хтось читав у цей момент, вибачте))
Вітаю й дякую авторові - прочитала перші розділи і маю що сказати. Початок нагадує сучасність: живі хлопчачі діалоги, природні й органічні. Це дуже правильний прийом - занурювати читача в історію через живу розмову, очікування невідомого, підвал, гуркіт, страх… Але щоб зануритися повн Вітаю й дякую авторовністю, хочеться більше деталей: запахів, кольорів*, відчуття простору - де ми, що навколо. Зрозуміло, що є стражники, отже це не сучасність, але хлопці могли б бути й «потраплянцями». У другому розділі миготить XII століття, і лише в третьому автор нарешті пояснює, що ми в містечку Сорепо. Дуже вдалий авторський хід, доречі, дати уривок із путівника. Це створює відчуття реальності світу. І знову діалоги, діалоги... Автор справді майстер діалогів. Вони живі, швидкі, природні, але водночас трохи підліткові за інтонацією... І тільки на початку четвертого розділу з’являється інформація про імперію, опис світу, історія. Гатанці/гетанели… Зрозуміло, що це вигаданий світ, і XII століття там своє, але сучасна лексика «масштаб споруд викликав “Вау!”» миттєво викидає читача, мене, з епохи, як корок із пляшки. Текст поділений на розділи, але на Букнеті все завантажено в одну величезну главу.
Tatiana Gubonyi, «Масштаб споруд викликав “Вау!“» — під час написання не здалося недоречним, але зараз так, розумію, про що ви. Дякую!
Відірвалася від написання своєї книги, щоб ознайомитися з цією. Прочитала всі наявні на цей час 88 сторінок (1 розділ). Гарно та детально описано, без зайвих розжовувань того, хто є ким і чим, бо все стає зрозуміло з діалогів.
Хтось скаже, що читати важко, бо деталей багато, але я не з таких, адже диявол саме в них. Цю книгу треба читати вдумливо, і це змушує мозок працювати. Сюжет зрозумілий, а події динамічні. Бойова складова не змушує себе чекати. Персонажі далекі від поняття «картонності», бо кожен має свій характер і є важливим для сюжету.
Єдине, що можна покращити, — зробити більший поділ на розділи для Букнету.
Лексін Маршал, Дуже дякую, що приділили час і за такий розгорнутий відгук! І вдячний за пораду щодо розділів)
Вітаю з новинкою! Бажаю успіхів книзі! Підписалась на Вас❤️, буду вдячна за взаємну підписку
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати