У світі, де війна давно стерла межу між людьми й чудовиськами, навіть смерть не приносить спокою.

Доротея — останній «лебідь Валоріану», дівчина, народжена бути символом краси та світла в імперії, що давно згнила зсередини.
Іштар — воїн, який втратив своє ім’я, своє тіло й власну душу, але так і не зміг втратити її.

Коли світ захлинається в попелі, а сама смерть іде слідом за ними, двоє приречених вирушають у свою останню подорож крізь руїни війни, монстрів і людське безумство.

Це історія:

про любов, що прийшла надто пізно;
про красу, замкнену в золотій клітці;
про людину, яка залишилася вірною навіть після смерті.

У світі, де все приречене на розпад, лише попіл пам’ятає правду.