61
Анотація до книги "Листи вбивці"
Герой оповідання придбав старовинний будинок в Одесі, вічним мешканцем якого виявилася неприкаяна душа садиста-архітектора. Привід дає про себе знати лише листами, в яких сповідується про свої злочини. Пронизлива драма життя вбивці пробуджує в героя глибинну рефлексію. Філософсько-сповідальний характер містичного сюжету спрямований на демонстрацію найпотаємніших куточків свідомості.
4 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе зовсім зрозуміла, як-то кажуть, що оце я допіру прочитала.
Можна довго говорити про авторський стиль і розмаїття смаків сучасного читача, але мені особисто було з огляду на оформлення складно зорієнтуватися, чи зараз читаю я рефлексію "рамкового" наратора, чи листи, які він знайшов. У кого рак мозку - чи це теж метафора? Лише якісь маркери епохи дають більш-менш уловити, що йдеться про дві різні часові площини.
Метафори серця мого не торкнулися, вони суб'єктивно здалися мені штучними, до такої міри "переестетизованими", що складно відтворити асоціативний ланцюжок, а відтак - зібрати цілісний образ. Як на мене, автор дуже начитана людина - і, як не парадоксально, це часом зле позначається на тексті. Наприклад, що таке "була його моральним протеже" - тобто він їй складав моральну протекцію?.. А з контексту здавалося, що навпаки.
Як на мене, через несамовите нагромаждення образів текст стає дуже "мутним", складним для сприйняття. Найзрозуміліший фрагмент, як не дивно, - це монолог про гру і людину в грі.
І, зрештою, ця мішанина штучної (на мій погляд) художності й хаотичної науковості дає дивний мікс: ніби має бути багатим і насиченим, але якось геть відмовляється засвоюватися.
Йогонес де Сіленціум, Дивлячись.
Дякую за відповідь.
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати