Ті квіти мали дістатися зовсім іншій дівчині. Вони мали просити вибачення чи приносити радість комусь, хто так і не з’явився на просторах осіннього парку. Та, мабуть, цього вечора вони просто помилилися адресою. Опинившись у її руках під стукіт перших крапель дощу, біло-рожеві бутони зробили те, на що не наважилися двоє людей, — вони з'єднали дві самотності. Бо квіти, які були не для неї, зрештою змінили їхнє життя.