2 019
Анотація до книги "Наречена"
Коли кохання є символом щастя? А коли воно стає згубою? Руслана закохалася в Ярослава безтямно. Не слухала ані ворожку, ані власне серце.Та що принесло те почуття в її душу та в її життя? А чи закохався Ярослав? Можливо надто пізно він зрозумів глибину того, що відчував до дівчини, яку звабив.... чи то вона звабила його своєю цнотою?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСумно, хоча дуже гарно. І зрозуміло, що він на те заслужив, і шкода, що так в житті заплутався. А дівчину взагалі шкода...
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Дякую!!!)))))Мені тоді здавалося, що я писатиму лише в такому напрямку, а завдяки Букнету, я більше пізнала себе і дізналася, що мої можливості не зосередились на одному лише жанрі.)))
Моторошна, але водночас і дуже красива історія... все має свої наслідки...
Дякую Вам за працю.)
А суто цікаво, ворожка пророкувала, знаючи, що нічого вже не змінити, чи все ж напророкованої біди можна було уникнути? Як це працює? Чи це своєрідний фатум, що вже і не відвертишся?
Така сумна історія. Але у ній є і кохання, і проблеми, і зрада, і розплата, і містика. Словом - усе, аби зробити читання приємним. Дякую!
Ана Пест, Прошу! Історія дуже гарна!
Вітаю! Хочу відразу сказати, що прочитала Вашу історію ще вранці, випадково натрапила, і думала написати враження, бо люблю писати враження на те, що сподобалось, але закрутилося тут в реалі, так би мовити, і не написала. Тож, до чого я це так довго. Пишу зовсім не у відповідь на Ваш коментар, і взагалі не вважаю, що як хтось мені прокоментував, то і я тепер йому винна.
Так, написано дуже гарно, образи відразу постають перед очима, як живі, місце події - справжнє, мова на високому рівні.
Але, от що я аж ніяк не збагнула, так це, невже на селі ще й досі таке ставлення до дівчини, яка завагітніла, як було сто років тому?
Відразу же скажу, я мешканка міста, про сучасне життя в селі нічого особливо не знаю, але повірити у це мені складно.
Втім, ця історія була б більш банальною, якщо б події відбувалися не в сучасності.
Лія Щеглова , У Педагогічному.))) Тільки зараз педагогіка залишилась в минулому. Змінила сферу діяльності.)
я в захваті )))) дуже гарно....ДЯКУЮ
Олена Кулініч, Вдячна за ваші щирі емоції.!!!
проковтнула за раз) ви вдихнули в цю легенду нове життя. Дуже сподобалось)))
Лавра Ольгів, Дякую! Як приємно читати такі позитивні відгуки на власну творчість!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати