Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Анотація до книги "КрематорІй"
Кажуть, що у столичному крематоріі, коли він зачиняється, відбуваються неймовірні речі. Це не дивно, бо місце, де від земних тіл звільняються душі, притягує не тільки людей......
Богдана Муха, Дякую, вам, Богдана! Сподіваюсь, що наступний твір, "Божа кара", буде ще цікавішим і вам теж сподобається. Він буде надрукований у наступному місяці, тому, щоб не пропустити, натисніть кнопку "відслідковувати автора".
Книга оригінальна. Дещо схоже на "Майстра і Маргариту" і книги Майкла Ньютона. От тільки прив"язка до теперішніх українських реалій мені здалася штучною. А взагалі хотілося б продовження. Автору - респект!
Назва твору спочатку відштовхнула від читання. Та прочитавши "Копійка", таки вирішила прочитати і не шкодую.
Гарний твір. В ході читання задумуєшся над вчинками не тільки інших, а і своїми. Але як показує життя, навіть, якщо і задумуємось, то не робимо з цього висновки, бо щоразу наступаємо на ті ж самі граблі.
Здивувало інше бачення і трактування вчинків Іуди і Петра. А хто сказав, що так не може бути? Бо все, що нас оточує, що ми бачимо чи чуємо, може були лише нашою фантазією, уявою, бажанням. Усі ми сприймаємо почуте чи побачене по-своєму, іноді, навіть, суперечливо.
А з іншого боку Сатана теж використовував писання, але значення слів перекручував на свою користь. Він умілий маніпулятор.
Сьогоднішні політики, медіа, влада теж дуже успішно маніпулюють нашими розумами, і роблять з нас зомбі, які не роздумуючи будуть виконувати їхні забаганки, накази...
Трішки (як для мене) не вистачило ниток для поєднання двух частин-розповідей про Романа і Гудвіна. Можливо трішки більше потрібно було їх поєднати в спільній оповідці. Якісь не заповнені "дирочки", пустОти відчуваються у склеюванні цих двух частин.
Загалом, цікавий, насичений морально-психологічними компонентами твір. Дякую.
Ulyana, Д'якую! Ви праві - "Копійка" то є пов'язане оповідання з повістю "Крематорій". Оскільки на літературний конкурс можна висувати тільки оповідання обмеженого розмвру то тільки"Копійка" приймає у ньому участь а "Крематорій" іде поза конкурсом, хоча вони пов'язані сюжетом та задумані як єдиний твір.
Твір колоритний, захоплюючий і таки цікавий своєю ідеєю. Багато думок, з яких можна плести афоризми, а також розвинути їх в цілу окрему ідею. Дякую, лайк
О.Похмурий, Д'якую Вам за увагу до твору і коментар. Нажаль "Крематорій" не приймає участі у літературному конкурсі. Цікаво, що Ви скажите про оповідання "Копійка"?
Жах та й годі, але дуже схоже на правду! Може дійсно, вся наша Земля, це величезний крематорій, а ми тільки чекаєм своєї черги? Д'якую автору за незвичний сюжет і ще один погляд на життя!
Особлива дяка за частину про пастора)))
Проте маю питання до автора - на початку повісті ніби розповідається, що Роман був поранений під Дебальцево, і тодіж демобілізований, а це червень 2014 року, водночас Гудвін пригадуючи про Романа, згадує, що той загинув в боях за ДАП, протистояння за які почалось лише у вересні 2014 року, тобто на той час Роман вже не служив. Отож коли насправді помер головний герой - в ДАП чи на мосту Патона?
Анна Пахомова, Булгаков, мій улюблений письменник, хоча він і не любив Київ. Я сам дозріваю у ролі персонажа під час написання. Ніхто не знає де знайде а де загубить. Ви мабуть знаєте, автор може писати лише те, що є у нього в голові. Дуже радий якщо Вам сподобалось написане. Якщо немає читача, то немає і письменника.
Я російськомовний і більшу частину життя прожив за межами України. Читав з задоволенням на одному диханні. Мова колоритна. Сюжет захопливий, по ньому можна знімати художній фільм. З нетерпіннямчекаю новихих публікацій. Д'якую!
доволі цікавий твір
Навіть не знаю, як описати післясмак від його прочитання...
Порадувала грамотна мова (помилку побачив лише в кінці: епілог- передостанній абзац -"Бог -є світло і НІ (?) краплі темряви"), обізнаність в багатьох питаннях; зацікавив незвичний погляд на природу "завгоспа", хоча його меркантильність не зовсім сподобалася - головному герою допоміг досягти байдужості до матеріального світу, а сам за допомогою людських душ бажає потрапити на "рівень" Бога? - чомусь вважав його більш мудрим))
Ще збиває з пантелику намагання втулити (кажу, як читач) здавалося б різні сюжети в одне поле: якщо крематорій-психлікарня-гори ще якось логічно зв'язані, то бій - це, мабуть, бажання автора сказати про нього, але й без цієї сцени твір не став би гіршим. Втім, це моя думка))
Висновок: однозначно сподобалося. Хоч трохи й вінігрет (кримінал-містика-філософія-теософія-війна...), але якісний.
Успіхів
Дякую за коментар, особливо за грамотність мови, бо я писав тільки на російській, але коли переклав на українську виявилось що вона більш колоритна. На рахунок "завгоспа" і погоджуюсь і ні, якби він був "мудріший", то не був би тим, що є. На вул. Павлова, в Макііївці, я жив деякий час, тому вона, можна сказати, біографічна.Можливо лишній сюжет, але трохи напекло, тому і з'явилась у книзі. Вашу критику прийму до уваги, бо ніхто в світі не ідеальний, буду виправлятись. Ще раз д'якую.
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
39 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСподобалось. Правда,в бика- ратиці, а не копита, але то я так
Неординарний, мудрий твір.Дякую!
Богдана Муха, Дякую, вам, Богдана! Сподіваюсь, що наступний твір, "Божа кара", буде ще цікавішим і вам теж сподобається. Він буде надрукований у наступному місяці, тому, щоб не пропустити, натисніть кнопку "відслідковувати автора".
А от текст краще викласти частинами, по главі на кожну. Так зручніше читати буде і надасть можливість читачам переходити по главам
Оксана Усенко, Дякую! Зрозумів!
Дуже орігінально, якісно і пізнавально! Дякую!
Вікторія Неня, Радий що Вам сподобалось. Наступнв книжка буде ще цікавіша.
Прийшла сюди. Початок образний та інтригуючий.
Дуже захоплююче! З нетерпінням чекатиму продовження :)
Larisa Borovska, Дякую, Ларисо! Продовження буде.
Дякую Наталія за коментар. Продовження почну писати коли рейтинг перевалить за 200. Поки визріває сюжет.
чому така коротка книжка? хочу ЩЕ) дуже сподобалося, прочитала за декілька годин. дякую Вам та чекаю продовження
Мені дуже сподобалась книга. Я б навіть сказала мудро написана. Автору повага і натхнення на написання інших не менш цікавих книг. Дякую.
Світлана, Дякую Вам, Світлано! Саме такі відгуки спонукають до написання нових творів.
Книга оригінальна. Дещо схоже на "Майстра і Маргариту" і книги Майкла Ньютона. От тільки прив"язка до теперішніх українських реалій мені здалася штучною. А взагалі хотілося б продовження. Автору - респект!
Вадим Балинский, Дякую! Збираю матеріал для продовження.
Сильно. Гідна книга!
Назар Яблонський, Дякую!
Ця книга-найкраще,що я читала за останній час.Браво!!!
Ганс, Поділилась у Facebook,щоб друзі прочитали) Чекаю наступну Вашу книгу!
Назва твору спочатку відштовхнула від читання. Та прочитавши "Копійка", таки вирішила прочитати і не шкодую.
Гарний твір. В ході читання задумуєшся над вчинками не тільки інших, а і своїми. Але як показує життя, навіть, якщо і задумуємось, то не робимо з цього висновки, бо щоразу наступаємо на ті ж самі граблі.
Здивувало інше бачення і трактування вчинків Іуди і Петра. А хто сказав, що так не може бути? Бо все, що нас оточує, що ми бачимо чи чуємо, може були лише нашою фантазією, уявою, бажанням. Усі ми сприймаємо почуте чи побачене по-своєму, іноді, навіть, суперечливо.
А з іншого боку Сатана теж використовував писання, але значення слів перекручував на свою користь. Він умілий маніпулятор.
Сьогоднішні політики, медіа, влада теж дуже успішно маніпулюють нашими розумами, і роблять з нас зомбі, які не роздумуючи будуть виконувати їхні забаганки, накази...
Трішки (як для мене) не вистачило ниток для поєднання двух частин-розповідей про Романа і Гудвіна. Можливо трішки більше потрібно було їх поєднати в спільній оповідці. Якісь не заповнені "дирочки", пустОти відчуваються у склеюванні цих двух частин.
Загалом, цікавий, насичений морально-психологічними компонентами твір. Дякую.
Коментар видалено
Дуже сподобався Крематорій,надзвичайно цікаво було читати.Прочитала на одному подиху спершу Копійку,а потім вже Крематорій.
Думаю у паперовому виді можна Копійку і Крематорій випустити у одному романі,як назви до двох частин.
Ulyana, Д'якую! Ви праві - "Копійка" то є пов'язане оповідання з повістю "Крематорій". Оскільки на літературний конкурс можна висувати тільки оповідання обмеженого розмвру то тільки"Копійка" приймає у ньому участь а "Крематорій" іде поза конкурсом, хоча вони пов'язані сюжетом та задумані як єдиний твір.
Твір колоритний, захоплюючий і таки цікавий своєю ідеєю. Багато думок, з яких можна плести афоризми, а також розвинути їх в цілу окрему ідею. Дякую, лайк
О.Похмурий, Д'якую Вам за увагу до твору і коментар. Нажаль "Крематорій" не приймає участі у літературному конкурсі. Цікаво, що Ви скажите про оповідання "Копійка"?
Д'якую, Олександр!
Дякую
Liliya Slobodchykova, А я, Вам д'якую, за увагу до мого твору.
Жах та й годі, але дуже схоже на правду! Може дійсно, вся наша Земля, це величезний крематорій, а ми тільки чекаєм своєї черги? Д'якую автору за незвичний сюжет і ще один погляд на життя!
Добре написано. Рекомендую! Якщо буде паперовий екземпляр то подарую його своєму сину.
Дякую! Про сценарій фільму ще не думав.
Дякую автору за несподіваний та захоплючий розвиток подій. Думка про кіно за таким сюжетом мені здається цікавою.
Супер!!! У мене немає слів!
Тетяна Кір'ях, Д'якую! Мені, як автору, дуже приємно, бо без читачів нема письменника. Найкраща нагорода - це Ваше задоволення від прочитаного.
Особлива дяка за частину про пастора)))
Проте маю питання до автора - на початку повісті ніби розповідається, що Роман був поранений під Дебальцево, і тодіж демобілізований, а це червень 2014 року, водночас Гудвін пригадуючи про Романа, згадує, що той загинув в боях за ДАП, протистояння за які почалось лише у вересні 2014 року, тобто на той час Роман вже не служив. Отож коли насправді помер головний герой - в ДАП чи на мосту Патона?
Анна Пахомова, Булгаков, мій улюблений письменник, хоча він і не любив Київ. Я сам дозріваю у ролі персонажа під час написання. Ніхто не знає де знайде а де загубить. Ви мабуть знаєте, автор може писати лише те, що є у нього в голові. Дуже радий якщо Вам сподобалось написане. Якщо немає читача, то немає і письменника.
Я російськомовний і більшу частину життя прожив за межами України. Читав з задоволенням на одному диханні. Мова колоритна. Сюжет захопливий, по ньому можна знімати художній фільм. З нетерпіннямчекаю новихих публікацій. Д'якую!
Мені сподобалося, дуже цікавий сюжет, давно не читала так "на одному диханні". Дякую, Автору.
,,Крематорій,, шикарне оповідання. Захоплює з перших рядків і не відпускає до кінця. Дійсно,ніби автор сам все це пережив.
Елена Савратская, Д'якую за оцінку.
доволі цікавий твір
Навіть не знаю, як описати післясмак від його прочитання...
Порадувала грамотна мова (помилку побачив лише в кінці: епілог- передостанній абзац -"Бог -є світло і НІ (?) краплі темряви"), обізнаність в багатьох питаннях; зацікавив незвичний погляд на природу "завгоспа", хоча його меркантильність не зовсім сподобалася - головному герою допоміг досягти байдужості до матеріального світу, а сам за допомогою людських душ бажає потрапити на "рівень" Бога? - чомусь вважав його більш мудрим))
Ще збиває з пантелику намагання втулити (кажу, як читач) здавалося б різні сюжети в одне поле: якщо крематорій-психлікарня-гори ще якось логічно зв'язані, то бій - це, мабуть, бажання автора сказати про нього, але й без цієї сцени твір не став би гіршим. Втім, це моя думка))
Висновок: однозначно сподобалося. Хоч трохи й вінігрет (кримінал-містика-філософія-теософія-війна...), але якісний.
Успіхів
Ганс, я - звичайний читач)) і лише виклав свою думку
щодо мови погоджуся: після року пререви спробував писати російською - не те))
Дякую за коментар, особливо за грамотність мови, бо я писав тільки на російській, але коли переклав на українську виявилось що вона більш колоритна. На рахунок "завгоспа" і погоджуюсь і ні, якби він був "мудріший", то не був би тим, що є. На вул. Павлова, в Макііївці, я жив деякий час, тому вона, можна сказати, біографічна.Можливо лишній сюжет, але трохи напекло, тому і з'явилась у книзі. Вашу критику прийму до уваги, бо ніхто в світі не ідеальний, буду виправлятись. Ще раз д'якую.
Автору спасибо .
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати