Давно вже відбувається якась дивина у Макара із Василем. Вони кращі друзі, ледь не брати, але коли вип'ють... Чи то горілка б'є в голову сильно, чи втома, чи якісь сни. Та прокидається Макар, стискаючи Василя своїми руками. Такого теплого, м'якого, приємного... Що голову заповнює солодкий туман, що серце починає битись інакше.
Як це назвати? Чим пояснити? Знову щось перепив...