22 219
“Тіні минулого”
Анотація до книги "Любов на уламках"
Вона думала, що минуле залишилось у минулому.
Але доля завжди має свій сценарій — і зустріч через чотири роки стає вибухом, який змінює все.
Він — чоловік, який одного разу втратив її.
Вона — жінка, яка навчилась жити без нього, але не забула.
«Любов на уламках» — історія про другий шанс, який приходить запізно.
Про кохання, що не зникло, навіть коли мало згаснути.
Але доля завжди має свій сценарій — і зустріч через чотири роки стає вибухом, який змінює все.
Він — чоловік, який одного разу втратив її.
Вона — жінка, яка навчилась жити без нього, але не забула.
«Любов на уламках» — історія про другий шанс, який приходить запізно.
Про кохання, що не зникло, навіть коли мало згаснути.
спільна дитинаминуле коханя дуже відверто
Зміст книги: 31 глава
31 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДрузі, дякую, що читаєте «Любов на уламках».
Я дуже хочу почути вас. Яка емоція залишилась після фіналу?
Один короткий коментар для автора — це не дрібниця, це підтримка, яка допомагає мені писати далі ❤️.
18. Контраст між затишною прогулянкою з дітьми та надпристрасною зустріччю в VIP-кабінці прописаний просто майстерно. Дуже подобається, що Аріна не стає "безпорадною" від почуттів. Вона бере своє, віддається бажанню, але миттєво переключається на холодний розум і тримає Адама на дистанції.❤️
Віталій Козаченко, Дякую, Віталію. Мені дуже приємно, що ви відчули цей контраст. Аріна може піддатися пристрасті, але вона вже не така наївна як колись. Вона жива, гаряча, але все одно з характером. Саме такої трансформації героїні я намагалася досягти.
17.(Перевірте нумерацію).Дуже важка і емоційно насичена глава. Сумний фінал для Жанни: коли після оргазму й тілесного вибуху залишається лише холод, пустка і сльози на самоті... Вона чітко відчула, що втрачає його, хоч і намагалася пробити його стіну відстороненості тілом. Адам поводиться як робот, який просто "налаштував режим контролю". А взагалі хочу сказати, що обох дівчат мені шкода. Дурень тут Адам. Через його дурість стільки проблем та болі в душах дівчат — що в першій, що в цій книзі... Дякую за розділ!❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Дякую, гляну. Для Жанни це справді важко. Вона отримала не те тепло, на яке, можливо, розраховувала, а неприємне відчуття порожнечі. І тепер їй уже складніше обманювати саму себе.
16. Контраст між казковим, засніженим Міннеаполісом, ароматом глінтвейну та різдвяними вогнями й тим внутрішнім болем, який роздирає Жанну, прописаний майстерно. Знайдені у валізі сліди помади та чорне мереживо стали для неї справжнім ударом, але вона обирає мовчання як єдиний спосіб утримати це крихке життя поруч із Адамом. Тут так і хочеться сказати: на чужому нещасті свого щастя не побудуєш. Мені її зараз навіть трохи шкода. Напруга зростає з кожною сторінкою, хоч і прикрита магією Різдва. Дякую за розділ!❤️
Віталій Козаченко, Жанна ніби серед красивої різдвяної картинки, але всередині в неї все далеко не святково. Валіза й ті знахідки одразу повертають її до минулого. Вона яскрава, гаряча, але все що відбувається вона заслужила.
15. Похмілля після нічного вибуху виявилося гарячим і важким для обох. Дуже сподобалося, як показано зміну атмосфери — від гарячої готельної кімнати до тверезого ранкового Торонто, дитячого щебету та робочих буднів. Адам із чорним мереживом у валізі та Аріна, яка занурюється в роботу, щоб сховатися від думок чудово прописані!❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Так, цей ранок вийшов зовсім іншим за настроєм. Учора ще були емоції, напруга, а вже зранку Торонто, діти, звичайні справи і відчуття, що від себе все одно не втечеш. Мені дуже приємно, що ви відчули цей контраст.
14. Розділ просто вогонь! Проковтнув на одному подиху. Така шалена хімія між героями і такі гарячі та відверті описи! І яка ж чудова, тепла розв'язка у фіналі, коли на зміну бурі прийшов довгоочікуваний спокій і ніжність.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Дуже дякую. У цьому розділі хотілося додати і пристрасть, і мить, коли вони нарешті не воюють одне з одним. Після такого їм обом треба було трохи тепла.
13. Аріна в цій главі — справжня стихія: зухвала, п'янка, неочікувана і неймовірно відверта. Бідний Адам, його залізна витримка та самоконтроль розсипалися на порох з перших же хвилин цієї зустрічі. Кожен діалог, кожен рух на танцполі та біля барної стійки прописані настільки кінематографічно, що подих перехоплює.❤️
Віталій Козаченко, Так, Аріна тут справді дала жару. Адам звик контролювати себе, але з нею це вже не працює. Мені хотілося показати її живою, зухвалою і дуже небезпечною для його витримки.
19. З одного боку — святкова краса й затишок, а з іншого — крижана напруга через таємничого Маріо. Влучний момент із ведмедиком, якого Адам купив за велінням інтуїції — відчувається, що ця іграшка ще зіграє свою важливу роль. Захоплює, як тонко описано внутрішній розкол героя між двома світами. Дякую за таку насичену главу!❤️❤️❤️
11. Адам намагається тримати контроль над бізнесом, але повністю втрачає його над власними почуттями. І яка ж крута розв'язка у фіналі! Відповідь Аріни просто підірвала сюжет. Тепер ця зустріч у нічному клубі обіцяє бути надгарячою.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Віталій Козаченко, Адам звик усе контролювати, але з Аріною це вже не працює. Її відповідь справді змінила весь настрій фіналу. Тепер нічний клуб обіцяє бути не просто зустріччю, а вибухом почутів. Дякую за підтримку
12. Опис дитячого ранку, аромату гарбузового супу та шкільної репетиції дарує справжній затишок. Перевтілення Аріни в дзеркалі з втомленої мами на впевнену в собі, спокусливу красуню просто затамовує подих. Вона готова до зустрічі з цим вечором (і з Адамом!).❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Тут хотілося показати Аріну не тільки в емоціях і боротьбі, а й у звичайному житті: діти, дім, ранок, турбота. А потім вона дивиться на себе вже іншими очима і готується до вечора, який точно буде пристрасним.
10. Дуже сподобався контраст: з одного боку — робочі будні в Міннеаполісі, де Адам безкомпромісний професіонал, який не робить "фантиків", а з іншого — його особисте життя, яке тріщить по швах. Намагання заглушити спогади про Торонто пристрастю чи роботою схоже більше не діють. Жанна це бачить, розуміє і, здається, уже приймає неминуче. Сцена в спальні прописана дуже кінематографічно й атмосверно❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Так, Адам може бути жорстким і зібраним у роботі, але з почуттями в нього все бісової матері, ха. Минуле він не може забути і Жанна це добре бачить. Дякую.
Золотий цвіт папороті - 4
https://booknet.ua/blogs/post/439490
Цей герой мені сподобався тут найбільше. Гарного Вам дня!❤️
Аріна Нова, Дякую Вам за гарно прописаний героя. Можливо життя і змусе його змінитися не у кращій бік в майбутньому, та зараз він красунчик!❤️❤️❤️
5. Лоренцо в цьому розділі точно вкраде серця читачів! Ви блискуче прописали його характер: яскравий, іронічний, але в потрібну хвилину — непохитний, як скеля. Їхні діалоги з Аріною — це окрема естетика, але саме його нічна турбота та готовність захищати її навіть від самої себе показують його справжню суть. Фраза про те, що він готовий натовкти пику її минулому — це дуже потужно. Величезне спасибі за такого яскравого, харизматичного і по-справжньому надійного героя!❤️❤️❤️
Аріна Нова, Життя покаже. На данний час він мені подобається.❤️❤️❤️
3. Неймовірний розділ! Опис танцю під софітами — це чиста пристрасть, свобода та визнання того, що ти живий попри все. Ви чудово показуєте, як після важких життєвих руїн крок за кроком народжується нова, сильна особистість.❤️❤️❤️
Аріна Нова, Я дуже люблю фільми та книги про танці. В них є щось чарівне. Сам танцювати не вмію. А от подивитися люблю. Або почитати опис. У Вас справді гарно вийшло це показати❤️❤️❤️
9. Діалог у ресторані настільки натягнутий, як струна, що здається, зараз лопне. Адам, який розуміє, що втратив свій контроль і свій світ, і Аріна, яка бореться за свою свободу й вибудуваний спокій. Це розпачливе "Просто скучив" у фіналі звучить як вирок їм обом. Ви створили приголомшливу сцену, від якої важко відірватися.
Віталій Козаченко, Аріна вже не та наївна, яку можна повернути так просто. Їхня розмова вийшла важка, але дуже жива. Проте між ними зараз безодня.
8. Аріна неймовірно сильна. Момент із дітьми показав її головне джерело наснаги, а розмова з Адамом — це абсолютна перемога її гідності. Вона більше не дозволить Жанні чи комусь іншому топтати її життя. Лоренцо, як завжди, на висоті: і поради розважливі, і готовність підставити плече нікуди не зникає. Чудовий розділ!
Віталій Козаченко, Аріна справді тримається за дітей, бо це її головна сила. Але мені важливо було показати, що вона вже не беззахисна. Вона може гарчати, відстоювати себе і не дозволяти іншим ламати її життя.
7. Контраст між спокійною, майже естетичною атмосферою кондитерської на початку та дикою, неприхованою люттю Лоренцо біля машини прописан неймовірно. Напруга в діалозі буквально прорізає повітря. Лоренцо вкотре показує, що його відданість Аріні — це не просто слова, а залізна готовність знищити кожного, хто наважиться знову принести їй біль. Збити гордість з Жанни й змусити її відчути тотальний страх та беззахисність — це не кожен зможе. Попри все вона сильна жінка.
Віталій Козаченко, Мені хотілося різко змінити атмосферу, від комфорту й кондитерської до небезпеки, яка знову підбирається надто близько. Жанна зачепила дуже болюче місце, а Лоренцо, як завжди, готовий стати між Аріною і будь-якою загрозою.
6. Напруга просто зашкалює. Ви чудово передали той шок і болючий контраст, який відчув Адам, побачивши Аріну на сцені. Він звик пам'ятати її тихою, м'якою, зламаною болем, а побачив вільну, впевнену й пристрасну жінку, яка навчилася жити й дихати на повні груди.
А ця акторська вистава Аріни біля бару, де вона без слів зіпсувала Лоренцо флірт, — це взагалі супер! Маленька соковита помста "брату по кармі". Але за цією іронією та сміхом стоїть головне: Аріна більше не належить минулому.
Віталій Козаченко, Так, Адам побачив зовсім не ту Аріну, яку пам’ятав. Вона вже інша, сильніша, розкутіша і приваблива, мені хотілося, щоб він це відчув дуже чітко. Дякую вам.
4. Цей розділ — просто неймовірна подорож до глибин жіночої суті та внутрішньої свободи. Ви дуже сміливо, тонко та зріло підійшли до теми самопізнання, трансформації через тіло та подолання нав'язаного суспільством сорому.
Перехід від внутрішнього болю, комплексів та збентеження до усвідомлення себе «богинею у своєму тілі» на березі Гангу прописаний настільки сильно, що це викликає щире захоплення.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Цей розділ для Аріни особливий, бо вона ніби вперше дозволяє собі не ховатися від себе самої. Хотілося показати не ідеальну жінку, а живу, з болем, страхами й бажанням нарешті дихати вільніше. Дякую❤️
2. Ви майстерно описуєте цей внутрішній холод, який герої намагаються заглушити роботою, пристрастю чи іронією. Дуже гостро відчувається їхній біль, але ще сильніше — їхнє бажання врятувати свій світ і не потонути в мовчанні. Момент із маленькою обіцянкою говорити й берегти свій внутрішній вогник — це гарне рішення, але чомусь мені здається нездійснене. А ще я, здається, здогадуюсь, чий то хлопчик...
Ви змінили обкладинки? У першій книзі схоже змінилася, якщо не помиляюся. Мені надзвичайно подобаються — і нове оформлення, і сама історія.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Віталій Козаченко, Дякую Вам. Так підтримка букнету змінила мій псевдонім з Arin Nova на Аріна Нова, тому довелося міняти і обкладинки до усіх книг. Ви дуже спостережливий.
Початок другої книги вийшов неймовірно сильним та атмосферним. Ви майстерно змалювали цей різкий контраст: з одного боку — холодне нове місто, успішна кар'єра, статус і повна фінансова стабільність, а з іншого — крижана пустка в душі героя, яку не здатні заглушити жодні успіхи чи красивий інтер'єр. Дуже тонко показано, що можна змінити життя і збудувати нові вершини, але неможливо втекти від власних почуттів і спогадів. Відчувається, що попереду на нас чекає дуже глибока та непроста драма.❤️
Я залишилась в захваті від цієї історії ❤️
Анастасія Квітка, Дякую вам за відгук.
Блін, як воно в житті буває. Через багато страждань прийшлося пройти Аріні, але її щастя в материнстві. Адаму більше б хотілося митарств додати. Дуже легко як на мене він собі повернув дружину.
IRYNA Ogorodnik, В першій книзі вона справді “домашня”, правильна, зібрана навколо материнства й обов’язків. А в другій історії вона змінюється: починає приймати себе не тільки як маму, а як жінку, в якої є бажання. Вона відкриває свою сексуальність, свої потаємні бажання, перестає соромитися того, що їй хочеться, і вчиться ставити себе не на останнє місце. Це довга трансформація, важкий шлях — але саме він робить її магнітом для Адама.
Неоднозначні почуття в мене викликає Лоренцо. Чесно кажучи будоражить уяву так добре. А Жанну хочеться тут добре потрясти, егоїстка самозакохана.
IRYNA Ogorodnik, Дуже вас розумію. Лоренцо — той тип чоловіків, які входять в життя як вихор: харизма, розум, краса, сила. Жінки на таке справді ведуться. А потім лишається емоційний спад. Жанну чесно, ще сильніше потрясе саме життя. Вона наламала дров і доля буде міняти її боляче, бо по-старому вона вже не витягне.
Мурахи по шкірі від анотації! Мені дуже імпонує тема почуттів, які не згасають навіть через роки. Уже готую хусточки, бо відчуваю, що історія буде дуже проникливою. Дякую, підписуюсь, щоби не загубити❤️
Кейт Лорен, Дяку щиро. Сподіваюся Вам сподобається!❤️
Друзі, дякую, що читаєте «Любов на уламках».
Я дуже хочу почути вас. Яка емоція залишилась після фіналу?
Один короткий коментар для автора — це не дрібниця, це підтримка, яка допомагає мені писати далі ❤️.
Деколи історії не вигадують — вони просто трапляються.
«Любов на уламках» народилася не з фантазії, а з пережитих моментів, які залишають шрами навіть у пам’яті.
У ній багато правди. Тієї, яку важко вимовити, але легко відчути.
Якщо під час читання вам здається, що це може бути про когось із вас — можливо, так і є.
29. 11. 2025. 09: 54
На чужому нещасті щастя непобудуєш.
Galina, Ви дуже влучно сказали.
Але доля має свій темний гумор.
Жанна ще навіть не уявляє, яку ціну заплатить за те, що торкнулася чужого життя.
І коли цей рахунок прийде — він змінить її до невпізнання.
Емоції не передати словами, коли читає книгу. Це вау, неможливо було відірватися
Natali Sav, Дякую Вам за ці слова.
Якщо під час читання Ви відчуваєте ''вау''— значить, історія справді варта уваги.
Далі буде ще глибше — і гарячіше.
Вітаю з новинкою!
Стейсі Мур, Дякую Вам !
Натхнення, яке ви вклали у книгу, обов’язково відчують читачі. Вітаю з цією важливою подією!
Анастелла Калліаді, Щиро Вам дякую. Дуже приємно!
Вітаю з новинкою ✨
Romul Sheridan, Щиро дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати