На вівтарі його влади 18+

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 15

Під його владою

На вівтарі його влади

Серія (2 книги)

“Ті, кого не можна кохати”

Анотація до книги "На вівтарі його влади"

Я бачу його ще біля входу. Мій пульс, який до цього був спокійним ритмом вечора, миттєво збивається, перетворюючись на тривожний набат десь у горлі.

Тільки не дивись туди. Не дай йому зрозуміти, що ти помітила.

Але він уже йде. Я відчуваю його наближення не зором, а шкірою. Повітря між нами стає густим, важким, наче перед грозою. Коли він зупиняється поруч, аромат його парфуму — цей проклятий сандал і терпкий тютюн — вдаряє мені в голову сильніше за будь-який алкоголь.

— Не думав, що Юля тебе запросить, — каже він.

Я повертаюся, і мій погляд натикається на його губи. Усередині все спалахує. Один спогад про те, як ці губи торкалися моєї шиї, змушує мої коліна зрадницьки затремтіти. Я стискаю ніжку келиха так, що біліють пальці.

заборонене кохання колишні пристрасть

Зміст книги: 18 глав

Останнє оновлення: 2 дн. тому

Розділ 1. Гірка кава

10 трав.

Розділ 2. Під шкірою

13 трав.

Розділ 3. Погляд, що пропалює шкіру

15 трав.

Розділ 4. Постій

18 трав.

Розділ 5. Рік у пустелі

21 трав.

Розділ 6. Секрет

25 трав.

Розділ 7. Смак вина

27 трав.

Розділ 8. Я тебе не кохаю

31 трав.

Розділ 9. Мій янгол

03 черв.

Розділ 10. Товар

07 черв.

Розділ 11. Зрадницьке серце

09 черв.

Розділ 12. Сюрприз

30 дн. тому

Розділ 13. Танці на склі

26 дн. тому

Розділ 14. За межею розсудливості

24 дн. тому

Розділ 15. Солодкий полон

20 дн. тому

Розділ 16. Ранок

18 дн. тому

Розділ 17. Чужі

12 дн. тому

Розділ 18. Непрохані гості

2 дн. тому

15 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Софія Пашко

09.07.2026, 17:24:58

Вітаю. Коли очікувати оновлення? Втрачається вайб від прочитаного

Маргарита Норд

09.07.2026, 18:33:49

Софія Пашко, Вітаю, в кінці тижня, маю багато іншої роботи))

Ярослава Машарова

30.06.2026, 11:20:12

Нарешті. Ранок перестає бути томним. Святкову кашу слід було б кудись засунути саме Кирилові. Янгол нарешті здогадається,в чому справа,а може, знає все давно. Непоганий такий тест на емоційну стійкість для всієї компанії.

Ярослава Машарова

22.06.2026, 23:05:24

Я вже скучила за Кирилом

Ярослава Машарова

18.06.2026, 20:51:38

Так що там в коробці?

Ярослава Машарова

13.06.2026, 16:09:50

"Подарунок"- це якийсь компроміс,від якого не можна відмовитися? Він точно мав щось таке вигадати.

Ярослава Машарова

10.06.2026, 16:24:12

Поки Марина не буде чесною з самою собою,її буде розхитувати на цих гойдалках, поки не обірвуться канати. Від себе ще ніхто не зміг втекти. Це,до речі,і Матвія стосується. Він надто тисне на Марину,намагаючись прискорити події, а треба все ж таки розібратися зі своїм близьким оточенням і звільнити свою дівчину від страху перед минулим. Він же Янгол? А це не про контроль,це про турботу,яка поки що не поширюється на Марину. Янголи не володіють, вони захищають.

Ярослава Машарова

01.06.2026, 09:34:27

Звичайно, Марина у пастці, причому добровільно. Складне життя привчило її звинувачувати у всьому насамперед себе. А даремно,бо за минулі помилки вона вже заплатила надто велику ціну. Треба відкрити правду своєму "янголу": це частина його сім'ї, його зять з сестрою. От і нехай розбирається, бо вони від нього залежать. А Марина має поставити себе на перше місце,а не батька,що теж тягне за собою вантаж гріхів і хоче спокою. Ваш роман з вираженими дарк мотивами,а там,за законами жанру, платять всі за все скоєне. І Янгол має теж поважати особистості межі. Марина не жертва, повинна боротися за себе.

Ярослава Машарова

25.05.2026, 23:01:54

Ну от звідки у Марини таке відчуття своєї меншовартості? І батечко захотів спокійної старості,якої не заслуговує. Наче Богдана не на його совісті. І сімейний скарб Віра, недолуга сестричка,яка ніяк не може перерахувати коханок свого цапа - чоловіка. Ну до чого тут Марина? Нехай самі розгрібають те,що натворили,або не що закривають очі. Звідки у неї цей сором що призводить до руйнації? Не зрозуміло,що це за психотип жінки,яка хоче керувати своїм життям і одночасно віддає кермо іншим.