149
Анотація до книги "Назавжди"
Емоційна iсторiя, що розповідає про батька та доньку, якi зустрілися через багато років після тривалого розлучення. Чи впiзнають вони одне одного? Чи зможе донька простити батька за відмову від батьківства? Про мрію, яка нарешті виповнилася наприкінці життя.
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЕмоційна річ, цікаво було побачити її одразу після "Капітана" - ніби додатковий ракурс "підбивання ітогів". Враження, що у батька ніби запланованою кульмінацією життя було побачити доньку, і коли це здійснолося, все інше стало непотрібне. Хоча позитивний стрес може вбити, згодна (якраз зараз читаю Сапольські "Чому зерби не страждають на виразку", там цікаво про це). Тут хотілось би побалакати про власну філософську концепцію батіга, але то якось потім.
Сподобалася лінія з "чоловічком" - дуже символично і те, що іграшка була зламана, і те, що вона була найдорожча. Просто як втілення ситуації :. (
І до, речі, красива ідею про рівновагу. Рада, що батько її вгадав і зробив все вірно - хоча з іншого боку, думаю, він сам по собі був хорошою людиною і не зміг би інакше.
Дякую!
Тетяна Олiйник, Та то обов'язково :)
За душу бере! Дуже емоційно, дійсно. Подяка автору!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати