98 838
Анотація до книги "Мені (не) боляче"
— Не знала, що можна ненавидіти когось настільки сильно, але ти б’єш усі рекорди. За-би-ра-йся!!!
З глухим риком я йду просто на неї. ЦЕ Я ЇЇ НЕНАВИДЖУ! Мить і за горло притискаю Катерину до стіни. Чіпляється в мою руку кігтями і плюється просто в обличчя.
— Пусти мене… зараз!
— Інакше що? Що ти зробиш?
Хочу нарешті побачити переляканий погляд в її сірих очах, та де там! Сам не розумію, що роблю, коли вільною рукою розриваю жіночу сорочку. З тихим цоканням гудзики розлітаються по підлозі.
Хочу принизити її...
Та щось відбувається.
Катю досі трусить в моїх руках, але я не відчуваю спротиву. У повітрі між нами літає дещо давно забуте. Подих перехоплює, щойно я розкриваю сорочку і помічаю знайоме тату під серцем. Залишила, вона його залишила…
З глухим риком я йду просто на неї. ЦЕ Я ЇЇ НЕНАВИДЖУ! Мить і за горло притискаю Катерину до стіни. Чіпляється в мою руку кігтями і плюється просто в обличчя.
— Пусти мене… зараз!
— Інакше що? Що ти зробиш?
Хочу нарешті побачити переляканий погляд в її сірих очах, та де там! Сам не розумію, що роблю, коли вільною рукою розриваю жіночу сорочку. З тихим цоканням гудзики розлітаються по підлозі.
Хочу принизити її...
Та щось відбувається.
Катю досі трусить в моїх руках, але я не відчуваю спротиву. У повітрі між нами літає дещо давно забуте. Подих перехоплює, щойно я розкриваю сорочку і помічаю знайоме тату під серцем. Залишила, вона його залишила…
“Вона - його колишня і перше справжнє кохання, яке він покинув. І цього разу вона не лише вирве його серце, а й переможе на виборах мера. Чому між ними така люта ненависть? ”
Зміст книги: 55 глав
323 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНещодавно почала читати Ваші твори! Вже прочитала три) дуже сподобалася ця історія! Вона далась мені важко емоційно, навіть перемкнулась на Поганця, а після нього знову продовжила читати! Історія неймовірна, дуже емоційна, викликає багато емоцій - приємних і не дуже... Після моменту с листом від Бориса мене просто накрило, вже завершила читати, а сльози все не спиняються. Ненавиділа Лева за його вибір на користь батька і шалено рада, що він зрозумів свої помилки і обрав себе і своє щастя... Дякую! Бажаю натхнення, багато вдячних читачів і мирного неба!
Ольга ТА, Вже дочекатися не можу)
Боже…. мене мурашить ,не можу відійти від книги ,я давно нічого подібного не читала тут і давно в мене не викликала скільки емоцій книга ! Авторці браво ? це дуже гарна книга ,яка заслуговує екранізації! Емоції які викликав герой Лев від ненависті,розчарування,здивування і любові просто,але потім ви описували все що я думала ,він думав про себе і зробив те ,.що мав зробити від початку! Спасибі за книгу обов’язково підпишусь !
Юлія Гуцол, Дуже відповідальний статус)
Дякую, це було вау, раділа, дивувалася, а в кінці плакала. Цією історією Ви даєте надію, в яку насправді мамо хто зараз віре. Натхнення Вам
ІРІ, Дякую, обіймаю) надію не втрачаємо) запрошую до інших моїх творів)
Тиждень не відпускаю героїв, перечитую деякі розділи по кілька разів. Дякую за таку життєву історію.Тішуся за Бориса, Катерину та Лева. Листами взагалі довели мене до сліз. Натхнення Вам!!!
Lena Bazyliak, Рада, що книга Вам сподобалась) запрошую і до інших моїх книг, обіймаю)
Дякую Вам як чудово, щасливої долі Вам і миру нам всім. Від щирого серця Дякую.
Лоре Лея, Дякую ,з задоволенням
Я отримала нереальне задоволення від книги! Дякую вам і бажаю натхнення на подальші твори)
Владислава Мазур, Дякую, обіймаю)
Дякую автору за неймовірну історію кохання! Емоціі на розрив! Натхнення вам і творчих успіхів!
Тамара Дяченко, Щиро вдячна зі відгук, запрошую до інших моїх творів)
Буду вдячна
Інна Лесіна, Вітаю, книга доступна до прочитання в повному об'ємі)
Чудова книга, дякую, натхнення Вам легко пера
Валентина Хомяк, щиро вдячна за увагу до цієї історії, запрошую до інших моїх книг)
Доброго вечора, це тільки 15 частин?,Чомусь далі не відкривається...
Інна Лесіна, бо книга щойно завершена і зараз на редагуванні перед продажем в повному обсязі) я напишу вам, коли вона буде доступною для прочитання повністю, якщо бажаєте
Очікуваний щасливий кінець роману. Дякую за чудову історію кохання
Natasha Volodimirivna, ну доля реалізму має бути присутньою... )
Ось тут мене покинули думки і слова... я просто розплакалась) Тихо, декілька сльозинок, але... на кращий фінал я і не могла сподіватись) Я, чистий реаліст по життю ! Завжди чешу правду-матку межи очі і не завжди отримую за це подяку)) І тут... я не думала про такий жест мами. Дякую за неймовірну історію!) Обіймаю!)
Лоре Лея, Ну, могло бути з мамою ще жорсткіше! Тим більше Каті та мамі дісталося ....від неї
Дякую за різні емоції від роману!
Лідія Лідія, ))
Дякую за різні емоції від роману!
Лідія Лідія, Рада була потішити, обіймаю)
Шалено, чуттєво, емоційно і так бере за душу... Життя зробило величезне коло з ефектом центрифуги й знову вони опинилися поруч. Молоді та до нестями закохані. Дякую!!!
Yuliia, ))
...Кохання справжнє не те раннє, а те, що зараз із тобою!.. Кохання справжнє те, яке визріло розумом та серцем. І в дрібницях ти його впізнаєш, та матимеш його завжди зі мною... (Переклад пісні ін. мови). Пригадалися слова цієї пісні чомусь) Завжди думала як це так: в зрілому віці справжнє кохання?.. Та епілог про кохання Каті та Лева показали як)). Коли успіхи всі досягнуті, всі бурі вщухли та з'явився час смакувати життя, у наших героях з'явилася можливість насолодитися коханням. Дякую! Неймовірна історія! Чекаю новинок від Вас!
Diana Tsoneva, Дякую, новинка скоро, дуже-дуже)
Супер!!!!
Наталя Борецкая, Дякую)
Дуже чуттєва і неймовірна книга. Сліз не стримати. Чекаємо і надалі таких неймовірних життєвих історій.
irenja, Буду плідно над цим працювати) з такою підтримкою то не складно) обіймаю!
Н-да, без сліз читати епілог не виходить.
Всім наступним читачам цієї книги раджу терпіння та сильних емоцій!
Автору подяка та низький уклін!
Nataliya Parfenyuk, обіймаю, до зустрічі в нових книгах)
Дякую за таку неймовірну історію!
Ольга Кучеренко, дякую, обіймаю)
вітаю із завершенням книги!)
Арія Вест, дякую)
Ох і потішили свого колегу- псевдонім Лео, шкода що не Нур))
Перевага шлюбу зі старшим чоловіком на 20+ років: коли тобі 20, а він досяг уже фінансового благополуччя і здобув статки- користуєшся цими благами, а далі....багата молода (-+40-45років) вдова. і привіт Левчик - любов- моркофффф і " 45 Катя ягідка апять")))
Епілог? навіть не знаю: минуло скількісь років: внуки... разом вони, і так муза))) Побажань нема, моя фантазія в даному випадку спатуляє
Лео Нур, ))))
Із завершенням!)) Це була неймовірна подорож!
Ох, Лев художник то окремий вид естетичного задоволення!))
Іра Сітковська, угу, впевнений, самодостатній, серйозний і невимовно звабливий)
Я не втиснулась у відведені норми і мій комент обрізали) Але я закінчу))
Кажуть, що божевілля з часом минає) Я б сказала інакше... воно перероджується в необхідність!) Як необхідно дихати повітрям, щоб жити!) Дякую!) Спокійних вихідних!)☕❤️☘️
Віра Вікторівна, божевілля може стати контрольованим)
Доля розставила все по своїх місцях!) І за цей час, дозволила Каті пізнати радість материнства... дозволила Леву віднайти себе, повернутися до свого натхнення, налагодити стосунки з дітьми і виростити їх гідними людьми!) Навіть мама ''взялася'' за розум!) І ось, коли всі складнощі та болі пройдені, ця ж доля знову вирішила їм дати шанс! І знову ж... через п'ятнадцять років!) Тільки тепер, це вже зовсім інші почуття... зовсім інше божевілля! Не крихке, як кришталева ваза, а настояне на труднощах і ними ж загартоване, як сталевий прут! Та не дивлячись на все, нікуди не поділось відчуття рідної душі, в якій раніше знайшли те, що чіпляє... збуджує кров... запалює азарт лише від слова... фрази і навіть усмішки... А коли він/вона, здатна викликати вибух емоцій... хвилю ніжності... іноді протиречиві бажання вбити і водночас бажання скрутитися в обійми і мовчати... тонути в очах... пити голос і з вдячністю цілувати руки... навіть після шалених вершин адреналіну залишатиметься стійкий післясмак і бажання бути поруч, торкатися, відчувати, розчинятися шаленіти і забувати про все на світі, чи це не доказ того, що це саме та людина і її потрібно берегти! Кажуть, що божевілля з часом минає)
Віра Вікторівна, кожен твій коментар, то бальзам на авторську душу, обіймаю)
Така неймовірна історія, що весь час тримала в напрузі, чекала кожну главу з нетерпінням! Сумно трохи, що стільки треба було болю перенести, стільки часу втрачено, але рада, що Лев та Катя все ж знайшли один одного і хоч зараз доля їм відвела час побути разом. Щодо бонусної глави, нехай це буде на Ваш розсуд, Авторе. Дякую за ще один шедевр!
Diana Tsoneva, Бонусу бути) дякую за коментар)
І пташка полетіла)))
Не сподівалася, що можна так "щасливо" завершити цю історію). Спасибі за можливість відволіктися від сумних реалій сьогодення ♥️
Людмила Андрощук, подобається дивувати читачів, якщо приємно)
Така зустріч,така ніжність,така любов... Зворушливо до глибини душі...Сльози неможливо зупинити...
Татьяна Приходько, рада, якщо емоції теплі і приємні)
Чудово!
Приємно, що навіть після таких круговоротів може наступити щастя. Чекаю на епілог!
Дякую
Nataliya Parfenyuk, епілог вже чекає на Вас)
І все ж хочеться невеличкої бонусної глави)) , занадто прекрасне це повернення до витоків їхнього знайомства! І ще про як жили далі почитати! Шкода, що дива лише у казках і в них не може бути спільних дітей...
Катя так і не дізнається про те, звідки у Лева шрами?
Іра Сітковська, Дякую за відгук, чекаємо далі)
Дуже гарний кінець!!!
Тетяна Федорчук, Дякую, обіймаю)
Лео Вітер))) і арт - терапія...це прекрасно!
Лоре Лея, Написала коментар ще і чекаю думку інших читачів
Оленяка в усій своїй красі. Розуміючи що склеїть ласти раніше чим дама серця , подбав про інтим своєї пані . Маючи дозвіл мерця Левенятко в Катька , можуть займатися спокійно сексом. Прямо на вулиці, підтавшись почуттям;-)
Іра Сітковська, Пітдавшись . Автозаміна просто шедеври видає;-)
Коментар видалено
Коментар видалено
А скільки це років Алісі, Леву та Каті на даний час?
Лоре Лея, дякую))
"Лети, пташко!".....ох..... сумно.....
Людмила Андрощук, майже як доктор Хайруллах бей та Феріде...)
коли у листі взяв з неї обіцянку ))
Як все відбувається... вчасно!) Ніби хтось зверху скерував через Алісу і змусив Катю це зробити) Я тільки вчора наштовхнулась на одну цитату, яка мені сподобалась, перечитала двічі) І здається, що вона саме про такий момент...
''Повернення не бувають випадковими. Повертаються щоб змінити щось, щоб щось виправити.
Іноді сам Господь ловить нас за шкірку і повертає на те місце, де ми випадково вислизнули з-під його ока, щоб виконати свій вирок — або дати нам другий шанс.''
*Дмитро Глухівський*
Віра Вікторівна, Я часто це спостерігаю в житті)
Прекрасне вирішення складного питання.
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Дякую, змусила всіх понервувати) сьогодні ще Лев
Так гарно,що Катя з Левом зустрілися.
Татьяна Приходько, Так, вже дорослі, ні від кого не залежні...)
Аліса і Свят це як алюзія на те, як би могли скластися стосунки Лева та Каті ....в юності!
Іра Сітковська, Могли ж потягнути в спорт))
Любов ніколи не перестає... Плакала. Дякую! Дуже гарно!
Лоре Лея, Чекаю з нетерпінням! Навзаєм)
Зате від Аріни здихається. Уже , не малий плюс )
Іра Сітковська, Завтра)
Фух,, піду пити заспокійливе...прожила цю дуже емоційну главу
Іра Сітковська, Вони були щасливі)
Отак живуть собі дві людини багато років, лікують одне одному душевні рани, і в хащі минулого не дуже люблять заглядати зайвий раз. Але доля цікава штука, вона видає нам потрібну інформацію саме тоді, коли це потрібно... Дуже захоплююча історія! Дуже крутий поворот! З нетерпінням чекаю оновлення!
Diana Tsoneva, хащі минулого тригерять, тож не завжди ми в них лазити хочемо) дякую!
Не буду гріха таїти, страждань для Лева хотілося дуууже, а зараз чомусь боляче......
Людмила Андрощук, так має бути, покарання...)
А фінішна пряма у нас з вихідним чи ні?)
Іра Сітковська, Сьогодні вихідний, як і було)
Все ж кислота... Але попала вона не на Катю. Я до сих пір не розумію маму... але, як вже є. Думаю, що Катя все ж не залишить його наодинці зі своїм болем та шрамами... не після того, як дізнається причину їх появи! Будуть і лікарі... і операції. Дякую за продочку!)
Віра Вікторівна, Конечно .... Ні ,)
Знову щось трапиться? Сподіваюсь, це не матуся Лева?
Yuliia, Кому болить, той несе лише біль...
Лев і дві сестри... Два полюси. Хтось дорікає долі на відсутність батька в своєму житті, а хтось цьому може від душі порадіти. Одна виросла з батечком, інша далеко від його турботи. Одна стала для Лева коханою жінкою, а другу він взяв собі за дружину. Від однієї в нього діти, а іншу позбавили можливості їх мати. Ігри долі...
Іра Сітковська, А може й так. Життя сповнене сюрпризів)
Я звісно хотіла страждань Лева, та більше моральних....жорстко Ви з ним.!)
Іра Сітковська, То матуся)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати