203 671
“Спокуса ”
Анотація до книги "(не) Опиратися спокусі"
Я у стосунках з чоловіком, від якого шаленію і плавлюсь від одного лиш погляду. Але я загралась з одним хтивим самцем, який вирішив, що отримав зелене світло на погоню.
Мені б обуритись та спустити його з неба на землю, та чомусь чужий хижий погляд бентежить і наштовхує на заборонені думки.
Чи можливо кохати обох водночас? А якщо доля ще й вирішила познущатися і зробити їх братами..?
Мені б обуритись та спустити його з неба на землю, та чомусь чужий хижий погляд бентежить і наштовхує на заборонені думки.
Чи можливо кохати обох водночас? А якщо доля ще й вирішила познущатися і зробити їх братами..?
“Загравання з вогнем іноді спалює все довкола… Але ж як потім палає… Суцільна насолода для істинного поціновувача спеки та небезпечної гри з почуттями. Особливо, коли ризикуєш втратити себе… Або ж вже… ”
Зміст книги: 43 глави
144 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбі читачі, відеовізуали до історії можна подивитися у збережених історіях в інстаграм: https://www.instagram.com/ariana___mel/
Господи ,ну допишіть ви вже цю книгу!!!!!!!!!!
Лидия Самойлик, Ще трохи)) Примирення вже на черзі)
Макс, не здавайся!) Ти дівчинку образив своєю недовірою... нелегко буде отримати ще один шанс... Але ж вона того варта, сам знаєш!) Їй теж не солодко бачити тебе у чужих обіймах! Тож дій!!!
''І чим вона за іншу краща?!
Та не пояснить і мудрець:
Чому в розлуці дні пропащі?!
І кожен вчинок - під "чому",
І під цензуру кожне слово,
Щоб зачепитись - і в пітьму
ОбрАзи впасти безголово,
Щоб набирати есемес
І божевільно видаляти,
Просити чуда із чудес -
Хоча би раз ще обійняти...
Любов - алхімія життя,
Вона - і біль, і сенс, і щастя!
Або ховайся в укриття,
Або без полум'я не вдасться...''
/уривок із мережі/
Дякую за продочку, люба!) Зі святом!)
Вера, Так, образив. Тепер потрібно докласти зусиль, щоб все виправити. Та й Аліні необхідно розібратися в собі і вирішити чи готова вона пробачити, чи й надалі боротиметься із почуттями. Дякую, навзаєм зі святом) ❤️
Купу захопливих вогників би поставила від продовження!!!
Нарешті до Максима дійшла правда! Дякую за новий розділ, чекаю вже на наступні!
Anna Cherniak, Щиро дякую!
Так, тепер побачимо чи достатньо цього знання буде для примирення)
Вже завтра ❤️❤️❤️
пам-пам-пам
Ну що ж, Максику, ти не просто кретин, ти впертий кретин.
Але й заради справедливості треба сказати, що карти були так професійно підтасовані, що кожен би повірив. Тепер ще й ця Леся раптом вирішила, що Левчук вже її. Смішна
Дякую)
Таті, Так, як би не було, а таку картинку нелегко викинути з голови. Леся ж видає бажане за дійсне, та ілюзії ще нікому не допомогли.
Дякую ❤️
Я не здивуюсь, якщо помимо дзвінків, він сам не припхається! А я його розумію!) Здебільшого сама така... якщо побачила, то все... і доводьте, до всирачки! Час потрібен... зазвичай він все розставляє по місцях! Правда іноді, жалко його втраченого) Дякую за продочку, киця!)
Вера, Так, даремно витраченого часу завжди шкода. Побачимо, як складеться)
Дякую ❤️
Максику, а що сталось? не подобається на місті Алі бути і доводити, що нічого не було, коли тобі не вірять? Може хоча б зараз трохи зрозуміє, що не так вже довго створювати "картинку зради"
Таті, Ото ж. Легко когось звинувачувати, особливо коли не з'ясовані всі обставини.
Дякую)
А що ж то було, Максику?! Засранець такий! Скажи ще, що ти тій макаці на вушко шепотів, яка вона погана дівчинка і чинить не гарно! От і маєш тепер!) Доведи, що нічого не було! Адже вона все бачила!!! Як і ти!) 1:1!!! Та годі вже... цілуйтеся!) Зате бігати один від одного, та метати блискавки!) Дякую за продочку, кицюня!) Чекаю далі!)
Вера, Ото ж, сам опинився в схожій ситуації. Неприємно, так?)
Побачимо як воно складеться з поцілунком ;)
Дякую ❤️
Нарешті і Максим відчує, як то коли тебе не чують і не хочуть розуміти. В будь-яких відносинах - довіра має бути на першому місці.
Оксана Фуртак, Це так - довіра має бути. Схоже тепер їм обом потрібно буде вчитися довіряти заново)
Дякую ❤️
Книга дуже подобається,і дуже хочеться дочитати)
Лидия Самойлик, Щиро дякую, що читаєте) Дуже втішно знати, що книга залишає приємні враження ❤️
Пошвидше Макс додумкав, що до чого там було!
Дякую за продовження, із нетерпінням чекаю наступних розділів!
Anna Cherniak, Дійде) Тільки от щоб не запізно..
Вже незабаром дізнаємося. Щиро дякую❤️
Ну, хоч якийсь сдвиг у їх спілкуванні. Не повний інгор. Хоча, мабуть після прохання повірити, знов гарчати почне.
Дякую)
Таті, Може й так, але в кабінет за нею поплівся точно не гарчати) Тож побачимо, що сильніше : гнів чи пристрасть ;)
Дякую ❤️
А чи не знає Леся, хто така Аліна? Бо якось від першої їх зустрічі веде себе неадекватно. чи вона в усіх новеньких конкурентку бачить? Думаю, ситуація зі звітом це найперша з підстав від цієї стерво. А Алінка молодець, викрутилась. Тепер має бути напоготові до нових випадів з боку рудої.
Таті, Думаю, не у всіх новеньких, але в Алі конкурентку точно відчула)) Звісно — тепер ціль для рудої чимшвидше позбутись Аліни, тим паче, що Аліна вирішила не приховувати, що у неї є види на шефа)
Не все ще втрачено! Раз пішов за нею, як оте телятко за мамцею) Максу боляче... одне діло просто почути, а інше побачити таку хрінь на власні очі!!! Потрібен час...
''За не содіяне прости
І за содіяне не злись.
Не треба спалювати мости.
Ми їх шукатимо колись.
Почнеш у пам'яті своїй
У довгу, довгу ніч безсонну
Перегортать листки подій.
Шукати номер телефону.
Захочеться про щось спитать,
Почути голос, подих навіть.
Чи просто в тиші промовчать...''
/уривок з мережі/
Дякую за продочку, красуня!)
Вера, Так, коли є почуття - важко опиратися)) Та й злість на розкаяння може перетворитися зі швидкістю світла, тому таки рано спалювати мости ;)
Дякую ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️❤️
Галина, Дякую ❤️❤️❤️
Аліночко , не" накручуй "себе , прийде час ,що у Лесі Романівни два очка будуть сіпатися )))) Дякую!
Аріана Мел, ❤️❤️❤️
Похвалив, та це нічого не означає... Сам сказав, що не змішує роботу та особисте. Тепер треба чекати нових ''привітиків'' від Лесі... Ця руда, так просто не здасться! Дякую за продочку, квіточка!)
Вера, Аякже) Руда око поклала вже давно. Але їй би не обсмалити волосся об ті іскри, що літають між цими двома))
Дякую❤️
От чорт...
Шкода, але реакція очікувана. Всі доводи звучатимуть сфабриковані відмазки, бо очі зовсім іншу картинку бачили. Та і зв'язок Аліни з Ревуцьком до Макса звісно не грає зараз на їй користь. Тепер ще і Бриля не послухає, а я на це сподівалась(
Те, що не звільнив, вселяє надію що якісь сумніви в її зраді все ж таки є. Або просто шляхетний, щоб так мстити. Не хочеться думати, що це щоб помучати Аліну. Та і тут без нього кандидати знайшлись. Ця нишпорка Леся починає бісити не на жарт.
Дякую)
cccurlyt, Так, Макс не хоче чути і бачити жодних слів і доказів. Перед очима лиш те, що бачив..
Не звільнив, бо є почуття і повністю відмовитися - це вище за нього. Сам собі влаштував каторгу - бачити її постійно і біситись згадуючи.
І мене теж ця фурія бісить) Вона не тільки око поклала на Макса, а й сама б не проти стрибнути на нього вся. Дякую, мирного сьогодні ❤️
А як він знайшов її в тому готелі, хтось же повідомив, питання не розкрите.
Tatyana Rutenko, Все задумав Ревуцький, він і повідомив. А от як? У пізніших розділах буде згадуватись і про це)
Дякую ❤️
Макс...крижана глиба...повна недовіри та розчарування! Звісно ж, що він не вірить... В наш час купити-підробити щось... Навіть впевнений, що і Бриль купився! Але ж...не звільнив! Все ж таки, десь там всередині, щось не відпускає... А вона...
''Залиш мене в думках своїх, залиш мене.
Залиш мене у мріях і у снах.
Щось збудеться, забудеться, а щось мине -
Зостанеться цілунком на устах.
Відчуй мене на відстані, відчуй мене.
Почуй мене коли бракує слів.
Відбудеться, продовжиться життя земне -
Хтось стежку прокладе серед снігів.
Віддай мене без слів і сліз, віддай мене.
Візьми собі на згадку щастя мить.
І ствердиться, повернеться не зваблене -
Струною ніжно в серці забринить.
Позви мене, у дощ, у ніч позви мене.
Позви коли нестерпно в самоті.
Надіються і вірять ще, та зранені -
Серця, що прагнуть жити в теплоті.
Верни мене собі, для нас, верни мене.
Верни, щоби твердішим став мій крок.
Вікно ще залишається прочинене ...
На відстані галактик і зірок... ''
/В. Тригуба
Дякую за продочку, моя хороша!) Гарних вихідних!) Обіймаю!) Бережи себе!
Вера, На щастя не відпускає)
"Верни мене собі.." - дуже влучно про Алінині відчуття зараз. Дякую, і тобі навзаєм ❤️❤️❤️
В мене ,щось не відображає оновлення проди.
Аріана Мел, Ясно,в мене аналогічно
Сюрприз.. ну ясно тепер чому її так швидко прийняли сюди. Максим ображений і розбитий. Повірити не так просто, особливо якщо ще й доказів нема. Шкода, що в крові нічого не виявили, падло Денис добре підготувався а може йому не вперше.
Сподіваюсь, що Веремій з детективом щось накопають все ж таки.
Ох, тяжко буде Аліні тут працювати. Думаю, що засліплений своїм болем Макс, намагатиметься вкусити і її найболючіше(((
Світлана Кухта, Шкода, що портал не відображає смайли, тому ловіть сердечка натомість
❤️❤️❤️❤️❤️
Насолоджуюсь цією трилогією "Спокус".
Дякую,дорогій Авторці за мистецьке володіння словом.Твори читаються надзвичайно легко,кайф кайфезний!
Сюжет цікавий.Нестримні емоції,які гартують почуття.Дай Боже Максимові Дмитровичу тверезого розсудку ,виваженості і терпеливості у прийнятті власних рішень.Холодного розуму і гарячого серця,яке саме підкаже вихід....
....Леся привела знайомити Генерального з новим топ- менеджером...Алю,якщо кохаєш,борися за своє кохання...Тим солодшим і міцнішим воно буде...
❤️❤️❤️
Аріана Мел, ❤️❤️❤️❤️
Я казала, що вона буде з ним працювати... Що ж ти й скажеш, Масику? Тяжко тобі бідному, ох тяжко. Дивитися і бачити, як вона оголена лежала у ліжку... Дякую за продочку, сонце!) Чекаю на цю розмову... та впевнена, що вона нічого не дасть. Тільки не звільняйся!!!
Вера, Це точно)) Ох ті таргани і їхні двіжі)))
Сподіваюсь, що на своєму прикладі, Бриль зможе достукатись до Макса... Та думаю... що він спочатку вислухає його, але не почує! Повинен пройти час, щоб все устаканилось... щоб думки розклались по своїм поличкам.
''...Об гострі краї можна легко вколотися,
додавши швидкості можна вбитися...
А я так не хочу ні з ким боротися
я просто хочу тобі відкритися!
Є сенс руйнувати міста і зводити,
Те, що не клеїться зовсім - розбити...
А я так не хочу нічого доводити
я просто хочу тебе любити!...'' / уривок Ю. Р./
Дякую за продочку, сонце!) Чекаю далі!) Мирного сьогодні!)
Вера, Це точно. Потрібен час і свіжий погляд. Але що як і цього виявиться не достатньо?
Гарно написано - Аліна нарешті закохалася і просто хоче любити.. Але за кохання треба боротися ;) Дякую, навзаєм ❤️
Так і думала, що Брилю подзвонить. Веремій знає, як це коли для тебе розігрують спектакль.
cccurlyt, Це так, але він і добре пам'ятає яким твердолобим був. Тому наївно з його сторони думати, що Макс отак зразу візьме і повірить. Але побачимо, як все складеться) Дякую)
Дякую, і за допомогу Бриля)
Лидия Самойлик, Добре мати друзів, які виручать в біді) Дякую ❤️
Дуже хочеться дочитати книгу)
Лидия Самойлик, Радію, що вболіваєте за цю пару й історія подобається) Щиро дякую❤️
Я все ж думаю, що нічого не було. Він зробив ''картинку'' для Макса... не більше. Потішив своє его, зробивши вкотре боляче йому. Заздалегідь підготувався, хмирь. Хоч би встигла здати аналізи і знайти там якусь речовину...доказ для Макса. Як мені його шкода... Це ж у нього всередині все кипить...побачити на власні очі... Дякую за продочку, сонце!)
Вера, Так, потрібно трохи заспокоїтися і увімкнути голову. А там може і складеться розмова)
Оце прода! Фуххх
Сподіваюсь, в крові ще щось залишилось, хочеться цьому гниді Ревуцькому неймовірних проблем. Максим радив Веремію в свій час поговорити і все вияснити зі Златою. Чи зможе зараз сам відкинути емоції і подумати тверезо?
Дякую
cccurlyt, Вже за трохи дізнаємося)
Ага, радити збоку завжди легше. А самому Максу настільки занесло дах від побаченого, що про тверезо мислити поки не йдеться. Треба трохи часу, щоб остигнути.
Дякую)
Підсипав щось... от падло! По чесному не може! Програвати, це не для Ревуцького! Звісно ж, що вона прокинеться у його апартаментах! Бідний Макс ... Ой, що буде? Дякую за продочку, сонечко!)
Вера, )))
Щось мені трішки боязко іти на цю вечірку... Денис може проявити деяку нахабність... чи все ж стримається? Вона, як не крути, а зачепила його его! А Масик ревнує... мій лапотунчик вже собі місця не нагріє, а до часу ''Х'' ще цілих чотири дні! І до цього всього... Алька дозріла!) Втюхалась по саме не балуй, ще й зверху бантик причепила!)
''Прокинутись від дотику щоки.
Завмерти у бажанні не вставати...
Зануритись в твої думки...
І прочитати, щоби, обійняти.
Не втримаюсь... Першою візьму,
Порушу тишу, що захоплена думками.
Не вимушено, легко, заведу...
Кохання пісню...Хай лунає поміж нами...
Ти, ноти, так уміло підбереш...
Як тільки, ти, умієш... Не словами...
І нас в танок любові поведеш...
Як тільки, ти, умієш... Не ногами...''
/V. Abramuyk/
Дякую за продочку, киця!)
Вера, Все може бути..Ех, кохання така от штука. Нагрянуло неочікувано і накрило з головою)
Напруга тільки наростає ;)
Дякую за рядки ❤️
Не дарма кажуть... не розслабляйся, коли все добре!) От і у них, схоже піде щось не так... А доброзичливців достатньо!) Ой Масик... такий же ж лапочка!) Відбрив Ритку, як кізяк з підошви!) Тільки, здається мені, що те стерво це так не лишить... Дякую за продочку, сонце!) Мирного сьогодні!)
Вера, Ахаха, це точно - відбрив))
Ага, такі собі доброзичливці - кожен при своїх інтересах. Побачимо що буде ;)
Дякую, навзаєм ❤️
Рита буде підбивати клинки? Намагатиметься десь усамітнитися? Оця слина по бороді мені зовсім не подобається... вона нервує нашу дівчинку! Невже батько не бачить такої її поведінки? За Макса я спокійна!) Він у нас кремень... а от Аля... Може не стриматись! Дякую за проду, квіточка!) Мирних вихідних!
Вера, Якщо батько за стільки років не побачив, то й зараз не побачить. А Макс - так, не сліпий і ці погано завуальовані слинопускання Рити добре бачить))
Дякую, навзаєм ❤️
Нарешті Аліна починає розуміти хто їй насправді потрібен.
Оксана Фуртак, Так, все у свій час. Мабуть просто з'явився саме той чоловік)
Дякую ❤️
Розумничка дівчинка!) Такий красень і самій потрібен! Нічого розкидатись! Пора, пора вже й собі бути щасливою...пізнати справжнє кохання! Досить бути емансипірованою леді! дозволь побути собі слабкою жінкою) Тільки... що ж трапиться після обіду? Ревуцький? Адже він теж не буде відступати... хоча б ради того, щоб розлити Макса!
''А любов не питає: „ Заходити в серце, чи ні?”.
А, може, лавиною так твою душу накрити,
Що ти вже не можеш ні дихати, ні говорити.
Й безсило згораєш в її благодатнім вогні.
А любов не чекає, як зважиш ти „проти” і „за”,
Й поки розберешся у власних табу щодо неї,
А просто прийде, мов улітку, у полі, гроза,
Коли ти, здається, найменше чекаєш на неї.
Бо їй все одно – ти готова до неї, чи ні,
Чи ти вже давно її в вічних марнотах зреклася.
Підхопить тебе й понесе до небес на крилі.
Ще й другим накривши, щоб ти у вогнях не спеклася.
І їй ні по чім, ні надійні на серці замки,
Ні розум, в якого усе і завжди під контролем.'' /уривок із мережі/
Дякую за продочку, сонечко!)
Вера, Пора, аякже) І звісно пробувати страшно, але все ж втратити страшніше. Ну так, двох тижнів маловато якось щоб просто взяти і викинути з голови жінку, на яку поклав око і свої власницькі замашки))
Дякую за рядки, як завжди влучно❤️
І кому це не спиться? Денису? Таку ідилію перервав... Тут тільки почали про шляхи говорити, а він... нате Вам, добрий день!
Вера, Ні — то не Денис, хоч цей парубок ще себе покаже. Ахах, це так — такі ніжні в них моменти)) Аліна ще й сама до кінця не розуміє, що втрапила безповоротно)
Прийшов!) Витримав інтригу і прийшов... втомлений, після робочого дня... А тебе колотить так, що ладна витрясти із нього всю душу!) Бо ця недосказаність та невизначеність просто розривають на шматки!
''Ти прийшов у моє життя,
Мабуть, серце тебе запросило...
Ніжне слово: -Привіт,мала!
А мене вже життя перевчило...
Оглядаюся і боюсь:
Крок уліво, управо...-- клітка!
Ти всміхаєшся: -Хай на мить-
Ти хоч вміла для себе жити?..
...Чи ж жила я? Та ось, живу..
...Чи жива я? Непевне...не знаю...
Я давно вже забула, хто я
Та, якій серенади співають...
Ти прийшов у моє життя,
Доторкнувся до струн...-- затремтіли!..
Семиструнка в твоїх руках -
І моє заморожене тіло...
...Ти прийшов у моє життя,
Я в твоє - як комета... влетіла!''
/Г. Левкович/
Дякую за продочку, мила!) Чекаю на пояснення такої довгої мовчанки!)
Вера, Ага, недомовки просто вбивають, особливо коли спочатку сама морозилась, а тепер ось на тобі))
У вас просто талант знаходити влучні рядки ❤️
Вже незабаром) У них зараз такий гарний період починається, що просто мур))
То вони будуть працювати разом? Чи я вже знову десь щось переплутала?) Адже вона ж не знає де він працює, так? Айтішник, та і все... І чого потрібно Ревуцькому? Буде говорити, що між ними не все просто... але є зв'язок? Дякую за продочку, сонце!)
Вера, Хтось спостережливий ;) Ага, айтішник, з додатковим бізнесом))
Ревуцький, як Ревуцький - впертий як віслюк)
Хіх...оце дівчинка дорвалась!) Те, що він хотів її з першої зустрічі, ще не означає, що він голодніший за неї!)
''Я хочу відчувати тебе у собі,
До краплини, До країв, До граму.
Можливо, хтось скаже: „ Відверто пишу! ”-
Кохання не терпить обману.
Окутатись тілом солодким твоїм,
Розтанути ніжно від дотиків.
Палкими вустами "цілунків букет",
Знімати з шаленого ротика.
Покрити собою тебе усього,
Зірвати спокусливі крики.
Проникнути в тіло червоним вином,
І пити тебе… знову пити…
Кохатись з тобою і вдень і вночі,
Злітати з тобою в бажанні.
І скажете знову: „ Відверто пишу! ”-
Пишу, бо щаслива в коханні.''
/мережа/ Дякую за продочку, сонце!) Таку гарячу, спекотну, шалену!) Спокійного дня!
Вера, Ахах, це точно)
Мм, слова неперевершені - чудово передають атмосферу розділу❤️
Щиро дякую, навзаєм мирного дня ❤️
Хух...отаке на роботі читати не можна!!! Йорзання на стільці не допомагає!!! Яка ж ти... гарна дівчинка! Учора завела, а я аж сьогодні... буду спускати пар!))) Божечки, Максюша, що ж ти робиш?)
''... коли ти дивишся на мене, -
два сонця котяться з орбіт,
і випрямляються рамена,
і пломеніє білий світ,
і щічки криються рум'янцем,
і груди розпирає млість,
і серце б'ється калатАльцем,
мов древні дзвони середмість...
і я не знаю, що робити,
куди від погляду втекти,
ці несподівані візити
руйнують царство самоти,
і я уже не королева,
а бранка у твоїх руках,
і витримка моя сталева
розвіюється в пух і прах...
коли ти дивишся на мене, -
два сонця котяться з орбіт
і випрямляються рамена
і завмирає білий світ.''
/Х. Давидчак/ Дякую за продочку, шалена!) Чекаю на продовження цікавого моменту! Вдалого дня!
Вера, Хіх)) Макс же хоче вразити жінку, яка зачепила за душу - що ж вперед ;)
По трохи наближаємося до гарячих і солодких моментів))
Дякую за вірші - неймовірно передають той момент ❤️
❤️
Галина, Радію, що історія подобається ❤️❤️❤️
Ех...такий момент обірвали! Гадаю, що надто серйозного не було б...та все ж, шкода!) Вони зараз такі... на межі! Один чирк і полум'я не погасити! Який вже там Денис?) Тут... інше!
''Торкнуся губ твоїх губами,
Цілуючи, заплющу очі,
Щось відбувається між нами,
Таке, що серце в небо хоче.
Слова, як птахи дивовижні,
У космос з наших вуст злітають,
За плечі руки твої ніжні,
Мене до себе пригортають
І я не хочу, вже нікуди
Без тебе, світ мені, навіщо?''
/інет/ Дякую за продочку, сонечко!)
Вера, Угу, саме на межі:)
Рядки прямо в точку - так влучно відображають ті трепетні моменти. Просто мур) Дякую ❤️
Дуже захоплюючий розділ. Дякую. З нетерпінням чекаю на продовження.
Оксана Фуртак, Дякую! Щиро радію, що історія подобається ❤️
Вітаю з передплатою! ❤️(◕ᴗ◕✿)
Вера, Безмежно вдячна за підтримку! ❤️
Як же хочеться дочитати на одному подиху!)
Лидия Самойлик, Як я Вас розумію) Сама люблю читати книги запоєм - не відриваючись)
Щиро радію, що книга подобається ❤️
Який він в душі милий романтик!) Відразу видно різницю між вихованням братів! Я навіть не сумніваюсь, що Денис з першого погляду зненавидів Макса. Між ними колосальна різниця! І річ не в зовнішньості, а в внутрішніх цінностях! І звісно ж, наша дівчинка це відчуває... і тягнеться до прекрасного, хорошого, доброго... хоч і ловеласа!) ''Доторкнуся губами щоки
І вдихну запах терпкого тіла...
Як же довго я цього хотіла!..
.. лиш молю... Не відводь руки...
Твої пальці - блаженний бальзам...
Закриваю від ніжності очі!..
Я твоєму благальному "Хочу..."
всі бажання нічні віддам...
Мрію здатись у твій полон
й від цілунків німіють хай губи...
Лиш щоб.. поряд.. зі мною.. був Ти ...
Тільки б цей не закінчився сон...'' / мережа/ Дякую за продочку!)
Аріана Мел, Аріана Мел, Даш на даш!)))
Це одна із найцікавіших книжок, які траплялись мені на Букнеті... із нетерпінням чекаю на наступні розділи!
Anna Cherniak, Як приємно) Щиро радію, що історія дарує приємні враження. Безмежно вдячна за коментарі і подаровану порцію натхнення❤️
дякую за розділ, дуже цікаво...чекаю продовження ...)))
Олеся Холодян Юрків, Тішуся, що подобається) Дякую за коментар❤️
Молодець... Ревуцького писком ткнула красиво! От тільки він не звик здаватись... А Масік вилазку вирішив влаштувати... Для пікніка пізнувато, в ресторан кеди не взуєш... то куди ми поїдемо? Дякую, люба!)
Вера, Це точно. Зачаївся просто. А Макс зрозумів, що до Аліни потрібен геть інший підхід)
Сподіваємося Аліна оцінить його задумку))
Спекотно, спекотно.❤️
Галина, А буде ще спекотніше, але трішки пізніше ;))
У наступному розділі у нас романтік ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати