Меч, загублений в надрах розпачу 18+

Володимир Забудський

07.04.2024, 00:26:38

Твір виглядає дуже цікавим та незвичайним, якщо подивитися на обкладинку та анотацію. Приємно, що такі книги з'являються на Букнеті. При нагоді обов'язково його почитаю. Якщо дозволите невеличку пропозицію для роздумів від колеги, який лише два роки як повністю перейшов на українську мову - я би подумав над тим, щоб відмовитися від слова "канувший" у назві. В українській мові не вживаються дієприкметники із закінченням "-ший", які дуже поширені у російській. Я сам їх раніше полюбляв. Знаю, що їх бува тяжко замінити ("той, що канув" - звучить дещо громіздко). Та все ж поміркуйте над цим. Адже ця особливість у назві може призвести до того, що дехто із читачів, яким вміст книги міг би дуже сподобатися, просто промайне повз. До слова, мене тут колеги теж переконали дещо змінити назву книги, хоч я той ще впертюх, і завжди "сам знаю як краще"))

Veronika J-Smith

03.04.2024, 15:58:19

Дякую за гарну історію, якось прочитаю продовження. Бажаю натхнення у подальшій творчості!

Любитель Книг

27.03.2024, 19:49:35

Почав читати у Вас цей твір! Зацікавила анотація та цей альтернативний світ!

Максиміліан Степовий

22.03.2024, 00:37:22

Дуже казкова атмосфера була на початку! Одразу відчувся якийсь глибокий смуток та спокій цієї ночі, а, також, вся велич яскравої зорі, що так гордо визирнула на землю. Один із самих красивих та вражаючих моментів))) А зустріч із новим приятелем нанаші стала милою і веселою, мені дуже сподобалося, як героїня спілкувалася із звірятком, а воно проявляло цікавість до неї! Дуже добре, що у своїй подорожі нанаші тепер буде не одна, а із таким вірним чудовим супутником))) Зустріч із дівчинкою теж була надто вражаючою й емоційною. Весь цей стиль мені сильно подобається, коли ми від різних людей на своєму шляху дізнаємося нові історії тяжкого буття під владою узурпатора. За Йоко прямо душа боліла, коли вона так спокійно розповідала про свавілля батька та свою хвору бабусю, її одразу шкода зробилося... А вона ще така добра, щира й вірить у все саме краще, хотіла віддати останнє від себе. Нанаші теж поруч з нею змінилася на краще й відкрила більше добрих чуйних сторін своєї душі. Цікаво, що ж тепер буде із героїнею в новому місті;)

Максиміліан Степовий

20.03.2024, 03:24:59

Яка ж краса! Я зовсім не очікував ще зустріти тут неймовірні поетичні рядки і мені дуже сильно сподобалася пісня нанаші, вона була вражаючою, смутною і такою чарівною! Момент єдності дівчини із природою, дощ, що пішов- все це заграло яскравими фарбами))) Цей таємничий переслідувач Юцуна мене теж заінтригував, він так нахабно почав чіплятися до героїні, сам із звинуваченнями накинувся, сам на поєдинок набивався, а потім ще йому і бій не такий був))) Багато й смішних моментів було між нанаші та Юцуною, його реакція щодо незнання дівчиною "Дев'ятнадцяти сил" така чудова! Вона йому весь ефект від зустрічі зіпсувала))) Поєдинок описаний надто шедеврально, було цікаво стежити за танцем мечів, вийшло неймовірно майстерно! Також ще сподобалося сприйняття Ландарин крізь призму різних людей. Для одних вона зрадниця, а для інших- лідер та духовний наставник, який відігравав важливу роль! Та й сам орден її послідовників має цікаві філософські засади й багато в чому правий, ще й кодекс честі певний у них теж мається! Заінтригував також і момент з оболонками душ, відчуваю, що з цим буде пов'язана сама цікава історія в майбутньому;)

Максиміліан Степовий

19.03.2024, 03:24:53

Описи з кожним новим розділом все більше вражають своєю яскравістю та живими емоціями за ними! Красиво передається відчуття розгубленості героїні, атмосфера якогось упадку та загального страху людей перед новою владою і її жорстокими законами. Не очікував я зовсім такого повороту, що героїня втратить всі свої спогади та буде шукати свого призначення у цьому світі. Трактир теж видавався таким комфортним, як і його привітний власник, адже він радо прийняв героїню й дуже гідно себе поводив! От інші люди виявилися такими грубими й жорстокими, одразу без зайвих розмов хотіли прогнати ні в чому не винну героїню. Хоча їх можна зрозуміти, адже нові закони змусили всіх нестерпно боятися підозрілих чужинців та можливих наклепів на себе. Дивовижно було те, як героїня дивилася на плакат і знову розділила свої ж власні ідеї, це показує, що характер її залишився тим же самим, незважаючи на амнезію. А історія від власника трактиру вийшла захоплюючою і про геніального лідера повстання Ландарину було цікаво послухати. В деяких моментах діалоги героїні прямо поетичні, одна краса їх читати!

Максиміліан Степовий

18.03.2024, 10:44:56

Вау, початок вийшов неймовірно вражаючим та цікавим! Все починалося так красиво, велично і яскраво, культура Японії показана на висоті та до кожної дрібнички! Дуже сподобалися пояснення кожного терміну і відображення у сюжеті традиційної японської зброї, це було фантастично! Політичні підступні ігри захоплювали всю увагу і було цікаво стежити за тим, як узурпатор приплив на кораблях та здійснив підступне знищення цілої імператорської родини. Було дуже страшно читати про таку жорстоку різню, а сцена втечі принца така вражаюча, як у фільмі, неймовірно кінематографічно все було відображено! Кодові імена більшості героїв вийшли красивими, вони відображають немов кожен окремий характер й відображають в собі щось філософське та містичне! Історія сестер мене сильно вразила і сподобалося, що вони не гаяли часу, а почали одразу збирати повстанців та намагатися боротися проти цього жорстокого режиму. Момент короткочасної появи принца був таким смутним, прекрасним і дуже трагічним, коли він стояв біля руїн палацу... Промови героїв та всі діалоги дуже цікаві і майстерно виконані! В кінці розділу було неймовірно смутно, що все так закінчилося...

Лія Серебро

20.02.2024, 08:44:21

Вітаю вас! Успіхів книзі і натхнення!)

Kalli de Narro

18.02.2024, 19:34:58

Вітаю вас з новинкою! Запрошую вас також ознайомитись з моїми книгами.